Чи можна видобувати нафту й газ без шкоди для екології

1. >
2. Бізнес >
3. Чи можна видобувати нафту й газ без шкоди для екології

У радянські часи державні землі, на яких бурили, контролювали не так прискіпливо. Якщо знаходили газ чи нафту, ця територія перетворювалася практично на зону бойових дій. Перериті поля, буріння з неізольованими шламонакопичувальними амбарами, стоки в річки та яри, залишені аварійні свердловини, з яких витікає нафта, конденсат, – нюанси роботи, про які люди не знали, а якщо знали, то мовчали. У ті часи мало хто обурювався, адже якщо «партія сказала «треба»…

Відтоді змінилося як ставлення держави до нафтовидобувної галузі, так і сама галузь та її стосунки з місцевими громадами.
Власне, взаємини видобувників та населення непрості, адже тут є конфлікт інтересів. Нафтогазові компанії намагаються втримати й наростити видобуток газу, а громади обурюються через екологічні наслідки цієї діяльності. І це невдоволення не безпідставне, адже бурові підприємства завдають навколишньому середовищу Полтавщини чималої шкоди. З одного боку, видобування газу має важливе державне стратегічне значення, а з іншого багато компаній ігнорують закон утилізації відходів буріння.

Лише за 2017-2018 роки факти забруднення довкілля відходами буріння в області зафіксували на території селища Велика Багачка, Устивицької сільської ради Великобагачанського району, Сенчанської сільської ради Лохвицького району, Біликівської сільської ради Миргородського району.

Чималого розголосу набули факти вивезення бурового шламу на звалище твердих побутових відходів у Великобагачанському районі.

Також відходи буріння нещодавно виявили на сміттєзвалищі поблизу Миргорода. На міський полігон твердих побутових відходів завезли близько 100 тонн бурового шламу зі свердловин, розташованих поблизу с. Ковалівки Шишацького району.

Депутатів міської ради непокоїть, що небезпечні для довкілля та здоров’я людей речовини можуть потрапити у підземні питні води. Адже неподалік розташовані водозабір Миргородського заводу мінеральних вод, молокозавод, корпуси санаторіїв.

Загалом куди везуть буровий шлам – велика таємниця. Бо зазвичай його утилізують, домовляючись з власником кар’єру про зливання бурових відходів. Про біологічну, хімічну чи іншу обробку не йдеться – утилізація полягає в тому, що відходи просто вивезуть з території  громади, де виконують бурові роботи, і захоронять на території іншої. Сама суть процесу утилізації шламу, як це роблять у розвинених країнах, де шлам повторно використовують – в Україні не працює.

Про позицію влади

Про буровий шлам і потребу його нормально утилізувати говорять на всіх екологічних та паливно-енергетичних комісіях. Тому й позиція обласної влади щодо відмови в погодженнях нових ліцензій досить категорична: менше буритимуть – менше буде відходів.

Низка фактів забруднення довкілля відходами буріння підтверджує правильність рішення Полтавської обласної ради – під час погодження спеціальних дозволів на користування надрами зобов’язувати видобувників дотримуватися природоохоронного законодавства, зокрема, утилізувати відходи буріння на спеціальних полігонах.

За державним стандартом, вивезення шламу з місця буріння (так званий безамбарний спосіб буріння) передбачене тільки за високого рівня ґрунтових вод, та якщо буріння проводять «на землях заповідників, національних, дендрологічних, ботанічних, меморіальних парків, поховань і археологічних пам’яток» п 5.2 ГСТУ 41-00 032 626-00-007-97 Це близько 5-10% свердловин, що бурять на сьогодні в країні.
В усіх інших випадках «накопичення, нейтралізація та захоронення відходів буріння» відбувається безпосередньо на майданчику, відведеному для проведення бурових робіт. Таким чином споруджено понад 8 тис. свердловин, які нарахувала Державна служба геології та надр.

У зв’язку з розпорядженням голови обласної ради з цього питання створили робочу групу. Якщо буровий шлам утилізують з порушеннями, це загрожує насамперед навколишньому середовищу: забруднюються ґрунт та водоймища. Аби цього не сталося, депутати обласної ради мають намір перевірити на місцях, як підприємства позбуваються відходів.

– Потрібно встановити чіткі правила для підприємств-видобувників вуглеводнів: утилізувати відходи буріння в спеціально відведених кар’єрах з дотриманням відповідних технологій та методів, з наступною рекультивацією земель, – зазначає Ігор Горжій, голова комісії з питань екології Полтавської обласної ради. – Це дасть можливість отримати додаткові фінансові надходження до місцевих бюджетів, проконтролювати процес утилізації відходів та убезпечити довкілля від забруднення шламом».

Про способи утилізації відходів буріння

Відходи буріння все одно треба кудись дівати, у повітрі вони не розчиняться, а жодного нормального переробного заводу на території України немає. Тому полтавська влада, якщо переймається екологією, має допомогти у створенні полігону для цих відходів. Така позиція флагмана української газовидобувної галузі – «Укргазвидобування».

Компанія однією з перших у країні розпочала програму з утилізації бурового шламу.

Роботи з утилізації відходів за технологією «Фільтрувальний басейн» проводять паралельно на трьох бурових майданчиках УГВ.

Про новий підхід до утилізації бурових шламів нам розповів менеджер проектів ТОВ «ЕкоТек-Оіл» Гліб Рижов:

– Наша компанія поставила собі за мету розв’язати проблему відходів буріння. Головним для нас робити це правильно з екологічного погляду та зручно для бурових компаній. Нам треба було вирішити кілька питань:

– безперервний прийом відходів буріння, об’єм надходження яких часто перевищує 200 м3 на годину;

– зневоднення та знешкодження відходів буріння та максимальне повернення води для приготування бурового розчину;

– зменшення курсування вантажного транспорту на буровому майданчику та дорогами місцевого значення;

– правильне використання оброблених відходів;

– отримання повного пакета дозвільної документації, аналізів, експертиз.

Коротко про суть технології:

– безпосередньо з бурової відходи буріння транспортують до установки «Фільтрувальний басейн», об’єм якої розрахований відповідно до проектної кількості відходів буріння;

– на шляху до установки відходи обробляють флокулянтами, коагулянтами та іншими реагентами, з метою зв’язування сухого залишку, відділення води та нейтралізації хімічних елементів

– через фільтрувальну стінку басейну вода стікає до приймальної ємності та повертається у повторне використання або вивозиться, а сухий залишок перебуває у «Фільтрувальному басейні» до закінчення буріння.

За результатами використання технології «Фільтрувальний басейн» отримують:

– відфільтровану воду, яку можна використовувати для приготування бурового розчину, зливати на очисні споруди водоканалу, використовувати для технічних потреб підприємств. Вказані методи поводження підтверджують результати експертизи та рекомендації Інституту громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва;

– безпечний сухий залишок, «Суміш мінералів для облаштування територій «ECOTEC-GEO+» (ТУ У 08.9-40371287-002:2018). Ця суміш призначена для підсипання та шарування полігонів твердих побутових відходів та твердих промислових відходів, планування територій під час будівництва доріг та промислових об’єктів, рекультивації кар’єрів, копалень, шахт та інших об’єктів техногенного характеру, облаштування обвідних та загороджувальних дамб, валів, насипів тощо. Зазначені методи поводження підтверджують ТУ, результати експертизи та рекомендації Інституту громадського здоров’я імені О.М. Марзєєва.

Безамбарний спосіб утилізації відходів більш екологічний. Він дає можливість видобувним компаніям уникнути проблем з екологічними інспекціями й невдоволеними громадами.

– Хочу відзначити високий рівень вимог та контролю УГВ у галузі поводження з відходами. Можу запевнити, що з такою позицією жоден кілограм відходів не опиниться на полігоні побутових відходів, в полі чи лісосмузі, – розповідає Гліб Рижов. – Упевнений, що наша технологія допоможе буровим компаніям  вирішити екологічні питання й безперешкодно вести бізнес.

За цією новітньою технологією – наше майбутнє, адже весь світ прагне утилізувати буровий шлам правильно. Можливо, гострі кути між буровиками та громадами значно б згладилися, аби деякі компанії прислухалися до вимог обласної влади й припинили лише вдавати, що вивозять відходи, а утилізували все це правильно. Відповідно, для цього треба обирати надійних підрядників, які вже добре себе зарекомендували серед бурових підприємств та мають схвальні відгуки громади. І, ймовірно, тоді й розмова про видавання ліцензій була б іншою.

Читайте також: Чому українські буровики програли китайцям контракти на буріння для «Укргазвидобування»

Автор: Наталка Сіробаб