Більшість полтавських журналістів – проти премій і фуршетів від влади *

16 червня, 15:41   068

З нагоди професійного свята у Полтаві підбивали підсумки конкурсу «Журналіст року». Серед полтавських журналістів кращих визначали уже вдруге.

«Журналіст року» – конкурс для працівників преси, телебачення і радіо, інтернет-видань, інформаційних агентств, а також позаштатних авторів (фрілансерів), заснований головою Полтавської ОДА Валерієм Головком. Переможці отримують по 1500 гривень.

Конкурс проводився у п’ятьох номінаціях: «Громадянська позиція», «Краще подання резонансного матеріалу», «Кращий журналістський доробок», «Кращий сюжетний матеріал» та «Кращий дизайн видання». Переможцями конкурсу у кожній номінації визначалися по два учасники, чиї матеріали набрали найбільшу кількість балів. Таким чином, кошторис – 15 тисяч гривень на самі премії, не враховуючи виготовлення та друк почесних грамот і сертифікатів на отримання премій (вручали не кошти, а сертифікати на їх отримання). А отримали грамоти десятки працівників ЗМІ. Того ж дня під час церемонії нагородження кращих журналістів грамоти вручала не лише влада, а і поліція. Загалом церемонія була скромною: кількагодинний концерт у виконанні місцевих колективів, фуршету чи будь-якого пригощання не було. Все обмежилося словами про важливість професії журналістів, побажаннями натхнення та легкого пера.

Я вирішила відійти від традиційного звіту, скільки коштів влада цього року витратила на привітання журналістів, і зробила серед полтавських медійників анонімне опитування. Звичайно, вважати результати соціологічним дослідженням не можна, але все ж таки вони дають певне розуміння «картинки» у місцевому медіасередовищі. 

У опитуванні взяли участь 36 журналістів – це, можна сказати, місцевий журналістський актив (місто і область). Окрім того, що опитування знаходилося на моїй сторінці у соцмережі, більшість журналістів прохала особисто, аби вони заповнили анкету.

Запитання стосувалися реакції журналістів на премію від влади «просто так»; як винагороду за перемогу у конкурсі; відвідування чи невідвідування влаштованого владною структурою фуршету.

55,6% опитуваних відповіли, що не взяли б від влади грошову премію просто так, без проведення конкурсу. 25% – не проти грошей від влади. А 19,4% погодилися б узяти, але не залишили б кошти собі, передали б на благодійність. 

Від коштів за перемогу у конкурсі журналістських матеріалів відмовилися б менше опитуваних – 19,4%. 47,2% залюбки б узяли виграні кошти, 33,3% також не відмовилися б, але не налаштовані залишати ці кошти для себе.

Більшість із опитаних полтавських журналістів переконані, що проігнорують запрошення влади на фуршет – таких 58,3%. 41,7% охоче погуляють.

Міський голова Полтави привітав журналістів лише через сайт 

Полтавський міський голова Олександр Мамай обмежився привітанням журналістів на сайті міської ради.

Разом із тим, мер не проводить постійних прес-конференцій; не звітувався навіть про зроблене за минулий 2016 рік. Якщо раніше був публічний звіт у ПД «Листопад», то цього року звіт тихенько надрукували у «Полтавському віснику» і не афішували.

Нагадаю, минулого року Олександр Мамай вручав журналістам по 500 гривень з нагоди Дня працівників радіо, телебачення і зв’язку. Чи купуватиме журналістів цього року – побачимо у листопаді. Нині Мамай активно «скуповує» молодь, роздаючи безкоштовні запрошення на святкування Дня молоді, де співатиме Макс Барських, розігруватимуть велосипеди та автомобіль.

Медіаексперт Інституту масової інформації Роман Кабачій переконаний, до День журналіста, як і інші дні професійних свят, має частково радянське коріння, передусім у розумінні його як свята.

«Якби ми підходили б до нього як до дати, яка підводить певні підсумки, розставляє крапки над «і», не було б вихолощеного і, по суті, малокорисного вручання грамот, нагород, премій», – говорить медіаексперт. На його думку, премії для журналістів несуть вартість тоді, коли їх вручає суспільний фонд, сукупність організацій за певні досягнення медійника у розслідуваннях, захисті прав людини тощо, а не за постійне нахвалювання представників влади.

«Нагороди для журналіста тільки за те, що він 10 років журналіст, мали би бути такою ж рідкістю, як кінооскар за заслуги перед мистецтвом», – підсумовує Роман Кабачій.

Примітка: дані стосуються лише кількості опитаних журналістів.

Матеріал підготовано в рамках Українського медійного проекту (У-Медіа), що виконується міжнародною неурядовою організацією «Інтерньюс» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID)

16 червня, 15:41 68

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь