Максим Макуха: «Містам варто мати план переходу на відновні джерела енергії»

1. >
2. Інтерв'ю >
3. Максим Макуха: «Містам варто мати план переходу на відновні джерела енергії»

Максим Макуха, фахівець з технічних питань ГО «Еколтава», один із засновників цієї організації. У Полтаві вона здійснює чимало проектів, спрямованих на збереження екології та клімату, сортування та переробку сміття. Нещодавно ця організація допомогла сільській школі стати першою «зеленою» на Полтавщині – освітлення там завдяки сонячним батареям. Нині Максим розповів про відновні джерела енергії, переробку сміття та чому містам треба дбати про екологію і мати план.

– Розкажи, чим конкретно займається організація, яку ти представляєш?

– Вона має на меті 3 пріоритети:
• клімат і відновні джерела енергії;
• Відходи – сортування, мінімізація відходів. У Полтаві встановили контейнери для роздільного збору сміття. Ми вважаємо, що це наша заслуга, оскільки ми виграли суд, точніше уклали мирову угоду із міськрадою, це після нашого позову про відсутність сортування. Те, що екобус запускається – теж ми причетні до цієї ініціативи (батарейки, небезпечні лами збиратиме у населення). Цього чекали з першого дня літа, тепер має діяти з першого дня осені. До цього долучились депутати, приміром Ямщиков Вадим, і спільними зусиллями досягли цього нарешті. Також важлива роль у цій справі Сергія Антоненка (він і сам збирає відходи у населення задля переробки).
• Розвиток громадянського суспільства, активізм. Ми навчаємо колег з усієї України, організовуємо екологічні табори тощо. Наприклад, як частину всесвітнього кліматичного маршу, ми організовуємо його 20.09 в Полтаві.

Як у Полтаві міняли пластикову пляшку на гарячу чашку.

– Який стан Полтавщини серед інших областей щодо діяльності у трьох напрямках, які ти назвав? А як в Україні загалом?

– Є питання, у яких ми на високих позиціях, а є і те, де пасемо задніх. Полтавщина – відносно чиста область, немає такої кількості шкідливих підприємств, як от, скажімо, у Запорізькій області. Ми проводили дослідження, опитування, то основне, що хвилює населення – сміття, поводження з відходами. Просувати питання екології складно, адже людям здається, що є завжди більш нагальні, що стосуються ЖКГ, наприклад (лід, сніг, дороги), бо це тут і зараз, а як змінюється клімат і забруднюється планета – ніби щось далеке. Нині одне із, чим ми займаємося – відновлювані джерела енергії (далі ВДЕ). За прогнозами, все більше людей житиме у містах, Україна – урбаністична країна, тому ми також орієнтовані на міста. Міста – досить самодостатні, у них може ухвалюватись багато рішень, мають свої бюджети тощо і можуть запроваджувати у використання ВДЕ. Зараз члени нашої команди активно працюють у напряму переходу міст на 100% ВДЕ, щоб показати класні приклади, що це можливо, як от ця школа, що в Кобеляцькому районі, там справді грантові гроші, але багато ресурсів є й на місцях. Тож ми хочемо долучитись до створення (але це вже Всесвітня організація «350 в Україні») цих прикладів переходу міст на 100% ВДЕ, щоб так само інші міста переходили на відновні джерела енергії.

– А як практично це зробити? Звучить все дуже красиво, а як же втілити – назви бачення і кроки.

– Інститутом прогнозування в Україні розроблено сценарій (посилання на сценарій: ua.boell.org) про перехід всієї країни на 100% ВДЕ. Базуючись на цьому, маючи загальну картину, можна вже місцеві сценарії розробляти.Для міст це значить, що вони повинні розробити план переходу, і не просто якась декларація, а саме план – з конкретними кроками, фінансуванням, термінами. Наразі цим активно займаються Житомир, а також Кам’янець-Подільський і Чортків.

– А є у світі місто, яке вже перейшло на 100% ВДЕ?

– Є країна навіть – Домініканська республіка. Там такі умови, оскільки це острівна країна, у них є гірські річки, тож є ГЕС, також використовують енергію сонця. Данія має великі потужності вітрових електростанцій, ГЕС, біомасу активно використовують та добувають біогаз. Для транспорту вони поки не обходяться без викопного палива, а в усіх інших сферах заявляють про те, що вже чисті. Оскільки Данія в ЄС, то там якщо в одній країні надлишок виробленої енергії, її бере інша держава. В такому сенсі є ніби акумулятор, Німеччина цим активно користується: не вистачає енергії, видобутої з ВДЕ – купує її в Польщі. В Німеччині одна з найбільших часток припадає на ВДЕ (енергія сонця і вітру). Однак проблема з усіма ВДЕ – вони нестабільні в часі, тобто коли хмари, немає вітру, тоді утворюється, грубо кажучи, діра, яку треба чимось заповнити. От Німеччина бере в інших країн.

– Ти згадував про українські міста, розкажи, що саме Полтава може запозичити у них щодо використання ВДЕ? Що вони вже втілили?

– З одного боку ніби й показати є мало що, а з іншого – і це вже досягнення. Вони оголосили про наміри і рахують із академією наук, розробляють цей сценарій, тобто поки що йде наукова робота. Рух почався не так давно – менше року тому. Думаю, цієї осені вони вже матимуть план дій, дорожню карту.

– Ти говорив, що Житомирщина компенсує мешканцям витрати на енергоефективність (до 20%).

– Так. Тобто є програма, за якою компенсують витрати на побутові сонячні електростанції?

– Чи є у ГО дані, як наша область охоплена альтернативними джерелами енергії? Скільки закладів освіти та інших сфер працюють на ВДЕ?

– Ні, точної інформації немає, хочемо зробити запит на «Полтаваобленерго», адже саме це підприємство документує, встановлює реверсний лічильник, який потім віддає електроенергію в мережу, а обленерго купує її. Укладаєте договір, обленерго є споживачем вашої енергії.

– При підключенні до електромережі які витрати найсуттєвіші?

– Якщо хочете збільшити потужність підключення (а будинки переважно мають стандартне підключення – 5 кВт), то для вашої електростанції треба і інше обладнання, грубо кажучи, то це й коштує дорожче.

– Якби ми не пояснювали людям, що це треба робити, їхні будинки будуть енергетично незалежними, якщо використовують ВДЕ, але ж чи не всіх цікавить і питання вигоди: коли відіб’ються вкладені кошти?

– Зелений тариф – дійсно це вигідно і він є в Україні одним із найвищих у Європі. Тобто навіть за європейськими мірками у нас дорого купують електроенергію. Тож ми привабливі в цьому плані для іноземних інвесторів. Але тут ідеться і про перехід на аукціони енергетичні, і про те, аби такі відомі компанії, як ДТЕК, де є великі електростанції, не порушили енергетичний баланс, бо є негативний приклад Іспанії (там відбулось розбалансування через надлишок виробленої енергії). Енергії має бути вироблено стільки, скільки споживається – не більше. Років за 5 вкладені гроші вертаються, якщо ідеться про власну невелику електростанцію, але дім може бути незалежним від інших джерел енергії. Чим більша потужність станції, тим швидше повернуться кошти і зможете заробляти.

– Як у світі з ціною на електроенергію з ВДЕ?

– Зараз сонячна енергетика в ОАЕ коштує близько 4 центи за кіловат, тобто дешевше, ніж будь яка інша. Китайці готові будувати дуже задешево і ніякі інші джерела, як от ТЕС чи АЕС, не можуть конкурувати в фінансовому плані. В Україні також планують запровадити використання сонячної енергії. Нещодавно оскаржили законопроект про встановлення сонячних батарей тільки на дахах і є можливість ставити їх там, де тобі зручно.

– Що передовсім потрібно робити людині, яка хоче встановити сонячні батареї? Серед усіх джерел ВДЕ ти радиш саме їх, бо з іншими більше мороки.

– Для цього потрібно зробити проект який подається в обленерго, у ньому вказана загальна потужність. Найкраще буде звернутися до спеціалізованих компаній, які мають досвід у встановленні. Також вони можуть виготовити цей проект.

– Можливо, маєш досвід такий, твоє житло чи близьких?

– Хочу, але проблема в тому, що в будинку, де живу, система підключення через спільний лічильник і просто так його не проведеш. Я хочу це зробити, але не можу. Це приватний будинок, він старої забудови 50-их років на кількох господарів.

– Скільки займає монтаж?

– Сам монтаж електростанції день-два, до тижня грубо кажучи.

– А якщо монтаж не на даху, а на землі, то як це відбувається?

– Вариться металева конструкція і вже туди кріпиться. Документи можна зробити в районних енергетиків до 10 -12 кВт а якщо потужність 30 кВт, то уже в обленерго в Полтаві. Ця процедура з документами може зайняти місяць-два, залежно від завантаженості енергетиків.

Раніше ми писали, як кримчанин Олександр Андрусенко дивує полтавців сонячною електростанцією.

– Як щодо стихійних явищ, наприклад граду? Чи не поб’є сонячні батареї?

– У них досить міцне спеціальне скло товщиною до 1 см. Розбити, звісно, можна, але дуже важко.

– А хто виробляє? Україна ж має свої сонячні батареї?

– Так, Україна вже дуже довго їх виробляє ще з радянських часів для космічних ракет. Нещодавно у Вінниці відкрився завод з виробництва сонячних батарей.

– Виробляються і на експорт чи тільки для України?

– Лише для нас. В умовах зеленого тарифу була умова вищої ціни, якщо у вас діє більше 30% обладнання українського виробництва

– А китайські дешевші?

– Китайські – так, вони мають дуже багато градацій в тому сенсі, що коли робляться оці самі сонячні комірки, то у них є так званий сорт – 1, 2, 3 і сонячні батареї робляться з усіх сортів, тож з часом може знизитися потужність. Можна купити якісь дешеві, а можна більш дорогі фірмові, наприклад Huawei, там дуже велика різниця. Ті, що виготовляють в Україні, точно якісні. У виготовленні сонячних батарей Китай займає перше місце у світі. Німецькі заводи, які я бачив, не працюють, хоч і нові, це через те, що німецькі панелі більш дорогі. Через те що Китай демпінгує ціною, у них є величезні об’єми виробництва вони роблять їх на весь світ. Не можу сказати точну статистику але мені здається, що 90-95% панелей роблять китайці, крім того, ще й супутні до панелей товари-електроніку тощо.

– Що ви робите для просування ВДЕ в місті та області?

– Наразі були зібрані підписи в петиції на розгляд комісією міської ради про перехід на 100% ВДЕ до 2050 року. Це питання було розглянуто позитивно і було дано доручення управлінню ЖКГ спільно з нами зробити це. Ми хотіли б наслідувати приклад Житомира, щоб Полтава йшла за цим сценарієм і під це вже були написані й прийняті якісь програми та виділене фінансування ВДЕ. Навіть щоб люди могли б брати безвідсоткові кредити, щоб відсотки відшкодовував міський бюджет – це найпростіше з точки зору реалізації і споживача. 

– Чим повинне бути мотивоване місто для того, щоб погодитися на таке?

– Місту цікаво, щоб його жителі були заможні. Крім того, ці відсотки повернуться у вигляді податків. По-друге, можна говорити про енергетичну безпеку. Нещодавно розмовляв з одним із представників обленерго з технічних питань і він говорив, що на Полтаву йде одна високовольтна гілка яка підключає і Полтаву і весь наш «куток». І якщо ця гілка впаде, то буде Полтава сидіти вся без світла. І саме розподілена генерація у вигляді маленьких сонячних електростанцій є страховкою на такі випадки.

– Хто місту допоможе, якщо немає таких фахівців, для цього існують такі організації, які можуть стати помічниками в цьому питанні і розповісти, як це втілити на практиці?

– Так, ми допомагаємо й іншим містам в Україні. Поки що, на жаль, місто не може продумувати таке на декілька років уперед через інші проблеми, такі як снігопади, страйки водіїв громадського транспорту, але ми стараємося працювати в тому напрямку, щоб мати план дій на випадок надзвичайних ситуацій, а ще краще взагалі їх не допускати

– Маєш на увазі план енергонезалежності?

– Хоча б енергетичного розвитку, так, щоб зменшити викиди і в кінцевому результаті прийти до цієї самої енергонезалежності. Енергетичному управлінню міста потрібно шукати фінансування на реалізацію цього. Миргород в цьому успішний, миргородці перекривають свій бюджет розвитку інвестиціями, грантами тощо.

– Що саме вони втілили? 

– Дитячий садочок утеплений, з колекторами, які гріють воду сонячною енергією.

– Це зроблено на грантові гроші?

– Так це був грантовий проект. Також встановили котельні на солом’яному паливі. Солому збирають у тюки і вона довго горить. В 2008 року у них вже були баки для роздільного збору сміття .

– До, речі розкажи про роздільний збір сміття. Людям треба це пояснити, бо багато хто зневірений, мовляв, ти кидаєш у різні баки, але насправді все їде на Макухівку і збирається в одну купу знов. Чи є в цьому сенс ?

– Я особисто бачив як одна машина забирала контейнер з пластиком а інша з папером. В цілому роздільний збір не є панацеєю. Якщо хтось хоч раз здавав пластик в пункт прийому втор сировини, то вони помічав, що не все можна переробити. В баках, коли це розсортовано, його легше відібрати й переробити. Я намагаюся купляти те, що можна переробити та ходжу зі своїми торбинками, а пакети використовую до дірок, тобто не купую сміття щоб менше його викидати. Після переробки харчовий пластик не можна використовувати для створення знову ж таки харчового пластику, тобто він втрачає свої властивості і його вже не можна використовувати. А от інший пластик переробляють – сірі відра бачили? От вони з вторсировини.

Нині Максим поїхав до Німеччини робити дослідження та має намір писати дисертацію там, аби потім прислужитись в Україні. Тема: «Системи допомоги прийняття рішень для мультифункціональних ландшафтів». Тобто про агроландшафти і зв’язок з екологією.Сам шукав програму, хоче стати доктором Макухою. За освітою – інженер, вже підвищував кваліфікацію в Німеччині. Потім хоче повернутись в Україну. Також вважає, що його знання і досвід будуть необхідні, аби працювати в проектах ООН. Знає англійську та німецьку.

ДОВІДКОВО

Зелений тариф – механізм, призначений для заохочення населення для вироблення електроенергії з альтернативних джерел енергії. Згідно Закону «Про електроенергетику», передбачено, що за цим тарифом оптовий ринок електричної енергії України зобов'язаний закуповувати електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблена лише мікро-, міні-та малими гідроелектростанціями), у тому числі на введених в експлуатацію пускових комплексах. Енергопостачальники зобов'язані купувати електричну енергію, у випадках, обсягах та за цінами, визначеними національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

До теми: школа на Полтавщині стала першою в області, де встановили сонячну електростанцію. ФОТО, ВІДЕО.

«Світлі інвестиції в майбутнє»: у Полтаві відбулася перша конференція із сонячної енергетики.

Ще в одній громаді на Полтавщині запрацює сонячна електростанція.

Автор: Ніна Король

• #енергоефективність
• #сонячні панелі
• #енергонезалежність
• #відновлювані джерела енергії