Микола Різник: «Я незручний керівник, бо потрібні підконтрольні люди, а не такі, які без дозволу створюють та розвивають ОТГ»

Микола Різник: «Я незручний керівник, бо потрібні підконтрольні люди, а не такі, які без дозволу створюють та розвивають ОТГ»
20 грудня 2019, 16:30   0
Микола Різник

Молода, але амбітна й перспективна – це Опішнянська об’єднана територіальна громада створена шляхом об’єднання двох рад: Малобудищанської сільської та Опішнянської селищної. Так само можна охарактеризувати і її очільника Миколу Різника: креативний, амбітний та позитивний, той, який творить зміни, незважаючи на палиці в колесах.

Нещодавно журналісти мали нагоду поставити гострі питання та отримати відверті відповіді про життя ОТГ, проблеми, перспективи та перепони на шляху.

Процес створення Опішнянської ОТГ був нелегким: 2,5 роки жителі та активісти боролися з районом за створення громади.

– Все, що потрібно знати, чому ми боролися за створення об’єднаної громади – це бюджет. На сьогодні наш бюджет – 61 мільйон гривень, бюджет Зіньківської міської ради – 10 мільйонів гривень. У 2018 році наш бюджет був теж 10 мільйонів. Доходи на одного мешканця – 8255 гривень і ми входимо в топ-5 у своїй категорії по області і в топ-15 по Україні, де населення до 10 тисяч жителів, – розповідає Микола Різник.

ДОВІДКОВО

Опішнянська ОТГ створена 13 вересня 2018 року з центром у смт Опішні. Кількість населення – 6203 особи, кількість населених пунктів – 11, відстань до обласного центру – 45 кілометрів.

– Дуже хочеться, щоб молодь залишалася тут. На День місцевого самоврядування, діти в селищній раді спробували себе в ролі голови, секретаря, бухгалтера. Вони подавали ідеї, розповідали, що хочуть бачити в громаді. А в кінці я поставив питання: що вам потрібно для того аби ви повернулися сюди після навчання у вищих навчальних закладах? На першому місці – зарплата, на другому – житло. Але мені було дуже цікаво чи важливі для них благоустрій та атмосфера? З їхніх відповідей я зрозумів, що для дітей дійсно важливо, як виглядає громада. Тому ми прикладаємо максимум зусиль для забезпечення не лише комфорту в громаді, а й рухаємося до того, щоб були нормальні навчальні заклади та якісна освіта.

Чим заробляють?


Основна частина надходжень до бюджету – податок на доходи фізичних осіб та рента з видобутку вуглеводнів. Остання приносить близько 13 млн грн на рік до бюджету громади. При цьому голова говорить відверто, що є проблеми від газовидобутку, є конфлікті ситуації між населенням та «Укргазвидобуванням» на тих територіях, де видобувають вуглеводні. Та, все ж, вдається тримати руку на пульсі і знаходити золоту середину.

На що витрачають?

Найбільше видатків йде на забезпечення діяльності селищної ради, оздоровлення дітей, благоустрій, освіту, утримання доріг, програму «Турбота». Опішнянська ОТГ одна з небагатьох, де бюджет розвитку складає більшу частину.

– Вся наша команда вважає, якщо 80% витрат громади складає заробітна плата апарату, педагогічних працівників тощо, це проїдання бюджету, – переконаний Микола Різник.

– Зараз хочемо забрати на свій баланс первинну медицину, тому що коли починалася реформа, ми були ще не об’єднані і первинку забрав район. Але зараз є посередник у вигляді районної ради, якій ми перераховуємо кошти на потреби, які вони вказують, та не завжди ці гроші можна проконтролювати. Тому й маємо проблему: ми даємо кошти, але проконтролювати їх не можемо.

В Опішнянській ОТГ за рік діяльності не закрили жодного соціального закладу. Працюють три ЗОШ І-ІІІ ступенів (одна з них фінансується з державного бюджету), два дитячих садки , клуби, ФАПи, бібліотеки. Більше того, хочуть забрати на свій баланс селищний будинок культури, який нині перебуває на балансі Міністерства культури. Разом з тим, Микола Різник зазначає, що виникає питання доцільності бібліотек у віддалених селах, де проживає мало людей. Як варіант розглядають їх об’єднання з клубами.

Читайте також: Сучасний парк, фестивалі, етносадиби та гірськолижний курорт: як в ОТГ на Полтавщині розвивають туризм

– Що найперше почали робити після створення ОТГ?

– Дороги. Я був на день місцевого самоврядування у районній раді, де гордо говорили, що цього року вони використали близько 7 мільйонів гривень на ремонт доріг в усьому районі. А ми, маленька ОТГ, де шість тисяч населення, використали 5 мільйонів на ремонт доріг. Ми підходимо з тієї позиції, що коли приїжджає до нас турист, коли до нас, можливо, приїде інвестор, то найперше на що він дивиться – це інфраструктура та під’їзди. З цих 5 мільйонів гривень, 4,5 – це капітальне будівництво і 200 тисяч гривень – поточний ремонт доріг.

Ми проекспериментували та зробили тротуар з гранітної плитки. Такого по селах точно ніхто не робив. Ми ж ризикнули; ця плитка не гладка, але вона вічна, красива та додає атмосферності. Тому робимо все для того, щоб турист, який приїжджає до Опішні залишався тут хоча б на добу, бо це, можливо, й непрямі бюджетні надходження, але дохід для жителів селища.
Місцева влада не створює робочі місця, вона повинна зробити умови для створення робочих місць. Робимо дороги, максимально полегшуємо бюрократію та проходження документації.

Про проблеми та мрії

– Є в нас у громаді село Карабазівка, де видобувають газ, але в людських домівках газу немає. 15 років люди не можуть отримати газ, мені ця проблема передалася у спадок. У нас в Україні простіше один раз зробити, ніж сто разів погодити. Ми можемо цей газопровід зробити за три дні, але погоджуємо його вже 10 років, бо там є частина лісу. На сьогодні, слава Богу, договори сервітутів укладені, документи знаходяться в обласній державній адміністрації на погодженні. Тож чекаємо тієї необхідної галочки від ОДА.

– Наша мрія – збудувати сміттєпереробний завод та біогазову станцію. Але якщо сьогодні це здається нереальністю, то років через 10 всі зрозуміють, що сміття треба переробляти. Я їздив у Глобине, де живе умілець, котрий зробив і запатентував такий переробний завод. Зараз знаходимося на стадії перемовин з ним.

– Миколо Миколайовичу, як Ви ставитеся до того, що обласні ради усунули від формування перспективних планів і тепер цим займатимуться ОДА?

– На перший погляд – позитивно, бо тепер не буде перетягування ковдри, але ж ОДА не виключили, – жартує голова ОТГ. – А взагалі процес децентралізації треба завершувати. Якщо взяти перспективний план в частині Зіньківського району, то він уже скільки разів змінювався з 2015 року! Опішню за цей час вже й приєднували до Зінькова, ми її, фактично, «вигризли». Тепер же нам відрізали села Човно-Федорівка, Ставкове, Кирило-Ганнівка (згідно перспективного плану ці населені пункти увійшли до складу Зіньківської ОТГ, хоча територіально знаходяться ближче до Опішні, – прим. авт.), але ж я думаю, що здоровий глузд повинен перемогти. От, згідно перспективного плану 2015 року, Зіньківський район ділився навпіл: одна частина до Зіньківської ОТГ, інша – до Опішнянської і це було правильно. Але політичні ігри змінили ситуацію і план почали кроїти. У результаті вийшла маленька Опішнянська ОТГ, яка багата, і велика Зіньківська – з бідними селами. А в нас тим часом реверсна дотація 3,5 мільйони гривень, які ми віддаємо в державний бюджет, бо в нас не вистачає населення. Давайте об’єднувати так, щоб не було реверсу, давайте об’єднувати так, щоб бабусі було їхати не 50 кілометрів до Зінькова, а 15 – до Опішні. Тож, політичний аспект у формуванні перспективного плану – це дуже страшно. Я надіюся, що Міністерство громад перегляне нелогічні перспективні плани та почне формувати спроможні територіальні громади. Сьогодні ж, згідно перспективного плану, до складу Опішнянської ОТГ повинні війти ще Батьківська та Попівська сільські ради. Але Човно-Федорівська сільська рада прийняла рішення приєднатися до Опішні. Залишилися ще два села, які колись входили до складу Опішнянського району, Кирило-Ганнівка та Ставкове. Проблема в тому, що основна газовидобувна галузь – знаходиться тут, основні поклади газу теж тут, у нас. Зараз іде боротьба за названі мною села, бо там чимало газу і рента буде високою. Якщо ці населені пункти, все ж, стануть частиною Опішнянської ОТГ, то в Зінькова ренти взагалі не буде. За цей газоносний край і йде боротьба. Тому й мене «смикають», бо до влади прийшла людина, яка ніколи не була в політиці і нікого не слухає, та ще й управлятиме цим газоносним регіоном. Багатьом це не подобається.

– Розкажіть про нинішню ситуацію із заведеною на вас кримінальною справою.

– На мене завели кримінальну справу, спочатку одне придумали, потім інше. Я, до речі, пройшов детектор брехні. Спочатку це запропонував зробити слідчий і я погодився. Але потім, коли ми зверталися до нього, коли ж нарешті проходити, то він, напевне, зрозумів, що я його пройду і сказав, що не треба. Тому я поїхав до незалежних експертів і самостійно зробив перевірку на детекторі. Але як доказ ці результати не можуть використовуватися, бо це не передбачено законодавчо. Та я розумію, що вся суть справи – у газі, бо я «поламав» плани і районному керівництву, і місцевим князькам-нардепам. Бо потрібні підконтрольні люди, а не такі, які без дозволу створюють ОТГ та ще й щось будують і мають рейтинги.

– На якому етапі зараз розгляд справи?

– Зараз ознайомлення, потім її передадуть у Зіньківський районний суд і там, як свідчить практика подібних справ, вона тягтиметься років два. Але це така школа, яка навчила мене бути дуже обережним. Після того, як зі мною трапилася ця ситуація, я зрозумів, що недаремно працюю, тому що мене підтримали люди, і заради них варто боротися і працювати далі.

– Камери встановили у селищній раді?

– Камери установили в усіх кабінетах, зі звуком.

– Миколо Миколайовичу, ми говоримо про позитивні зміни, які відбулися в громаді після об’єднання, а чи відбулися ці зміни у свідомості мешканців?

– Можу впевнено сказати, що так, і це видно й по активності людей, і по бюджетах участі, бо якщо раніше ми збирали 200 електронних голосів, то зараз по півтори тисячі. Найважче боротися з байдужістю, мені здається, що за цей рік ми трохи здолали цю байдужість.

– А ви не пошкодували після всіх перепитій, що стали головою?

– Якщо чесно, то буває, що задумуєшся, нащо це все треба? Я був підприємцем, спав скільки хотів, їздив відпочивати, а зараз працюю з 8 до 17.00, а буває й до 22.00. Навантаженість шалена. Але, якби це пафосно не звучало, то хто, як не ми? Рано чи пізно треба щось змінювати, перестати звинувачувати з печі Путіна, Порошенка, а взяти на себе відповідальність і працювати.

Читайте також: Відверто про гроші, закриття шкіл і ФАПів та перспективи – голова найбільшої в Україні Засульської ОТГ

Автор: Ольга Правденко

Інтерв'ю 20 грудня 2019, 16:30

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції