«Міс Супернімфетка» як сумнівна новація конкурсу «Красуня Полтави»

18 грудня, 10:06   0523

Жінки – «прекрасна половина людства», а жіноча врода має неімовірну владу над чоловіками. Ці міфи міцно закріпилися в суспільних уявленнях.  Жінка –  окраса, такий собі естетичний об’єкт, покликаний милувати (передусім чоловіче) око. Наслідком "звеличення" жіночої краси є перетворення жіночого тіла та його окремих частин на об’єкт прискіпливого споглядання та оцінювання. Ось, наприклад, 2014 та 2016 років учасниць конкурсу «Красуня Полтави» просто «препарували» у номінаціях «Міс Розкішні перса» та «Міс Незрівняні ніжки».

Попри те, що конкурси краси маркуються як «конкурси краси та талантів», де-факто вони є формою оцінювання (здебільшого чоловіками) передусім фізичної привабливості учасниць, навіть тоді, коли в університетських конкурсах змагаються майбутні вчительки та лікарки. Ось, приміром конкурс «Красуні у білих халатах» Івано-Франківського медуніверситету (2017 рік), у програмі якого – дефіле у купальниках, та подібний до нього конкурс «Зірочка-2017» Харківського технічного університету сільського господарства. А ось на серії цих фото – претендентки на звання «Міс Чернігівський Університет-2013»: в купі зі світлинами дівчат у національному вбранні – фото в купальниках у відверто сексуалізованих позах.

Важливим питанням є сексуалізація неповнолітніх дівчат в модельному бізнесі та подібних конкурсах. У 2010 році в паризькому Vogue з'явилася зйомка, яка викликала резонанс у французькому суспільстві. На розвороті грудневого випуску були опубліковані світлини десятирічної Тілейн Блондо: яскравий макіяж, вечірня сукня, ювелірні прикраси, туфлі на високих підборах ‒ все, що зазвичай є типовим для образу дорослих моделей. Під впливом у тому числі цього випадку політик Шанталь Жуано звернулася до французького парламенту з доповіддю «Проти гіперсексуалізаціі: нова боротьба за рівність». Жуано також була ініціаторкою законопроекту про  обмеження віку учасниць(ків) конкурсів краси 16 роками і старше.

Втім, організатори конкурсу «Красуня Полтави»  навряд чи чули про ці дискусії. Вперше конкурс було проведено наприкінці 1980-х років, відтоді він позиціонується як чи не найважливіша подія культурного життя міста.

25-й конкурс краси (2013 рік) було названо «унікальним» за кількістю номінацій та призів.  Саме цього року рішенням журі (!) було вперше впроваджено номінацію «Міс Супернімфетка», яку отримала 17-ти річна дівчина. Цей факт пройшов непоміченим та номінацію повторили  і цього (2017) року. До слова, пошуковик гугл на перший запит «супернімфетка» видає посилання на конкурс «Полтавська красуня», тож мусимо «пишатися» такою новацією?

Мені якось ніяково нагадувати голові журі конкурсу "Красуня Полтави", заслуженому художнику України Миколі Підгорному та продюсеру конкурсу, заслуженому працівнику культури Володимиру Ромаскевичу, а також членам журі, що слово «німфетка» має дуже сумнівну репутацію, оскільки вперше було вжито в романі Володимира Набокова "Лоліта" для опису сексуально привабливої дівчини-підлітка.

Відтак номінація виглядає недвозначною, на межі із пристойністю. Переконайте мене після цього, що подібні конкурси є конкурсами «краси та талантів», а не втіленням чоловічих бажань та сексуальної об’єктивації не тільки повнолітніх дівчат, але й дівчат-підлітків.

Я би порадила організаторам прочитати книгу Насті Мельниченко «Я не боюсь сказати», де зібрано історії дівчат, які пережили насильство та сексуальні домагання у підлітковому та навіть дитячому віці. Може тоді вони зрозуміють, що існує зворотній та дуже непривабливий бік «звеличення» дівочої вроди та сексуальної привабливості, та щонайменше обмежать вік учасниць таких конкурсів 18-ма роками або приберуть такі дивні та недвозначні номінації.

18 грудня, 10:06 523

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь