Блог брюнетки за кермом. Перша вилазка у місто

1. >
2. Блоги >
3. Блог брюнетки за кермом. Перша вилазка у місто

«Ти як виїжджатимеш у місто, попереджай, ми про всяк випадок і по тротуарах ходитимемо обережно» - всім хочеться стєбонуть новачка-водія.

У попередньому пості я питала вас, де б покататись по порожній трасі у Полтаві чи околицях – і мені порадили Яківці. Весь минулий тиждень мене вивозили до Дендропарку, там я пересідала на водійське крісло і я шикарно їхала до Поля полтавської битви і назад до Дендропарку. 4 повороти – і готово!

Але сьогодні все змінилось – я сама доїхала до супермаркету Метро! Щоб ви розуміли – він зовсім не на сусідній вулиці знаходиться, а за 10 км від дому. Виїхали ми після 21 години, щоб були порожні вулиці, і зі швидкістю 30 км і за 5 хв до закриття супермаркету я туди нарешті прибула. На фото – щаслива я і мій син з пакетом апельсинів – на радощах купили перше що під руку потрапило, бо нас і пускати туди не хотіли насправді.

Здійснити 2 подвиги за 1 вечір і доїхати з Метро додому я уже не змогла, да-да, це стрес для мене, власне для сина і супруга – теж. І якщо малий голосно подає звук на кожній ямці, у яку я в’їхала, то чоловік же так не може, він навпаки – включає флегматика і всю дорогу : «ти молодець – дивись-на-світлофор- не кидай руль- не збавляй швидкість». Йому це теж стрес був би – ще одна така поїздка, тож йому легше навіть вийшло самому доїхати.

До речі! Нові підземні підземні переходи нікому не заважають? Коли до них під’їздиш – машина віддзеркалюється у склі купола і складається враження, що тобі попереду зараз виїде авто! Чи це мені тільки таке здається?

І наостанок – побачите мене у місті – не гудіть, обженіть і все. Бо я вас, мабуть, усе одно не побачу, поки що тільки на дорогу дивлюсь. До речі, схудла за останній тиждень! Від стресу мабуть.