Як я їхала з Дніпра на Полтаву. Блог брюнетки за кермом

02 січня, 13:46   0138

Новорічна поїздка у місто Дніпро висіла наді мною як Дамоклів меч з моменту як з’явилось авто.

«За місяць навчишся їздити і поїдемо на Дніпро на Новий рік» - казали мені родичі, я погоджувалась і сивіла від цієї думки.

Дніпро здавалось мені краєм всесвіту і я вже навіть не дуже й хотіла того святкування, аби тільки не їхати. По дорозі на Дніпро всадити мене за кермо так і не вдалось. Але! 1 січня, коли ми стартували назад, усе було на боці мучителів і, щойно виїхали з міста, супруг зупинив машину і пересів на сидіння пасажира – 1 січня дорога порожня, коли ж їхати як не зараз…

І хто проїхав за 2 години 50 хв 128 км? – Я! Це найдовша моя подорож у якості водія.

Маю купу рекордів:

-    По тривалості перебування за кермом

-     Підрізання на обгоні (треба плавно обганяти, а я поспішила відразу стати у свій ряд після обгону і, як мені сказали, підрізала когось)

-    Проїзд по 2 містках (чи розв’язках автомобільних, але факт – що це ж місток)

-    Заїзд на заправку

-    Розгон до 100 км

-    Їзда по засніженій трасі – коли заносить і по колії льоду – коли страшно на неї наїхати бо ще не дружу з габаритами авто (кажуть, треба уявити, що у мене під правою ногою ця льодова колія і тоді будеш їхати рівно, так же?)

Одним словом, доїхавши самостійно до Карлівки я відчула себе богинею і супер-жінкою ;)

А тепер враження.

Враження 1. Дорога.

Їхали по Красноградській і Симферопільській трасі через Полтаву-Харків-Дніпро. Полтавська область – дороги так собі, і сніг, і лід, і ямки, і з 2 полос розчищена 1. Я спеціально подивилась, чи присутні Харківський облавтодор і їх управління капбудівництва у соцмережах у такому об’ємі, як їх Полтавські колеги – то не дуже вони сидять у соцмережах, більше чистять дороги мабуть в цей час. Харківська область – дороги чудові, без ожеледі навіть (вона починається чітко у Полтавській області так само як ямки – у Дніпропетровській, відразу за Ланною починаєш маневри по об’їзду).

Враження 2. Їзда компанією.

Ми їхали 2 авто і взяли рації. Звичайна дитяча рація – по приколу, але виявилось, що це дуже зручно. От щоб подзвонити треба: ввімкнути телефон, знайти номер, натиснути кнопочку, чекати виклик, а рація – натиснув кнопочку і сказав, що зараз зупинку робитимемо на заправці! І ловить на відстані до 2 км. Супер! А ще зручно причепитись до авто попереду і їхати за ним – вони уповільнюють хід і об’їжджають ямку – і ти за ними слід у слід повторюєш!


Враження 3. Навігатор. 

Не треба чекати «Ось скоро тут буде поворот», установив на телефоні maps.me і знаєш, що попереду 4 км прямої дороги, після якої треба повернути.


Враження 4. Нове авто. 

Не смійтесь з мене, але я тільки взнала, що якщо ти гальмуєш, то над заднім вікном у тебе загораються лампочки і той, хто позаду їде, бачить, що ти уповільнила рух і самі уповільнюють його, щоб не в’їхати! Це так зручно, для мене особливо! Я якийсь час розважалась тим, що стежила, яке авто перед нами гальмує і ледь не в’їхала у нещасного «Жигуля», бо у нього якраз таких лампочок немає і було не ясно, що він тормозить.

Враження 5. Заправки Glusco.

Не знаю, кому вони належать – біглим регіоналам чи ще якимсь бандюкам і чи по понятіям там нормальній людині купувати бензин, я туди заїхала бо вони красиві. І там  ми купили 95 Преміум на 1 гривню дешевше, бо якщо самообслуговування – то у них знижка гривня на літр. Круто, я не знала ;)

І як підсумок – відчуваю, скоро я осмілюсь виїхати на дороги Полтави серед білого дня!

Питання до досвідчених водіїв: які хороші заправки у Полтаві, де заправитись?

02 січня, 13:46 138

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь