На Шар-горі відбулося свято Козацької слави. ФОТО

05 червня, 08:40   0
Фото Анни Чапали

На Шар-горі в селі Приліпка Козельщинського району 4 червня відбулося традиційне обласне культурно-мистецьке свято «Козацької слави цілюще джерело».

Гості стали свідками театралізованого дійства – бою козаків з турками. Яскравих вражень додали виступи майстрів мистецтв і аматорів сцени, спортивні розваги та конкурси, виставка виробів народних умільців, дитячі атракціони, страви національної української кухні.
У програмі свята – урочиста хода козацького товариства на чолі з гетьманом Остряницею, концерт за участю гостей свята – Полтавського обласного музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя, зразкових танцювальних і співочих самодіяльних колективів області, театралізований бій козаків із турками.



 – Це козацький край. Ці степи – це наша козацька минувшина. Ще у 15-17 столітті відбулася та знаменна битва козаків з поляками під Говтвою. Якщо ще глибше глянути в історію, то це останній форпост Київської Русі. Пізніше тут були володіння наших козацько-старшинських родів Остроградських. Ці всі навколишні землі, їхні «родові гнізда» яких уже немає. Одним словом, це все дихає минувшиною. Але всі ми знаємо, що в радянські часи це не афішувалось. А вже за часів незалежної України із зусиллями окремих ентузіастів, місцевих керівників, козаків ми маємо таке свято. У чому ж таки сенс козацтва? І хто такі козаки? Це воїни. Їхній увесь сенс життя зводився до того, що козаки постійно воювали. Їм потрібна була ідея, і вони її отримали – захист православної віри. Козаки воювали за віру. Тоді ще не було тих понять, як у нас зараз. Його віра – це національність. А оскільки війна була безкінечна, і в козаків кожен похід міг стати останнім, то і влаштовували такі свята, – розповів Олександр Білоусько, директор Центру дослідження історії Полтавщини.



Уперше на святі цього року побував архієпископ Полтавський та Кременчуцький Федір:

– Такі святкування є дуже важливими. Ми Українці маємо усвідомити, що ми народ який має глибоку історію. На жаль, наші завойовники, а ми жили в імперіях спочатку в російській, а потім у радянській, але суть їх була одна – антикураїнська. Усі ці імперії закреслювали нашу історію. І сьогодні агресор Росія претендує не тільки на нашу землю, але дуже важливими для агресора є наша історія, наша духовність. Ми маємо пам’ятати, що церква – це душа народу.

Автор: Анна Чапала

Дозвілля 05 червня, 08:40

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції