Маленька полтавка терміново потребує коштів на реабілітацію

15 листопада, 17:30   0

Полтавка Людмила Ваца прохає небайдужих допомогти коштами, які необхідні для реабілітації її доньки.  

– Я мама особливої і самої любимої донечки Юлечки. Статус «особливої» нам поставили в рік, хоча все почалося набагато раніше. Вагітність проходила добре до 7 місяців, а потім прееклампсія і виділення навколоплідних вод за межі плаценти. Все сталося швидко, за одну добу. Лікарі говорили: «Рятуємо маму, дитину народите іншу». Так говорили всі, окрім нього, лікаря який робив мені кесарів розтин: «Вас двоє до нас потрапило в операційну, значить двоє і вийде з неї живими», – розповідає Людмила. – 6 червня 2012 року в місті Києві в ІПАГі з вагою 1280 грам на 33 тижні вагітності народилася моя донечка, моя рання ластівочка Юлечка. Після цього була реанімація, 9 днів на апараті штучної вентиляції легень, потім три дні на іншому апараті. Через 20 днів вона стала транспортабельною і нас на швидкій перевезли в рідне місто Полтаву. Свій перший місяць доня зустріла в лікарні.

Полтавка ділиться, сподівалися, що весь негатив – уже позаду, після лікування. Розповідає, доня розвивалася як по книжці: тримання голови, тулуба, перевертання з животика на спинку і назад.

– Але в 7 місяців вона перестала це робити. Материнське серце, і без медичної освіти, зрозуміло, що щось не так. На це лікарі говорили, мовляв, «вона недоношена, що ви хотіли? Перестала робити, значить лінива». І знову дорога, Київ, знайома будівля. Дуже обережне питання невролога: «Вам ніхто не говорив, що у дитини загроза ДЦП?». Після того, як почули ці слова промайнуло майже 6 років, після них життя розділилося на «до» і «зараз». Постійні заняття вдома самостійно і зі спеціалістами з різних місць, консультації з лікарями, реабілітаційні центри, ЛФК, масажі, іпотерапії, томатіс терапії, купа медикаментів і постійна необхідність у всьому цьому, і не тільки, вичерпали сімейний бюджет. Дивлячись на результати, досягнуті за ці роки, розумієш, що зупинятися не можна. Юлечка повернула навички перевертання, впевнено тримає голову, повзає по-пластунськи і дуже сильно хоче самостійно сідати, стояти і ходити. Слава Богу,що він подарував мені її. Але, як боляче стискається материнське серце, коли бачиш позитивні результати (нехай і маленькими і повільними кроками рухаючись до них), а фінансів не вистачає. Прошу всіх, хто любить і цінує життя, хто може зрозуміти і відчути чужий крик про допомогу для маленької дівчинки, допомогти в зборі коштів для проходження реабілітації в м.Трускавець у клініці Козявкіна, – звертається до небайдужих Людмила Ваца.

Жінка створила групу у соціальній мережі, де ділиться новинами про доньку.

Реквізити для допомоги:

Номер карти мами Ваца Людмила Василівна 5355 0770 1798 9037 (Укргазбанк)
Ваца Людмила Василiвна 5168 7574 0070 5325 Приватбанк

До теми: Полтавська двійня: немовлят перевели до іншого відділення      

Автор: Надія Труш

Допомога 15 листопада, 17:30

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції