Березневі тези Cпілки буровиків

Березневі тези Cпілки буровиків
25 березня 2019, 11:05   0
Круглий стіл відбувся 14 березня у рамках ІІІ Міжнародного галузевого форуму. Фото - Інженіринговий Центр Полтава

У рамках ІІІ Міжнародного галузевого форуму відбувся круглий стіл, організований Cпілкою буровиків України. Обговорили ситуацію, в якій опинилась нафтогазовидобувна галузь і що з цим робити.
Участь у цьому засіданні взяли керівники приватних бурових та сервісних компаній, представники «Укрнаукагеоцентр», технічного університету та інші. Жодного представника УГВ не було.

Від заявленої теми «Сприяння розвитку вітчизняного виробництва та перспективи реалізації концепції ефективного освоєння відновлювальних глибинних нафтогазових ресурсів» відхилились відразу. Учасники вирішили, що наразі є більш важливі проблеми, які з’явились в результаті реалізації Програми державної компанії Укргазвидобування під кодовою назвою «20/20». Які саме – спробуємо узагальнити нижче п’ятьма тезами.

Теза 1. «Троянський кінь» з китайцями від УГВ

Створення нового ринку послуг, який повністю контролює державна компанія «Укргазвидобування» (далі по тексту – УГВ) спричинило масову появу іноземних, переважно китайських виконавців робіт. Ті українські компанії, які змогли отримати на початкових тендерах (2015 – 2016 рр.) замовлення, наразі мають великі труднощі з реалізацією робіт, їх пролонгуванням, з оплатами, а головне – вони бачать загрозу вичавлювання їх з ринку дешевими китайськими конкурентами. Багато хто вклав своїх гроші у обладнання, виплачуючи дорогі кредити, але до нових тендерів їх або відверто не допускають, або на них перемагають за будь-яку ціну китайські компанії.

У зв’язку з цим учасники зробили висновок, що «УГВ-шний ринок», як вони його назвали, не має нічого спільного з вільним ринком, бо на ньому повністю домінує один замовник, часом змінюючи правила гри в бік прихильності та поступок іноземним підрядникам і нелояльності до українських компаній. Така політика «флагмана» за кілька років призведе до повного знищення і без того нечисельного українського нафтогазосервісного сегменту.

Теза 2. УГВ. Існувати неможливо знищити

Фахівці дійшли висновку, що УГВ даремно відкрило «скриньку Пандори» у вигляді припливу іноземних робітників не маючи впевненості в завтрашньому дні. Не розуміючи, що буде далі з самим УГВ, яке дуже залежить від політичних кон’юнктур, не маючи достатнього обсягу робіт для усіх учасників ринку, врешті-решт, не маючи грошей для забезпечення навіть існуючих обсягів. Амбіційний, але авантюрний крок – це визнали усі учасники столу. Врешті-решт існування у теперішньому статусі компанії УГВ під великим питанням. (Останні реформації з утворенням дивізіонів як початок змін – тому підтвердження – від авт.)

Який би шлях не обрала держава для трансформації найбільшої державної газовидобувної компанії – чи то подальша державна фінансова підтримка для продовження існування, чи припинення ризикованої і неефективної інвестиційної діяльності з поступовою стагнацією, або ж довгоочікуваний вихід на якусь форму приватизації – однозначно, заявлені на сьогодні масштаби луснуть, як мильна бульбашка, залишивши за собою ринок, перенасичений іноземними та українськими компаніями. В результаті жорстокої конкуренції за шматок хліба без УГВ-шних обсягів робіт українських буровиків та сервісників чекатиме остаточна їх ліквідація.

Теза 3. Запасів багато – бурити ніде

Учасники круглого столу висловили сумніви, що запаси, які наразі декларуються на загал, а саме – 748 млн т умовного палива, що означає 748 млрд м куб газу – відповідають дійсності.
Чому при такій кількості підтверджених запасів держава більше 20 років не може перетнути межу 20 млрд куб м видобутку на рік? Причому за останні 3 роки тільки компанією УГВ було вкладено в нарощування видобутку дуже великі інвестиції, набагато більші, ніж за усі попередні роки. За оцінками учасників мова йде майже про 3 млрд доларів. В рамках програми 20/20 було запроваджено всі сучасні способи і технології по збільшенню видобутку, починаючи від ГРП, колтюбінгових операцій, бокових стволів та інших, а також суттєво збільшено обсяги експлуатаційного буріння – але це не те що не дало результату, він навіть став від’ємним за 2018 рік.
(Йдеться про товарний обсяг газу, який склав 13,8 млрд куб м, що на 100 млн менше, ніж 2017 року. Це сталось через різке збільшення втрат майже втричі від попередніх періодів – від авт.)

Основною причиною відсутності адекватного співвідношення між запасами та видобутком була названа недостовірність балансових запасів. Тому держава має бути зацікавлена у негайному перегляді своїх балансових запасів, які б відповідали реаліям і не вводили в оману ні уряд, ні мешканців України, ні потенційних інвесторів. Крім того некоректні запаси наразі призвели до ситуації, коли бурити вже ніде, обсяги буріння на існуючих родовищах надалі скорочуватимуться. Ця тенденція стане ще одним фактором кризи української частки сервісних підрядників, які вже зараз відчувають серйозну нестачу замовлень.

Теза 4. Перспективи є, але їх треба доводити

Попри запаси, які начебто є, але їх чомусь важко видобути, учасники наголосили, що ресурсну базу потрібно збільшувати. Це має назву «давати приріст». Тобто більше розвідувати, робити сейсмічні дослідження, бурити пошукові, параметричні свердловини для виявлення нових покладів, в тому числі й у трендових наразі сланцевих або щільних породах. На жаль, їх наявність не змогли довести за часів Януковича-Ставицького навіть такі гранди як Shell та Chevron, але геологи вперто не залишають надій знайти в них перспективні запаси. Також фахівці наголосили, що потрібно бурити глибше, нижче 6 тис м, що теж може дати Україні надію на виявлення нових родовищ. Шельф у цьому переліку не був озвучений через надмірну витратність проведення таких робіт, що Україні наразі не під силу.

Теза 5. Як «козаки» писатимуть листа українському Прем’єру

Учасники вирішили, що мовчки спостерігати за ситуацією, коли нафтогазова галузь летить у прірву, вони не мають права. Тож цілком закономірно вирішили, що в період змін політичних конфігурацій буде актуально і своєчасно донести до можновладців ситуацію, що склалась у галузі та пропозиції по виходу з кризи. Було вирішено створити кілька робочих груп для того, щоб на наступному круглому столі, який має відбутись у квітні, узгодити спільну позицію для виходу на рівень Кабміну.

Мета звернення – відобразити справжній стан, у якому опинилась нафтогазова галузь, відмінний від переможних звітів, якими пересичений інформаційний простір. Для того, щоб ті, хто керуватиме державою найближчі кілька років, мали альтернативну точку зору і обрали шлях, який найбільше відповідатиме інтересам держави.

Автор: Тетяна Цирульник

Бізнес 25 березня 2019, 11:05

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції