Місія: «Дід Мороз та Снігуронька» по-полтавськи: 70 л бензину та 10 кг мандаринів

07 січня, 15:30   0
Дід Мороз Михайло та Снігуронька Олена Паламарчуки. Фото - з їхньої сторінки у соцмережах.

Полтавці Михайло та Олена Паламарчуки новорічну ніч святкували без олів’є та шампанського. Натомість були костюми Діда Мороза й Снігуроньки, авто, дорога і величезний сюрприз для родичів.

– Ідея не сидіти за столом, а привітати близьких з’явилась ще минулого року, але тоді втілити задумане не вдалось – бо такий вояж потребує досить суттєвої підготовки. Тож цього року підійшли з усією серйозністю до задуму, готуватись почали за місяць: пошили костюми, купили подарунки, а родичам сказали, що святкуватимемо удома, у Полтаві… – розповідає Михайло.

Маршрут подорожі простий: родичі у Полтаві, Миргороді, Лубнах, Києві і фініш – у Винарівці Київській області, де живуть батьки. Усього – 500 км. Завантажили подарунки, ящик мандаринів, прикрасили авто гірляндою, вдягли костюми – і о 21 годині 31 грудня стартували.

Мандарини для подорожніх - зустрів Діда Мороза й Снігороньку - отримай на згадку!

Першими заїхали до полтавського похресника. Привітали його, посиділи з родичами за столом, залишили подарунки під ялинкою, випили соку – і о 23 30 виїхали далі. Рідкі водії, яких зустрічали на дорозі, сигналили, побачивши авто з гірляндою та Дідом Морозом і Снігуронькою за кермом. Сама ж новорічна дорога – майже порожня. Погода для подорожі вдала – ні снігу, ні дощу.
Новий рік зустріли за Абазівкою. З автолюбителів трапились тільки «Жигулі» з увімкненою аварійкою.

– Водії «Жигулів» прокричали нам «Ми такі ж як і ви!» але заїхати далеко у них не вийшло, мабуть, авто підвело, тож розвернулись і поїхали назад, на Полтаву. А ми о 24 годині на трасі випили соку, привітали себе з Новим роком і рушили на Миргород, де живе моя мама, – розповідає Олена. – По дорозі у Великій Багачці бачили велике гуляння біля ялинки, Дід Мороз з вікна авто людям помахав, привітав, але там не зупинялись.

Дід Мороз у Миргороді.

– Мама у Миргороді працює продавцем у магазині, якраз у новорічну ніч чергування у неї було, ми постукали у віконце, це була 1 година Нового року. Вона нас відразу не впізнала навіть. Сказала: «Ви ж годину тому дзвонили, що удома!» Ми її привітали, вручили подарунки, сфотографувались на згадку – і на Лубни, – розповідає Снігуронька.

Вона існує! Снігуронька в Лубнах.

Лубни зустріли новорічних героїв перекритою дорогою і патрулем поліції, щоправда, ті святкових героїв не займали. Оскільки на годиннику була уже 4 ранку, то бачили не тільки святкування, а й бійку на вулиці – народ увійшов у стадію «ти мене поважаєш?» Підійшли й до Діда Мороза.

– Привітав нас лубенчанин, а потім спитав: «Діду, а ви не бачили тут десь моє авто?», – розповідає «Дід Мороз». – Посміялись і він пішов далі його шукати. А ми зателефонували сватам: «Ви уже спите? Ні? Тоді зустрічайте гостей!»

Казкових гостей всадили за стіл для пізньої вечері (чи раннього сніданку), пригостили тортом, компотом та пообіцяли, що «не здадуть» родичам, наступним, до яких їхали з вітанням. Власне, з усіх, до кого заїздили, Михайло та Олена брали урочисту клятву, що не зіпсують сюрприз і не розкажуть наступним, що до них їдуть казкові герої.

На згадку про поїздку родина фотографувалась біля в’їзду у міста, які проїжджали. Тільки під Києвом зробити фото забули – Снігуронька задрімала, а «старенький» Дідусь Мороз забув про обов’язкову зупинку для фото.

– Робили також зупинку на WOG-івській заправці, попити кави, заходимо – а там охоронець, заправник, касир – всі у шоці від нас. Ми їм гірку з мандаринів на стіл склали – як же, Дід Мороз прийшов без подарунків – так не може бути! – згадує Снігуронька Олена.

У Києві були о 7 20 ранку. Їхали зі швидкістю 100 км на годину, не поспішали, але оскільки траса порожня то добрались дуже швидко. Кермували по черзі. Водіїв у столиці було мало, в основному таксистів бачили, які теж сигналили, побачивши святкове авто.

– У Києві телефоную рідному братові: «Спиш? А тебе у під’їзді чекає Дід Мороз!» Брат відповідає: «Ти жартуєш?» – Відповідаю йому: «Ні, я такими речами не жартую…» – згадує Михайло.

Найбільше того ранку здивувався племінник, якому ще немає й 2 років – побачив вперше в житті тих, хто приносить подарунки під ялинку! А через півгодини до малого завітали у гості й рідні дядько з тіткою (попередньо переодягнувшись у коридорі у повсякденний одяг, щоб не зіпсувати дитині віру у свято).

Дід Мороз їде до вас! Так виглядало святкове авто


Остання крапка маршруту – батьки Діда Мороза. Щоб не зіпсувати несподіванку, авто залишили поодаль і самі почали обережно пробиратись до батьківського двору. Але тато таки побачив червону спину Діда біля воріт…

Перше шампанське у новому році випили о 14 годині 1 січня. Загалом, з заїздами і короткими застіллями подорож тривала 17 годин. Влаштувати свято для близьких – з бензином та подарунками – коштувало близько 7 тисяч гривень. Але воно того варте – вважають «казкові герої», віра у дива живе в людях у будь-якому віці.

Автор: Тетяна Цирульник

Дозвілля 07 січня, 15:30

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції