1384 гривні за медаль: як заробити на марнославстві полтавських вишів та професорів

07 січня, 19:33   1183

Так сталося, що серед переважної більшості знайомих мені науковців, які мають високий авторитет та чудову репутацію, знайдеться хіба що декілька лауреатів державних премій або нагороджених медалями чи орденами. Я жодним чином не маю намірів знецінювати ці нагороди або закликати приховувати свої здобутки. Отримати нагороду приємно, тим більше, що відзнака для українських науковців часом це справедлива матеріальна чи бодай символічна компенсація за плідну роботу.

Цей текст про інше. Він про те, що пристрасть до грамот, відзнак, нагород в сучасній Україні дедалі частіше починає набувати майже комічного характеру. І полтавська науково-педагогічна спільнота не є виключенням у своїй, м’яко кажучи, недалекоглядності та потуранні сумнівним організаціям та амбіціям.

Восени 2018 року на офіційній сторінці природничого факультету  Полтавського національного педагогічного університету було розміщене повідомлення про нагородження професорки університету, декана Марини Гриньової нагородним  посвідченням  та  медаллю  лауреата  II Всеукраїнської  премії  "Працівникам  освіти  України"  Всеукраїнського благодійного  фонду  "Вдячність.  Визначення.  Надія"  за  вагомий  внесок  в  розвиток  вітчизняної педагогічної науки. 

Назва фонду видалася мені знайомою і ось про що свідчать відкриті джерела.  Власне, усю докладну інформацію розміщено на сайті самої організації. Очевидно, йдеться про благодійний фонд «Вдячність. Визнання. Надія імені Олени Лупашко». На сайті Фонду  зазначено, що його засновано у 2011 році для «втілення ідей подяки вчителям народу України», зокрема для нагородження і преміювання викладачів та навчальних закладів України. Голова Фонду – пенсіонер ЗС, підприємець В’ячеслав Родіонов, академік (!!!) загадкової МАБЕТ, яка за першим посиланням виявилася «Міжнародною академією біоенерготехнологій» (!!!).  

Сам пан Родіонов звертається до керівників вишів з пропозицією виступити ініціаторами нагородження відзнаками з такими листами. Ймовірно, подібний лист отримав і ректор ПНПУ.  Що ж далі? 

Згідно положенню про нагородження всі благодійні акції здійснюються за рахунок їх ініціаторів (випускників, спонсорів, навчальних закладів, профспілкових комітетів, батьківських комітетів). Відповідно до інформації сайту фонда вартість медалі, дипломів, а також виплата премії здійснюється за рахунок залучених ініціатором нагородження фінансових коштів, а розмір премій визначають також ініціатори (!). Уявіть собі: школа чи вищий навчальний заклад вирішує відзначити свого працівника премією та замість її виплати безпосередньо премійованій особі перераховує гроші якомусь фонду та додатково сплачує при цьому 20% на утримання цього фонду.

Яка ж вартість відзнак? Наприклад, вартість нагородження срібною медаллю (925 проби) лауреата ІІ премії для фізичних осіб становить 1384 грн.; для юридичних осіб додатково оплачується також диплом на металі  – 420 грн. чи диплом у рамці під склом – 206 грн. Ймовірно, таку медаль з посвідченням було вручено п. Гриньовій. Сама медаль виглядає так: 

Кількість навчальних закладів, які скористалися цією програмою вражає: Фонд вже вручив 395 нагород в 23 областях України в 133 навчальних закладах від дитячого садка до академії. В тому числі 6 орденов, 346 медалей (10 золотих 585 проби, 2 срібних 925 проби покритих позолотою, 263 срібні 925 проби, та 71 бронзових) і 43 знака "ЗОЛОТЕ СЕРЦЕ" (3 золотих 585 проби, 39 срібних покритих позолотою, 1 срібний 925 проби). 

Навряд чи хтось проти нагородження достойних, але тоді виникає питання про критерії відбору лауреатів.  Але критерії ці відсутні. Порядок вручення нагород не містить ЖОДНОЇ вказівки на конкурс та критерії прийняття рішень, так само як подання на нагородження не містить жодної вказівки про досягнення особи, яку хочуть нагородити. Відповідно до Положення, сам засновник фонду - пан Родіонов (академік дивної міжнародної «академії», про нього ви вже читали) підписує постанову про нагородження разом з іншими членами правління. Хто ж ці люди? Це Заєць Надія Костянтинівна, заступник директора школи з навчальної роботи; Пуршен Борис Леонтiйович, директор "Науково-дослiдницького iнституту проблем механiки та прогресивних технологiй" та пенсіонерка  Арчакова Світлана Павлівна.

 Це означає, що кожен номінант автоматично нагороджується, якщо звісно ця послуга оплачена  замовником. 

Припускаю, що відзнака може бути предметом гордості (або скоріше тішити марнославство?) лауреатів, зрештою це їх приватна справа – писати про це у соціальних мережах та збирати вітання легковірних знайомих.

Інша справа - розміщення повідомлення про  відзнаку сумнівного фонду на офіційному сайті Університету: «Колектив  природничого  факультету  щиро  вітає  Марину  Вікторівну  зі здобуттям цієї почесної відзнаки». І це вже не просто забаганки чи тішення особистих амбіцій.

Це свідчить щонайменше про нерозбірливість та непрофесіоналізм, толерування невиправданого хизування нагородами та загалом про введення університетом в оману наукової та педагогічної спільноти. Якщо я легко знайшла у відкритому доступі докладну інформацію про фонд, яка викликала чимало незручних запитань, чому це не зробили ініціатори цієї відзнаки, якими ймовірно виступав сам університет чи факультет?

Ще гірше, якщо ініціатори знали або здогадувалися про сумнівну репутацію благодійного фонду. Якщо подібні (фейкові) нагороди офіційно підтримуються адміністраціями вишів, то стан українських університетів вчергове можна лише оплакувати. Ще гірше, якщо подібні сумнівні нагороди конвертуються у формальні показники результативності роботи, звіти, резюме «лауреатів» тощо.

На превеликий жаль, діяльність подібних фондів, які годуються марнославством та самохизуванням науковців, вже перетворилася на систему. Наприклад, Всеукраїнський проект «Я-українка»  пропонує купити орден «Берегиня України»  за 5,5 тис. гривень; проект «Лідери ХХІ Століття» ПП «Всеукраїнський науково-дослідний центр ефективного управління» за вручення ордена у Маріїнському палаці – 16 тис. гривень!

У мене є надія, що невпинна пристрасть до грамот, дипломів та медалей, необґрунтоване самовихваляння та поклоніння формальним статусам  не замінює собою реального наукового авторитету та справжньої наукової діяльності в Україні. Хай і примарна….

07 січня, 19:33 183
  • Всього коментарів: 1

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь