Надія Кучер, керівниця Полтавської медіабази: Були дні, коли Медіабаза приймала одночасно 20 журналістів

1. >
2. Допомога >
3. Надія Кучер, керівниця Полтавської медіабази: Були дні, коли Медіабаза приймала одночасно 20 журналістів

Полтавська Медіабаза, створена відразу після російського вторгнення у 2022, стала однією з перших медіабаз по усій країні. На нашу думку, вона виникла через професійну інтуіцію: журналісти опинились у ситуації, коли працювати стало надскладно, але украй важливо. Про те, як створювалась Медіабаза, які першочергові завдання ставили перед собою її організатори, та які нові напрямки роботи будуть у 2024, ми запитали керівницю журналістського хабу ІМІ Медіабаза.Полтава Надію Кучер.

Kolo.news: Як створювалась полтавська Медіабаза, коли?
Надія Кучер: У листопаді 2022 року для підтримки роботи незалежних медійників в складних умовах в десяти регіонах України запрацювали журналістські хаби “Медіабаза”, за підтримки ГО «Інститут масової інформації» та за фінансової підтримки Посольства США в Україні. Якщо в інших регіонах України Медіабази стартували в листопаді 2022-го року, то ми теж тоді почали працювати офіційно, але насправді стартували ще в перший тиждень повномасштабної війни. На той час у нас уже було в користуванні підвальне приміщення, яке ми підлаштували під наші потреби, поставили столи, зібрали з колегами кілька комп’ютерів. Дякую колегам з телеканалу PTV UA за допомогу! Пригадую, в перші тижні повномасштабної війни хтось приходив зі своїм комп’ютером. Стояв і “черговий” комп’ютер. Згодом завдяки Інституту масової інформації я змогла завезти до Полтави перші бронежилети та аптечки для журналістів. Все це на той момент практично моментально розібрали журналісти, які висвітлювали війну.

Бувало, в період відключення електроенергії внаслідок атак росіян ми облаштовували до 20 робочих місць за день. Спочатку, до речі, доводилося іноді працювати при ліхтариках чи освітлюючи приміщення павербанками. Згодом знову ж таки завдяки підтримці Інституту масової інформації я привезла в Полтаву старлінк, пізніше - генератори. Тож хаб був забезпечений безперебійним світлом та інтернетом, й залишається таким надалі.

Як ми працювали: підлаштовувувалися під потреби колег. Наприклад, з 8.00 і до кінця робочого дня. За потреби журналісти, повертаючись із потяга через Полтаву чи взагалі в Полтаву, могли у нас і вночі працювати, чи переночувати, відпочити. Тобто хаб - це ресурсний центр для журналістів, де вони зможуть взяти в оренду захисне обладнання, працювати, послухати цікавий тренінг, обмінятися досвідом тощо. Коли ми планували хаби, розуміли, що українські та закордонні медійники мають бути захищені та забезпечені можливістю працювати, навіть за найскладніших умов.

Тож цими базовими принципами ми керувались, запускаючи мережу ресурсних центрів. Зазначу, що кожен регіон має свої особливості, специфічні потреби та уже сформовану медійну спільноту. Тобто це не є хаби “під копірку”. Приміром, десь потрібніші бронежилети, каски та аптечки, а десь - місце, куди можна прийти і спокійно працювати й не хвилюватися, що зникне інтернет. Якщо узагальнювати, то задачі діяності хабу - організація онлайн та офлайн тренінгів, інтенсив, дискусійних майданчиків, налагодження комунікації між медійною спільнотою, владою, силовиками та військовими, надання в користування засоби захисту та професійне обладнання, і це не повний перелік, оскільки ми постійно удосконалюємося, трансформуємося під потреби регіону.

Kolo.news: Скільки зараз медіахабів по усій Україні і хто взагалі автор ідеї Медіабази?

Надія Кучер: Зараз журналістські хаби є в 11 регіонах України. Окрім Полтавської області, вони працюють у Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Запорізькій, Сумській, Харківській, Чернігівській, Дніпропетровській, Житомирській, Херсонській областях. В зв'язку з безпековою ситуацією херсонський хаб працює на базі одеського. Але періодично заходи відбуваються і в Херсоні, якщо безпекова ситуація дозволяє.

Загалом ідея створити журналістські хаби - це спільна ідея команди Інституту масової інформації. Перші хаби були створені в Полтаві і у Кропивницькому, й стали прикладом, прототипом хабам в інших регіонах нашої країни. Мрію, вірю, настане той прекрасний час, коли ми відкриємо підрозділи Медіабаз в тих регіонах, які зараз є тимчасово окупованими.

Kolo.news: Які першочергові завдання ставились перед Медіабазою і чи трансформувались вони за час роботи?
Надія Кучер: На початку повномасштабної війни ми розуміли, що відключення електроенергії – один із найбільших викликів, з якими стикалися журналісти, продукуючи новини щодня. Тому тоді мали на меті забезпечити робочим місцем, у якому можна буде працювати в разі відсутності світла та інтернету. Полтавський хаб з початку своєї діяльності – це захищений, надійний простір для повноцінної роботи журналістів, де можна взяти у користування засоби для роботи на фронті, а також прийти і написати репортаж чи змонтувати відео. Зараз же, крім вищезгаданого, продовжуємо працювати над тим, щоб полтавська “Медіабаза” залишалася сильним осередком для якісної роботи журналістів.

Kolo.news: На чому зараз сконцентрована медіабаза, яку підтримку тут може знайти журналіст?
Надія Кучер: Основні принципи хабу: безпека, комунікація, навчання. Першочергово хаб - це абсолютна безпека та комфорт для журналістів, ресурсний центр, де можна взяти в безкоштовну оренду захисне обладнання, попрацювати і передати дані, послухати цікавий тренінг, обмінятися досвідом. У “Медіабазу.Полтава” можна прийти й попрацювати (якщо немає свого ноутбука, надамо), зарядити техніку повербанками (або взяти в безкоштовну оренду). Загалом це настільки френдлі-простір, що медійники можуть прийти, відпочити, випити кави чи чаю, поспілкуватися, зарядити техніку. Або просто відволіктися - помалювати, почитати.

Наприклад, наразі працюємо не лише над забезпечення професійних потреб журналістів. Вважаю важливим турбуватися і про емоційний стан. Тому заплановані заняття арттерапії, йоги, інших корисних відновлюючих ресурсних практик. Також є бібліотечка зі спеціалізованою медійною літературою. Також зараз міркую над тим, аби облаштувати дитячий куточок, щоби медійники могли приходити і працювати та одночасно проводити час зі своїми дітками. Я сама мама і добре розумію як це - працювати, коли в тебе є мала дитина. Тому мені хочеться створювати максимально комфортні умови для роботи журналістів.

Kolo.news: Які здобутки полтавської Медіабази за ці півтора роки роботи ти вважаєш основними
Надія Кучер: Завдяки журналістському хабу Інституту масової інформації Медіабаза.Полтава місцеві журналісти отримали в безкоштовну оренду для роботи бронежилети, каски, тактичні окуляри, аптечки та іншу необхідну для повноцінної роботи техніку. Загалом обладнання для медійників ІМІ видавав з перших днів повномасштабної війни. Редакції отримували генератори, EcoFlow зарядні станції, повербанки. За допомогою ІМІ та міжнародних партнерів ми забезпечили редакції ноутбуками та повербанками до них. Надавали фінансову допомогу редакціям та журналістам індивідуально. Хаб забезпечений всім необхідним для безперебійної роботи в умовах відключення електрики, відсутності інтернету.

Також ми надавали десятки консультацій – юридичних, психологічних, фінансових. Журналісти отримували правові роз'яснення щодо роботи в різних випадках чи ситуаціях. Протягом року ми провели понад 25 навчальних заходів та тренінгів, участь у яких брали журналісти й з інших регіонів. Індивідуальні звернення, консультація я навіть не рахую, їх сотні. Ще вперше в Полтаві журналістський хаб ІМІ “Медіабаза.Полтава” організував і провів Школу безпеки журналістів за напрямами кібербезпека, перша домедична допомога, психологічна стійкість. 22 учасники та учасниці Школи безпеки журналістів отримали сертифікати про проходження навчання. Також завдяки роботі ІМІ та Медіабази.Полтава декілька журналістів отримували індивідуальні консультації психолога та продовжують отримувати таку підтримку зараз.

Чим ще пишаюся - разом із полтавськими журналістами ми продемонстрували вплив медіа, коли домоглися проведення конкурсу на посаду керівника пресслужби Полтавської міської ради. Від імені медіахабу журналісти писали до міської ради звернення, проводили зустрічі із владою та у підсумку домоглися звільнення з посади керівника пресслужби Олександра Дедюхіна і того, щоби на цю посаду відбувся відкритий конкурс.

Kolo.news: Скільки людей об’єднує полтавська медіабаза?
Надія Кучер: Щомісяця до нас приходить попрацювати чи зарядити техніку, взяти павербанк до телефону чи ноутбука в середньому 20 журналістів. На тренінги приходить орієнтовно така ж кількість. Якщо це онлайнові заходи, то учасників/учасниць значно більше. Наприклад, на на деякі тренінги в нас була реєстрація до сотні бажаючих. І зауважу, кількість тих, хто користується послугами журналістського хабу, зростає. Крім того, цього року ми маємо на меті бути ресурсним осередком не лише журналістам, а і блогерам, активістам, студентам-майбутнім журналістам, медійним організаціям та загалом для тих, хто цікавиться чи планує розвиватися в сфері медіа.

Повну версію інтерв'ю дивіться на нашій сторінці у Фейсбуці:

Автор: Тетяна Цирульник