Бізнес із нуля, або Як полтавка започаткувала власну справу і з чим зіткнулась. ФОТО

21 червня, 10:00   0
Фото Ніни Король

Спочатку були яблука, багато яблук. І брак коштів. І бажання, щось робити з користю, а краще – із доходом. Тоді додались ризик, цікавість, проба себе в новому амплуа й очікування реакції, вражень від інших. Так з’явилась власна справа – маленький бізнес полтавки Альони Каленіченко, якому немає ще й року, та він змусив змінити життя і ставлення до нього. 
Чимало людей не раз задумуються про те, щоб організувати власну справу, щоб і дохід приносила, і серцю мила була.
Альона Каленіченко одна з тих, хто круто змінили власне життя: із затишного кабінету в банку вона пішла у відпустку по догляду за дитиною. Її захопило бажання мати копійку, тішитись своєму успіху та бачити і чути вдячність від клієнтів: рік тому почала виготовляти зефір та маршмелоу. Роздумувала над тим, чи виходити з відпустки і ставати білим комірцем, чи залишити лише власну справу. Поки що вдається суміщати.


Вчилась за роликами та публікаціями в Інтернеті. А сьогодні вже може сміливо казати, що її продукція затребувана, не залежується, має пристойний вигляд і смак.
– Уперше спробувала зробити зефір минулого літа, в період коли було дуже багато яблук. Сподобалось, смачно, але на той момент не мала ніякої інформації щодо інших смаків та їх комбінації. Наступного разу, напередодні 8 березня, необхідно було поздоровити зі святом подруг і вразити їх, ось і згадала про зефір. Всі скуштували і були вражені смаком та легкістю зефіру, та дали поради, що це неодмінно потрібно продавати. Ось такий початок був, – розповідає Альона.
Не можна сказати, що все було спонтанно: до дії спонукало і бажання заробляти (бо у декреті на одну зарплату чоловіка не розженешся, і давно думала, як би змінити роботу.
– Чому саме зефір? Саме коли з’являються діти, то передовсім думаєш про корисну їжу, без хімії А ще хотілося солодощів з легкою текстурою, у міру солодких, бо за фігурою слідкують чи не всі, і щоб це було ще й корисно для здоров’я, також щоб можна було давати дитині. Всі ці якості є в зефірі, – ділиться полтавка.
Оскільки на найближчих продукція була вже випробувана, Альона набралась сміливості продавати зефір.
Перші покупці – друзі, колеги, пізніше почала продавати через Інтернет, стала учасницею фестивалів.
– Остання участь у Міжнародному фестивалі «Полтавська галушка» взагалі окрилила: лише за день я заробила 5 тисяч гривень, – каже Альона. – Товар розійшовся швидко, дегустація була, тож люди мали моливість скуштувати і потім купити те, що сподобалось.

На фестивалі «Полтавська галушка»

Родина також смакує Альониними виробами, дворічна донька Єва дуже полюбляє, особливо зефіросендвіч (печиво з зефіром). Більше того, рідні задіяні у процесі: бабуся бавить онучку, чоловік – і водій, і вантажник, і кур’єр, і пакувальник, і посудомийник.
Нині зефір та маршмелоу не затримуються, розлітаються, як тільки з’являються. Слава про смаколики шириться поміж людьми.
Одна справа – навчитись вміло готувати, а інша – подавати і продавати. Полтавка опанувала і другу, вже має гарні пакування, набори, які милують око. Може цілком задовольнити вибагливих ласунів, підібрати подарунок на різні смаки.
– На процес виробництва витрачаю приблизно 2 години (виготовлення 12 штук, одна партія), але це в цілому, є різні етапи – приготування пюре, виготовлення зефіру, збір та пакування і все робиться в різний час, – уточнює Альона. Також ще ж сушіння зефіру 8-12 годин.
Основний інгредієнт зефіру – яблучне пюре або інше фруктове, якісний агар-агар, цукор та яйця курячі (використовується тільки білок). Яйця проходять обробку в розчині оцту для знезараження від шкідливих бактерій.

Оскільки зефір та маршмелоу виготовлені із натуральних складників, тож і термін зберігання мають маленький – 5 днів.



А без цього ніяк

Може здатись, що все легко: отак рррраз – і вийшло вдало. Насправді дещо інакше, бо є чимало нюансів, які треба врахувати, виконувати і постійно вчитись, вдосконалюватись, пробувати нове (тут про поєднання смаків, форм, пакувань тощо). Та й конкуренцію ж ніхто не відміняв, до того ж магазинні солодощі люди обирають частіше, аніж крафтові, одна з причин – ціна (на складники зважають не всі). Хоча все більше людей все ж звертає увагу на кількість і якість їжі, бажають споживати здорову їжу без хімії.

Отже, важливо:

– сертифікація продукції. 
– Знання щодо просування товару в соціальних мережах – цьому всьому треба вчитись.
– Пакування – нелегко знайти коробки для пакування відповідного розміру.
– Обладнання.

Коли полтавка починала виготовляти зефір, то вистачало звичайного побутового міксера. Але якщо справа набирає обертів і з хобі перетворюється на бізнес, то й обладнання має бути професійним, аби полегшувало процес та було розраховане на значні обсяги продукції.


Окрім заробляти на солодощах, Альона долучається до благодійних акцій, де значна частина коштів від продажів її продукції йде на порятунок та лікування тих, хто цього потребує.

Нині вже кондитер (хоч і без спеціальної освіти) Альона Каленіченко мріє, про власну кав’ярню, куди на каву зі смаколиками приходитимуть гості. Та поки що до втілення мрії ще далеко – працювати і працювати.    

Фото зі сторінки Альони Каленіченко.

Читайте також: сировар Тетяна Дядечко: про успіхи і труднощі бізнесвумен в Україні.

Автор: Ніна Король

Бізнес 21 червня, 10:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції