Полтавка робить іграшки, щоб допомогти онкохворій сусідці

13 серпня, 10:20   0
Фото – Handcraft Studio

Не кожен з тих, хто займається хендмейдом, здатен віддати хоча б частинку зробленого на благодійність. Проте є й такі люди, які намагаються створювати речі власними руками, продавати їх, аби тільки допомогти своєму ближньому.
Анастасія Виноградова – 20-річна студентка з Полтави, мама маленької донечки, любляча дружина та гарна подруга. Коли у сусідчиної 6-місячної доньки Віри сталася біда – дитинка виявилася онкохворою – Анастасія одразу зголосилася допомогти.
Дівчина на той момент вчилася в'язати іграшки з ниток, бо вважала їх гарною альтернативою для своєї донечки сучасним м’яким іграшкам.
– Коли моїй Ульянці подарували м’якого ведмедика, донька в перші ж дві хвилини видерла йому очі й ледве не проковтнула їх. Я почала хвилюватися, аби такого не сталося й з іншими іграшками, тому поки що вирішила виготовляти їх самостійно, – ділиться Анастасія. – Своїм іграшкам я пришиваю очі «намертво». Використовую намистинки або взагалі з ниточки роблю. Тепер впевнена, коли я займаюся своїми справами, доня нічого не з’їсть.
Першою іграшкою, зв’язаною дівчиною гачком, був ведмедик. Анастасія каже, що він був не надто гарний – так би мовити, пробна версія з того, що було під рукою.
– Нитка – яку знайшла, наповнювач – вата, а не холофайбер. Тому форму мої створіння не тримали. Але Ульянці сподобались мої перші спроби, тому я одразу придбала більш якісний матеріал.
Другою іграшкою стала кицька-балерина. Її Анастасія подарувала подружці Ульяни.
– Перші дві тваринки я створювала завдяки майстер-класам в Інтернеті. Потім вже просто шукала схеми. Думаю, що зараз ще існує безліч секретів для якісного в’язання, про які я дізнаюся згодом.


Кожна іграшка, а їх поки що лише чотири, створювалася Анастасією не дуже довго: за 3-3,5 години. Винятком була лише остання – на неї витрачено чотири вечори.
Анастасії не шкода часу – вона й раніше займалася хендмейдом. Проте ніколи ні вишивки, ні картини, ні інші вироби не продавала.
– Продавати зв’язані іграшки вирішила нещодавно. Саме тоді сусідка мені розповіла про свою онкохвору доньку Віру. Я розумію її, я сама мати, тому дуже хочу допомогти.
На своїй сторінці в одній із соцмереж Анастасія організувала благодійний аукціон, де продала свій виріб – зв’язаного зайчика – найбільшу, і поки що найважчу у виготовленні іграшку, яку зробила.
– Учасників було не багато, але все ж таки вдалося виручити хоч якісь кошти. У майбутньому теж планую продавати іграшки – може, допоможу зібрати гроші для Віри.

Читайте також: Посткроссинг: як дівчина з Полтавщини обмінюється листівками з усім світом

Автор: Ярослава Фоніна

Допомога 13 серпня, 10:20

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції