Про Юрка, політику й українську національну ідею

03 серпня, 11:12   058

Дворічний племінник Юрчик любить приходити до мене в гості. Хоч тут і немає такої купи іграшок, як вдома, але багато всього цікавого. А Юрась любить досліджувати все нове. При цьому тільки за моїм поглядом він може зрозуміти межі дозволеного. Наприклад, у тьоті можна ввімкнути мікрохвильовку, але не можна її відкривати; можна вмикати лептоп і дивитися мультики в ютубі, але не можна засувати монетки в дисковод. Іноді їх кортить запхнути туди дужче, ніж звичайно, тоді тьотя не тільки супиться, а може монетки й відібрати. Щоб цього не сталося, Юрчик залишає в спокої ноутбук і возить копійки в машинці.

Для маленького хлопчика встановити межі дозволеного дуже просто. Встановити такі межі для дорослого, який дістався до твоїх умовних монет і ноутбука, - набагато важче.

У правовій державі такою межею є закон. Не в нас, а в правовій державі. У нас закон можна переступати. Не всім, звісно, а тільки тим, в кого є влада й гроші. Послуга переступання закону в неправових державах платна.

Людина - створіння недосконале. Встояти пред спокусою важко. Ось, уявімо, середньостатистичний український чиновник, не маючи високого рівня самодисципліни, доривається до корита і хоче забрати все. Все забрати не виходить, бо і тут межі, хоч і розмиті, та все ж є. Треба постійно зиркати й контролювати поведінку "тьоті", у даному випадку - народу.

І тут ми підходимо до висновку, який нам не дуже подобається: нас обкрадають рівно настільки, наскільки ми це дозволяємо. Головна біда - не те, що Порошенко-Тимошенко-Янукович - мерзотники, а те, що ми дозволяємо їм бути мерзотниками.

Вже пару місяців не читаю прогнози на грядущі вибори. Бо мені якось все одно. Ситуація не зміниться, доки ми самі не змінимося. Якщо ми навіть виберем Ісуса, то вже скоро він стане корупціонером найвищого гатунку. До нас не з'явилися нізвідки упирі-політики, ми їх самі виплекали.

Я не вірю в "сильного і справедливого лідера, який всіх врятує". У демократичному суспільстві і януовоч вів би себе по-іншому і багато чого собі не  дозволяв би. У Штатах теж не завжди президентами стають порядні люди. Але там народ не дає над собою знущатися.

Моя ж батьківщина - корумпована й відстала держава. І, думаю, ще довго такою залишатиметься. І не тільки через холодницького-онищенка-розенблата, але й, не меншою мірою, через тих, хто обурюючись корупцією у верхах, не гребує, наприклад, отримати медкнижку по блату.

Більше, ніж стан речей в Україні, мене, мабуть, обурюють пасивні люди, які кажуть мені не кіпішувать і стверджують, що не все так погано; ну може, не так і добре, але ж нормально. Саме через них у владних покидьків такі розмиті межі дозволеного.

Після всього не звільнити Холодницького - це НЕ нормально. Брести додому по коліно у воді після дощу в столиці - це НЕ нормально. Жити на 400 баксів в місяць - це НЕ нормально. Саме існування законопроектів типу 66 88 - це НЕ нормально.

Стверджувати, що це норм - це вже якийсь мазохізм, їй же бо. Хоча, можливо, мазохізм - це і є українська національна ідея?

03 серпня, 11:12 58

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь