Із салом піснями й конкурсами закрили головну ялинку Полтави. ФОТО
Сьогодні, 19 січня, полтавці мають останню нагоду сфотографувати на тлі головної ялинки, що сяє. Вдень у центрі міста розпочалося Свято сала й закриття ялинки, вогні на якій, до слова, запалали місяць тому в День Святого Миколая.
Людей на пішохідній частині Соборності й на Театральній площі – декілька сотень. Хтось дивиться святкову програму, що саме триває на сцені. Хтось вистоює черги по їжу. Сьогодні поряд із дерев’яними ятками, в яких функціонував Різдвяний ярмарок, розгорнули ще кілька наметів – із шаликами-картоплею та салом. До кожної ятки черги по 20-30 людей.
– Нам з родиною подобається, як зробили ярмарок два останніх роки, є куди піти ввечері, щось з’їсти і випити. «Ханума», що до цього було, – нікуди не годиться. Зараз більш схоже на те, що у Львові, наприклад, – ділиться враженнями полтавець Анатолій.
Інна Володимирівна пакує в сумку щойно куплене сало.
– Так, довгенько стояти в черзі, але маємо час – маємо натхнення. Сало смачне купили, і копчене, і солене, і підчеревину, – розповідає жінка. – Взагалі сало їмо часто, на ринку купуємо в перевірених продавців. Хоча й дорогувато останнім часом, але це краще ніж ковбасу з невідомих інгредієнтів.
Тим часом зі сцени лунають приказки про сало, яких в українському фольклорі чимало: «Коли б сало крила мало, під небесами б літало», «Якби мені паном бути, то я б сало із салом їв», «Ні сіло, ні впало, дай, мамо, сало», «Пропало, пропало, коти з’їли сало». А оскільки в українській традиції про котів та сало приказок чи не найбільше, то й конкурс ведучі свята запропонували відповідний – дістати зубами шматок сала, підвішений на мотузці. Кожен з учасників із завданням справився, то й додому поніс пів кілограма цього шанованого продукту.
На Театральній площі біля головної ялинки облаштували фотозони із сіном, гарбузами і салом у кошиках.
Нагадаємо, що сьогодні вранці також відбулося освячення води.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь