Визнана і незалежна: полтавський священик про надання томосу Українській православній церкві

27 серпня, 12:03   0
Олександр Дедюхін. Фото зі сторінки в соцмережі

До Нового року Українська православна церква Київського патріархату стане незалежною і визнаною у світовому православ’ї. Такі прогноз авторитетних богословів. У перших числах вересня доленосне для помісної церкви рішення мають прийняти на Соборі Вселенського патріархату, який триватиме в Константинополі (Стамбулі) 1-5 вересня.
Про боротьбу за томос та що буде після того, як його приймуть ми поговорили з Олександром Дедюхіним, протоієреєм Свято-Миколаївського храму міста Полтави Української православної церкви Київського патріархату.

Томос – це документ, синодальне рішення Вселенської патріархії про надання автокефалії. Першою у ньому йде історична частина. Описується сучасний стан церкви країни, яка звертається із проханням про його надання, згадується її зв'язок із Константинополем. Далі – обґрунтування, на основі яких канонів він надається.

– Нині в Україні знову триває боротьба за томос, фахівці кажуть, що у 2018 році змагання за документ набули більш глобального, ледь не національного статусу, коли доєдналися не лише небайдужі громадяни, організації, а, власне, небайдуже стало і владі. На вашу думку, наскільки реально наша країна наблизилася до визнання константинопольським патріархом української помісної православної церкви?

– Якщо ми подивимося в історичній перспективі, коли взагалі це питання томосу, незалежності української церкви, піднімалося, то йому вже тисячу років. Уперше воно прозвучало ще за часів князювання Ярослава Мудрого, коли митрополитом був Іларіон (перший митрополит слов’янського, а не грецького походження – прим. авт.). По-суті, Київська митрополія, хоча й не мала статусу патріархії, була незалежною церквою, не була внесена в диптих, але була самокерованою, митрополит обирався саме в Києві, а Константинополем тільки затверджувався, бо формально церква була Константинопольського патріархату. Потім у зв’язку з експансією Росії, це питання припинилося. А цьогоріч, виповнилося сто років, коли це питання знову було підняте: під час Української революції Центральна рада зверталася до Константинополя з приводу визнання незалежності української церкви. Тоді була можливість її отримати, але проблема полягла в тому, що в Константинополі не було патріарху: один помер, а іншого не обрали, це довготривалий процес. І коли патріарха обрали, в нас вже не було кому давати того томосу.

У сучасній історії питання про томос піднімається з 1988 –1989 років.

Я спілкувався з тими людьми, які їздили до Константинополя і думаю, що до нового року він буде.
Перший патріарх нашої церкви Мстислав Скрипник, який сам з Полтави, під час візиту до нашого міста, це було на початку 1990-х років, сказав дуже мудру фразу: «Нам не треба чекати доки нас світ визнає, треба самим себе визнати». Україна набуває суб’єктності у світі, стає важливою державою. І пам’ятаємо: в Бога нічого не буває просто так.

Якщо візьмемо процеси у світовому православ’ї, то з одного боку відбувається маргіналізація Російської православної церкви (далі – РПЦ), нашого основного опонента. Це виражається в тому, що більше ста років тривала підготовка до Всеправсолавного собору, який відбувся у 2016 році і на який Москва не приїхала та була засуджена в єресі етнофелітизму – привілеюванні національних інтересів над інтересами церковними. Взагалі концепція «русского мира» вигадана не Путіним, а ієрархами РПЦ. РПЦ робила все, щоб зірвати цей Собор і, щоб українське питання не розглядалося на ньому, але це питання було у всіх навколособорних подіях. На Соборі мав бути прийнятий документ, згідно якого нова автокефальна церква постає консенсусом всіх православних церков. Але цей документ не був прийнятий.

– Щоб означав цей документ?

– Цей документ означав би, що кожна православна церква має право вето на виникнення нової автокефальної церкви. До нині томос дає Вселенський патріарх, який нічим не відрізняється від інших, він є першим серед рівних. Говорячи сучасною мовою православна церква побудована за принципом блокчейну – кожен блок незалежний, а Вселенський патріарх лише дає блок про автокефалію.

– Тобто, загалом можна говорити, що УПЦ КП й сьогодні вже є незалежною церквою, адже всі автокефальні православні церкви є рівними і незалежними?

– Тут є проста дуже метафора – томос, це як паспорт. Мій паспорт мені не потрібен, бо я й так знаю, де живу, хто моя жінка і скільки в мене дітей. Томос потрібен контролюючим органам. Є церква, ми самі себе визнали і ніяких визнань нам більше не треба, але зовнішнім вахтерам потрібен документ. І от такий документ про повноліття церкви ми плануємо отримати.

– Чи є приклади інших православних автокефальних церков, яким надали томос, скажімо, протягом останніх 10-20 років?

– Якщо я не помиляюсь, останній томос давався десь років 70 тому Грузинській церкві. А перед цим у 1924 – Польській православній церкві. РПЦ надала томос церкві в Америці, але його не визнає Константинопольський патріархат. Був наданий документ про самостійність і управління Естонській православній церкві, через що Московська патріархія розірвала стосунки з Константинополем, здається, рік вони не причащалися.

– При цьому, сама Московська церква купувала свою незалежність кілька століть тому за гроші та соболині шкірки…
– Московська церква каже, що це була просто пожертва на підтримку Вселенського патріархату, тут питання навіть не в тому чи купляли, а в тому, що коли на той момент Вселенський патріарх приїхав до них, вони його закрили в якійсь кімнаті в Кремлі і не випускали поки він не дасть томосу, здається, це півроку тривало. І це офіційна версія.

Читайте також: У полтавському соборі іконостас прикрасили гербом України

– Наскільки на нинішньому етапі сильна протидія Москви і її вплив на Вселенського патріарха проти визнання Української помісної православної церкви незалежною?

– Уже прокричали: ми бачили і Новинського (Вадим Новинський, український бізнесмен та політик, у червні 2018-го у складі делегації зі священиків УПЦ московського патріархату відвідав власним чартерним літаком патріарха Варфоломія в Стамбулі. Просив патріарха відмовитись надавати незалежність УПЦ КП від Москви – прим.авт.), й інших народних депутатів, які казали, що держава не може втручатися в церковні справи, хоча самі вони постійно в них втручаються. Вся важка артилерія використана. Місяць тому Вселенський патріарх Варфоломій посилав делегації по всіх православних церквах у світі, а їх 15, які анонсували надання томосу Україні. Жодна православна церква не заперечувала, крім Російської. Московський патріарх сказав: ми будемо давати автокефалію всім, хто в нас попросить і були погрози, що буде кровопролиття в Україні.

1 вересня починається Собор вселенського патріархату, на якому буде звучати українське питання і думаю, що тут ми почуємо дату, коли цей томос буде проголошений. Як кажуть богослови – документ уже написаний. За нього треба проголосувати і опублікувати. Але 31 серпня московський патріарх Кирил прилітає до Вселенського патріарха і буде наводити свої аргументи на користь того, чому Україні не потрібно давати томос.

– Наскільки сильний вплив має Російська православна церква саме на членів синоду?

– Нещодавно Греція вислала російських дипломатів за підкуп грецьких архієреїв. Це події останніх місяців.

– Давайте змоделюємо ситуацію: ми отримали томос, що буде з православними церквами Московського патріархату, які є в Україні?
– Наскільки я розумію, має бути ще Собор Української церкви. У нас є певна кількість архієреїв не тільки Київського патріархату, автокефальної церкви, 9 осіб з Московського патріархату, які написали звернення до Вселенського патріарха про надання томосу. Документ повинні привезти на цей Собор, на якому буде обраний церковний предстоятель. Хто ним стане, я зараз сказати не можу. І тоді, наскільки, я розумію має бути певна дія Верховної Ради, хоча офіційно про це ніхто не говорить: перереєстрування всіх православних церков. Буде запропоновано церквам: хочете бути під Московським патріархатом, та будь ласка, хоч під якоюсь албанською церквою, це нікого не хвилює, і буде зареєстрована помісна православна церква. Церква відділена від держави. Але є закон «Про свободу совісті та релігійної організації», згідно якого якщо церква хоче існувати в державі, як юридична особа, вона має реєструватися, як будь-яка інша організація.

– Тобто все-одно буде зареєстрована РПЦ МП і помісна православна церква?
– Так, хто захоче залишиться в підпорядкуванні Московського патріархату, хто ні – перейде до помісної церкви.

– Як подолати внутрішній розкол між церквами КП і МП і в Україні, як примирити священиків?

– Я обіцяю нікому не бити морду (сміється). Це процес тривалий, ми маємо робити якісь кроки і це стосується взагалі всього в Україні. Я не думаю, що він триватиме довго, максимум мине 20 років і всі забудуть про той Московський патріархат, та я думаю, що й Росії вже не буде. Взагалі процес має кілька складових: канонічний – надання томосу, психологічний і юридичний, тому що це юридично має бути підготовлено і, безумовно, є світова геополітика, від якої ми нікуди не дінемося.

Деякі клірики Московського патріархату озвучують, що коли буде помісна церква, вони перейдуть до неї. У РПЦ дві третини приходів знаходяться в Україні. На сьогодні Київський патріархат третя за кількістю парафій і вірян православна церква у світі після російської і румунської. А якщо буде помісна церква, то вона об’єктивно буде найбільшою у світі.

До нас дуже багато прихожан перейшло з Московського патріархату кілька років тому, коли прямо на проповіді священики виходили і казали: «Ми ж чекаємо, коли нас прийдуть звільнити, Путін прийде і звільнить». Я просив людей записати це на телефон, щоб передати у відповідні органи. Це кримінальний злочин, але люди на це не йдуть. Вони роками ходили до цього священика і їм важко себе переломити, хоча кажуть: «Ми туди більше ходити не будемо». Зараз процес переходу вірян з церков Московського патріархату до Київського припинився, хто хотів, той перейшов у 2014-2015 роках.

ДОВІДКОВО: у Полтавській області близько 200 церков підпорядковуються Київському патріархату.

Читайте також: Унікальна церква Різдва Христового на Полтавщині вже майже сто років стоїть у руїнах. ФОТО

Автор: Ольга Правденко

Інтерв'ю 27 серпня, 12:03

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції