Голова Опішнянської ОТГ Микола Різник про перші труднощі, кадровий голод та розвиток туризму

16 квітня, 09:30   0
Микола Різник, голова Опішнянської селищної ОТГ. Фото Ніни Король (2 шт.)

Процес створення Опішнянської селищної об’єднаної територіальної громади був чи не найскладнішим в Полтавській області.

Тричі, починаючи з початку реформи, тут намагалися об’єднатися. Окрім громадських слухань та сесій, навіть організували автопробіг за створення Опішнянської ОТГ. А майбутній голова громади, тоді депутат селищної ради Микола Різник, переймав досвід створення ОТГ не лише в інших районах, а й за межами області, запрошував експертів з втілення децентралізаційної реформи на зустрічі з жителями, пояснював сам, для чого потрібно об’єднуватися.

Зрештою, наполеглива та цілеспрямована праця перемогла і у грудні минулого року відбулися перші місцеві вибори в Опішнянській ОТГ, яка створила громаду разом із селом Малі Будища, об’єднавши понад 6 тисяч населення.

Читайте також: Єдина у районі: голова Гребінківської ОТГ про досвід та перспективи громади

Нині ж минають перші 100 днів після виборів до Опішнянської об’єднаної громади. Поки що це єдина об’єднана територіальна громада в Зіньківському районі. Немає ОТГ і в сусідніх Диканському та Котелевському районах. Про зроблене, амбітні плани, труднощі й перші переваги від об’єднання голова ОТГ Микола Різник розповів в інтерв’ю «Колу».

– Миколо Миколайовичу, минає 100 днів з часу, коли Вас обрали головою об’єднаної громади, як ви б їх охарактеризували? Ви людина, яка прийшла на посаду з бізнесу, не була пов’язана з чиновницькою роботою – чи важко було опановувати всі нюанси роботи посадовця?

– Це було дуже складно – коли ти приходиш 4 січня на роботу, ще нічого не знаєш, а під кабінетом черга з 25 осіб з усіма можливими проблемами – корова не доїться, сніг не чиститься… Ти хочеш робити якісь глобальні речі, як то ремонтувати дороги, а доводиться вирішувати буденні проблеми. Легше стало, коли з’явилися секретар, заступник і чіткий поділ роботи. А спочатку самому доводилося їздити ночами чистити сніг, бо не було жодної одиниці техніки в селищній раді, лише легковий автомобіль і той, як виявилося, на балансі районної ради. Зараз ми відремонтували трактор, встановили новий двигун, взяли на роботу тракториста, підняли зарплату працівникам. Хочемо купити ще один трактор, який зможе не лише чистити сніг, а й виконувати іншу роботу. А днями придбали подрібнювач для гілок, бо стикнулися з тим, що вулиці заросли настільки, що трактору ніяк проїхати, щоб почистити сніг. Тому обпилюємо дерева, а гілки використовуватимемо для опалення комунальних підприємств.

– Чи відчули кадровий голод?

– Головна проблема в тому, що люди бояться брати на себе відповідальність – приходять, щоб влаштуватися на роботу, але дізнаються про вимоги і не хочуть лишатися. І досі нам потрібен хороший юрист, кадастровий реєстратор, ІТ-спеціаліст, фахівці в соціально-гуманітарний відділ. Разом із тим мені довелося звільняти шістьох людей. Усіх нових працівників набирали по конкурсу.

Багато залежить від того, чи готові люди працювати. От, як приклад, я створив інвестиційний відділ, двоє дівчат погодилося там працювати на громадських засадах навіть, ще до того, як ми провели конкурс та створили штатний розпис. Якби ми цього не зробили, то б не виграли проекту по створенню ЦНАПу.

– Ще не шкодували, що стали головою?

– А хто, як не ми? Чого чекати, кого звинувачувати – владу чи краще починати робити щось самим.

– Чи збільшився бюджет громади та в скільки разів?

– На 2019 рік бюджет у нас запланований в розмірі 43 мільйонів гривень. До об’єднання бюджет Опішнянської селищної ради був 7 мільйонів гривень, Малобудищанської – менше 2 мільйонів гривень. До речі, власні надходження – понад 30 мільйонів гривень. При цьому реверсна дотація (вилучення з бюджету ОТГ до державного бюджету та подальший перерозподіл цих грошей на розвиток інших громад, – прим. авт.) – 3,5 млн грн.

– Ви згадували, що громада виграла конкурс щодо створення Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Розкажіть більше, коли в Опішні з’явиться ЦНАП, які послуги можна буде там отримати?

– Програма U-LEAD з Європою оголосила конкурс серед об’єднаних громад України на створення ЦНАПу. Із Полтавської області чотири громади, серед яких і наша, пройшли в наступний етап. ЦНАП ми будемо робити за свої гроші, з їхнього боку – техніка, меблі та навчання спеціалістів. Знаходитиметься він на першому поверсі селищної ради, в приміщеннях, де нині бібліотека. Бібліотеку ми перенесемо з двох залів в один, купимо туди сучасні стелажі, які дадуть змогу ущільнити її, таким чином осучаснимо, бо зараз приміщення не ефективно використовуються.

Зараз на створення передбачаємо близько 500 тисяч гривень з місцевої казни, але розраховуємо, що все ж, це буде менша сума. Намагатимемося всю необхідну роботу виконати до жовтня. Нині вже замовили проект, який виготовлятимуть місяць, потім він проходитиме експертизу, насправді, багато паперової тяганини, яка затягує час, хоча могли б уже завтра йти і починати працювати.

Орієнтовно, ЦНАП відкриє свої двері до послуг громадян у березні наступного року. Свої послуги там надаватимуть державний, земельний, кадастровий реєстратори, діятиме РАЦС, працюватимуть соціальні служби і в міру того, як нам відкриватимуть бази, ми надаватимемо нові послуги. Також там буде обладнане робоче місце для тих працівників, які до нас приїжджатимуть у визначений час.

– Миколо Миколайовичу, де найбільше проблем?

– Зі сміттям. Поки що в нас немає ні сміттєвих баків, ні сміттєвоза. Вивозить відходи приватний підприємець. Згідно з проектом, полігон побутових відходів в Опішні не передбачений, лише в Зінькові або Котельві. Як я бачу систему сортування сміття – в Опішні встановимо сортувальну станцію, купимо сміттєвоз та баки. Ми вже подали заявку на обласний екологічний конкурс, де передбачено на умовах співфінансування (50 на 50) придбання сміттєвоза, контейнерів та асенізаційної машини. Але щоб не втрачати часу, вирішили закупити сітки для ПЕТ-пляшки та встановити їх у селищі.

Плануємо також встановити відеокамери по селищу. А в процесі децентралізації ще хочемо створити Центр безпеки, в якому знаходитиметься поліція, рятувальники. Зараз у селищі діє поліцейська станція, є дільничний інспектор, раніше його не було.

– Які основні цілі зараз стоять перед громадою?

– До червня забрати на баланс усі соціальні об’єкти. Адже однаково ми зараз їх утримуємо, але через посередника – район. Чому? Тому що в нас не були створені відповідні відділи: освіти, культури. Зараз ми їх створили, але відходимо від розбазарювання бюджетних коштів, тому замість кількох відділів зробили один – соціально-гуманітарний відділ.

Друга ціль – зробити дві-три дороги в селищі, перш за все, на вулицях Святомихайлівській і Партизанській. Хочемо також зробити освітлення в селах Малі Будища, Глинськ і Карабазівка, де його взагалі немає. Знову ж це можна зробити за два-три місяці, а погодження з «Полтаваобленерго» займе місяці.

У Малих Будищах треба відремонтувати клуб, який зараз у жахливому стані. Головна ж умова – відремонтований клуб не повинен стояти порожнім, там мають діяти якісь гуртки, танцювальні класи тощо. Зараз на його базі створили Центр дозвілля, спорту та туризму. Але всі клуби, всі бібліотеки громади в жадюгідному стані, й все за один день не зробиш.

Зараз взялися ремонтувати спортзал і до осені плануємо завершити ремонт.

– Нещодавно в Опішнянській ОТГ відбувався конкурс на кращу концепцію реконструкції центрального парку Опішні. Скільки робіт надійшло на конкурс, які перші кроки зробили?

– Ми обрали п’ять кращих концепцій, з яких зробимо одну. Подавали на конкурс роботи діти від 14 років до працівників проектних організацій. Загалом надійшло 12 заявок. Найкращі отримають нагороди – по тисячі гривень кожен.

Що буде в оновленому парку – велодоріжки по периметру, зелену зону, сцену, майдан, який буде на місці пам’ятника Леніну; дуже хочеться зробити сухий фонтан. Передбачена реконструкція туалету, створення дитячої зони, фотозони. Це буде місце, де хотітимуть відпочивати і туристи, й місцеве населення. Оновлення парку, згідно майбутнього проекту, передбачає 3 черги – це по півтора мільйона гривень щороку. Цього року зробимо підготовчі роботи, але багато залежить від бюджету, вже зараз, за результатами першого кварталу, маємо перевиконання 149%. І всі капітальні видатки можемо робити лише за результатами перевиконання бюджету.

У парку однозначно буде також дитячий майданчик, а ті, що є в ньому є зараз, перенесемо у віддалені райони. Але якщо ми, наприклад, говоримо про район вулиці Нової, де зараз лишилися руїни від колись великого дитячого майданчика, то я хочу створити там басейн. До того часу там можна встановити дитячий майданчик. Така ж проблема з дитячим майданчиками існує і в Глинську, і в Міських Млинах.

– Басейн у селищній ОТГ – це дуже амбітна мрія, яка потребує значних коштів та часу. Маємо приклад Полтави, де ще з 2007 року будують спортивний комплекс з басейнами на вулиці Петра Юрченка й досі не довели справу до кінця. Вважаєте, басейн в Опішні – це реальна перспектива?

– Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР) виділяє кошти тільки на будівництво глобальних проектів, наприклад, на ремонт клубу грошей не дадуть. У нас повинен бути амбітний проект, хоч його реалізація й розтягнеться на роки. Зараз ми виготовляємо генеральний план громади й передбачаємо в ньому розвиток селища на кілька десятиліть, в ньому буде передбачена й ця площа під басейн. Ми зараз нічого не можемо будувати без генерального плану.

– Завдяки гончарству та прекрасним краєвидам Опішня відомо далеко за межами області, сюди щороку приїжджають чимало туристів, проте все ж не вистачає належної інфраструктури – немає готелів, кафе, доріг, громадських вбиралень… Як будете перетворювати Опішнянську ОТГ у туристичну Мекку?

– Попит породжує пропозицію – створюємо локації, щоб зацікавити інвесторів. Мета – привабити якомога більше туристів – тому будемо будувати сторожову вежу, можливо, створимо купальні, облаштуємо належним чином пляжі, оновимо центральний парк тощо. Приватний зелений туризм, звісно, розвивається і зараз, але селищу загалом туризм поки що не приносить коштів. Ми тільки на минулій сесії затвердили мінімальний туристичний збір. Я розумію, що зараз перед молодою людиною стоїть питання – їхати в Польщу або створювати щось тут – відкривати магазин сувенірів, здавати в оренду старий будинок. Я розумію, які б комфортні умови ми б не створили – якщо не буде робочих місць, люди тут не лишатимуться, тож треба створювати умови для приваблення інвестора. 

Читайте також: Голова Щербанівської ОТГ Ігор Процик: Дайте бюджет сільської ради у мільярд і ми його освоїмо

Автор: Ольга Правденко

Інтерв'ю 16 квітня, 09:30

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції