Посткроссинг: як дівчина з Полтавщини обмінюється листівками з усім світом

12 серпня, 09:05   0
Фото з особистого архіву Валерії Ситник

У 2005 році під впливом популярної на той час (та і донині) течії буккросингу – обміну книжками – з’явився й посткроссинг. Цей проект створений задля того, аби кожен охочий зміг отримати листівку з іншого куточку світу. Для цього досить лише зареєструватися на сайті postcrossing.com, аби потрапити у базу учасників, заповнити анкету і отримати перше завдання: п’ять адрес учасників проекту, які мають спільні з вами інтереси.

Посткроссингом займатися просто

Валерія Ситник, 21-річна мешканка Полтави, долучилася до всесвітньої мережі обміну листівками близько трьох років тому. Тоді й почалася її любов до посткроссингу:

– По 1+1 побачила сюжет про посткроссинг. Давно було, дуже. Зацікавило, але листівок не знайшла, де купити, і англійський був, м'яко кажучи не дуже. Тому не стала цим займатися. А три роки тому якось згадала, зайшла на сайт, зареєструвалась, а далі все як в тумані.

На сайті, де реєструються учасники посткроссингу, найбільше людей з Росії, Нідерландів, Білорусі, Китаю, Фінляндії і Німеччини. Проте офіційно у базі зареєстровані громадяни з 44 різних країн світу.
Розповіла Валерія й про процес «облаштування на сайті»:

– Реєструєшся у базі, яка виключно англійською мовою. Насправді далі просто. «Витягуєш» п’ять випадкових адрес людей. І тут вже як пощастить: може бути всі російські, або щось екзотичне. Але можна у налаштуваннях поставити галочку, щоб одночасно не було з однієї країни бажаючих отримати листівку.

Листівка для Валерії з Фінляндії

Окрім листівок можна отримати й інші приємності


Зазвичай у листівках для посткроссингу пишуть коротку розповідь про себе, де вказують своє ім'я, країну, вік і так далі. Проте деякі учасники у своїх профілях вказують особливі побажання: просять написати віршик рідною мовою чи якісь фрази. А деякі хочуть і дрібнички з країни, звідки прийде листівка.
– Узагалі, листівка відправляється без конверту. Одного разу прийшла листівка без тексту, але з малюнком 2-річної доньки відправительки. Було дуже мило. А ще я в профілі попросила, щоб, по можливості, мені відправили пакетик чаю, я їх колекціоную.
Завдяки такому побажанню, Валерія має вже велику колекцію чаю з різних країн.

Колекція чаю

– Одна жінка з Фінляндії прислала 25 пакетиків чаю різних. Але моя найбільша колекція – це листівки із зображенням Маленького Принца. Близько півсотні штук є. Обожнюю їх. А якщо я домовляюсь про обмін з людьми особисто, то прошу гроші і монети. Так у мене вже є Гватемала, Філіппіни, Китай, Румунія, Болгарія, Великобританія, Канада, Аргентина, Азербайджан. Гватемалою пишаюся найбільше. Більшість навіть не знає, де це, а я їхні гроші бачила, до речі, дуже незвичні.


Пам’ятає дівчина й свої враження від першої отриманої листівки. Каже, що раділа дуже. Тим паче не очікувала, що її адресу вже отримав інший учасник:
– Аби твоя адреса випала комусь із учасників, треба, щоби хтось зареєстрував отриману від тебе листівку. Знаючи нашу пошту, я розуміла, що це надовго. Тому для мене було дуже несподівано отримати першу листівочку. Це була звичайна «видова» (view card) із самої Ірландії – на ній зображено нічний Дублін. Я стрибала по будинку від щастя, бо, в принципі, це рідкісна країна, якщо брати число учасників звідти, і мені так пощастило.
Посткроссинг – чудова нагода не тільки доторкнутися до часточки іншої культури, а й познайомитися з різними людьми. Так, завдяки своєму хобі Валерія має друзів з усіх куточків планети:
– Із хлопцем із Китаю довго досить переписувалися у Фейбуці. А жінка із Нової Зеландії сама відправила мені нові листівки по «Хоббіту», коли вони вийшли. Я не просила, просто у неї залишилась моя адреса. Було дуже мило.

Обмін листівками: дорого і важко знайти, чим обмінюватися

Іноді перед учасником руху «посткроссинг» постає проблема – де знайти унікальну й неповторну листівку, яка б відповідала усім побажанням «замовника». У такому випадку, на допомогу прийде мережа Інтернет.
– Є сайти, зараз їх дуже багато. Вибір такий, що очі розбігаються. Я замовляла всього потроху: і видові, і якісь з національною символікою. Людям цікаво такі отримувати, та і вони просто красиві. Намагаюсь підбирати під бажання, у мене чистих десь штук 150 зараз, то є з чого вибрати.
Це хобі, за словами Валерії, не з дешевих.
– Відправити одну листівку коштує 0,6 доларів наземним транспортом або 0,7 доларів – авіа. Говорять, що немає різниці, яким шляхом користуватися, але мої, чомусь, які наземним, завжди довше йшли. Плюсуємо сюди вартість листівки хорошої якості: це десь 4-5 гривень. І плюс, може, якісь штучки для прикрас. Я використовую наліпки, декоративний скотч і малюю щось іноді.

Марки на листівці з Франції

Валерія не зважає на кошти, які витратила на своє хобі. Бо враження і емоції, які вона отримує, для неї набагато важливіші.
Читайте також: Випускниця Полтавської стоматологічної академії створює корисні солодкі букети

Автор: Ярослава Фоніна

Дозвілля 12 серпня, 09:05

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції