Осіння Толока зібрала 120 полтавських дворів – на переможців чекають грошові сертифікати

Осіння Толока зібрала 120 полтавських дворів – на переможців чекають грошові сертифікати
20 жовтня 2016, 14:45   0
Юлія Городчаніна в гостях у редакції "Кола"

Минулої суботи мешканці 120 полтавських дворів дружно вийшли на Толоку. Цьогорічна осіння Толока, вже четверта за рахунком, дещо відрізнялася від попередніх. Насамперед тим, що головний акцент організатори – відкрита громадська платформа (ВГП) «Нова Полтава»– зробили на будинки, де створені ОСББ та ЖБК. Про особливості осінньої Толоки, найактивніші райони міста та призи для переможців розповіла Юлія Городчаніна, координатор ВГП «Нова Полтава», гість редакції «Кола».
–    Пані Юліє, чим нинішня Толока відрізнялася від попередніх?

– Зазначу, за два роки – це вже четверта Толока. Традиційно вони проходять навесні і восени, саме тоді, коли треба приводити до ладу свої будинки і двори. Особливість цієї Толоки – крім будинків, що отримували матеріали для її проведення від «Нової Полтави», були й будинки, які самоорганізувалися. Для таких ми зробили специфічну номінацію – «Мій двір – моя відповідальність».

–    Розкажіть більше про формат цієї Толоки?
– Є звичайний формат Толоки, у якій брати участь могли будинки з формою правління ОСББ і ЖБК. Чому таке обмеження?  По-перше, ми хочемо віддячити людям, які взяли відповідальність за свій будинок і самі працюють над тим, щоб покращити умови проживання. А по-друге, ми не можемо допомогти усім, тому зробили таку вибірку: допомагаємо тим, кому це найбільше необхідно.  Утім, зробили виняток: була єдина номінація  «Мій двір – моя відповідальність» саме для тих будинків, мешканці яких не встигли зареєструватися  або не відповідають критеріям участі в Толоці ( не створено ЖБК чи ОСББ, прим. авт.). Це ті помешкання,  які знаходяться в управлінні ЖЕО № 2.  Особливість цієї номінації в тому, що люди об’єдналися самостійно, самі зібрали необхідні матеріали й інвентар для  проведення Толоки. Показовим було й те, що багато толок у таких дворах пройшло на дуже високому рівні: це було не просто прибирання двору від опалого листя, а проводилися колосальні роботи –  ремонт даху, заміна підвальних комунікацій. Є в нас дім на вулиці Грабчака, 13. У ньому не створено ОСББ чи ЖБК, але в попередніх толоках його жителі брали участь. От і цього разу вони саморганізувалися. А це свідчить, що люди починають розуміти: ніхто краще за них не наведе лад у власному дворі.
Ще однією особливістю було те, що багато людей підходили до нас у день Толоки і розповідали: «Першого разу, коли ми вийшли на Толоку, нас було троє чи п’ятеро,  другого – 15-20, а цього року – 50». Це, знаєте, така колективна відповідальність, коли вийшов один і своїм власним прикладом показав, як потрібно робити.
–    Скільки дворів узяло участь в останній Толоці?

–    Участь у Толоці взяло 120 дворів – 100 з них отримали матеріали від нас. Двадцять толок організували самі люди.

–    Які матеріали замовляли найчастіше?

–    Найбільшою популярністю користувалися в людей штахетник, фарби, вироби з дерева і євроруберойд. Ми не обмежуємося якимось переліком, це, зазвичай, виходить із потреби мешканців. Але ми ніколи не задовольняємо ці потреби на 100 %. От, наприклад, штахентик  ми надаємо так: окремо брус, окремо штахетини, а люди мають ще докупити, приміром, шурупи і самостійно зібрати його. Точно так само набір для лавок:  ми даємо дошки, а все інше мешканці повинні самостійно зібрати.

–    Це своєрідний стимул для людей до самостійної роботи?

–    Тут декілька мотивів, найголовніший серед яких  – співучасть, коли людина вкладає свої кошти і працю. Така робота більше цінується.

– Цього року були прецеденти, коли голови деяких ОСББ не змогли організувати всіх мешканців будинку для виходу на Толоку. Тому брали з тих, хто не зміг чи не схотів вийти на неї, гроші, такий собі внесок, мотивуючи це тим, що наймали сторонніх осіб на Толоку. Як гадаєте,чи не є це елементарною неспроможністю голів ОСББ організувати жителів дому?

– Хочу сказати, що таку практику інколи будинки з формою правління ОСББ застосовують. Але  ви правильно кажете:  це неспроможність ОСББ організувати людей. Наведу приклад: цього року  був випадок, коли голова одного ОСББ брала з тих, хто не вийшов на Толоку, по 20 гривень. Дехто з мешканців звинуватив її у вимаганні і викликав поліцію; зрештою,  все владналося. Ми пояснюємо, що брати гроші з інших – це поганий метод. Є й інший приклад.У будинку, де застосовували таку практику,  гроші люди перераховували на рахунок ОСББ, а не давали їх в руки голові. Найкраще робити так: голова ОСББ вивішує кілька списків на під’їзди: хто брав участь у Толоці, хто здав кошти і  хто не долучився до неї. Це саме той варіант, який дисциплінує людей.

–    Чи брали ви особисто участь у Толоці?

–    Цього року я брала участь у Толоці, але не у своєму дворі, а об’їжджала ті Толоки, які проводилися в місті. Мені, як керівникові проекту, важливо все побачити на власні очі і переконатися, що людям вистачає матеріалів. Але в минулому році я долучилася до Толоки у своєму дворі. Наш будинок нині на стадії створення ОСББ, і я маю надію, що вже наступного року він зможе стати повноцінним учасником Толоки.
Маємо цікавий приклад у районі Інституту зв’язку, де поруч знаходяться вже три будинки-переможці: Дослідна,1, Дослідна,4 і Дослідна, 7. Одним ми замінили вікна, іншим –мережі теплокомунікації. Тому в цьому мікрорайоні дуже сильна мотивація в людей. Хоча найактивніші вулиці в нас – це Івана Мазепи і Ціолковського, де мінімум по п’ять толок уже пройшло.

Перші толоки були з максимально лояльними правилами, всі охочі могли взяти участь, без будь-яких обмежень, а далі ми їх ускладнили. Знаєте, як вчать дітей плавати: їм надягають нарукавники, повні повітря, і кожного наступного разу їх потроху спускають. Уже на четвертий-п’ятий раз дитина надягає нарукавники не надуті і пливе самостійно, але думає, що вони їй допомагають. От і у нас десь такі принципи, тому що одного разу ми допомагаємо на 100%, наступного– на 80%, потім– на 50%. Робиться це для того, щоб люди навчилися самостійно організовуватися задля вирішення спільних проблем.



–    Які райони міста були найактивнішими?

–    Найактивніший район цього року – Київський, зовсім не- далеко від нього відстав Шевченківський, трішки менше активності було в Подільському районі, але це можна пояснити тим, що там багато приватного сектору. Цього року мешканці приватних будинків могли брати участь  у Толоці у вигляді ОСН ( орган самоорганізації населення). У такий спосіб на Толоку вийшли жителі Яківців, Вороніна.

–    Розкажіть детальніше  про визначення переможців?

–    Ми запровадили зміни у визначенні призерів і в нагородах. Після заходу дали тиждень учасникам, щоб вони надіслали нам  фото– звіти своїх толок, щоб остаточно визначити переможця. Змінили й подарунки. Якщо раніше виконували будь-яку потребу людей, наприклад, замінювали вікна у під’їзді, то тепер це будуть сертифікати на конкретні суми коштів: перше місце – 50 тисяч гривень, друге – 30, третє – 20. Окремо подарунки для номінації «Мій двір – моя відповідальність» – три рівноцінні сертифікати на 20 тисяч гривень. У цій номінації  визначено наймасовішу, найрезультативнішу і найкреативнішу Толоку.

    Ви не збираєтеся зупинятися на досягнутому?

–    Звичайно, ні. Ми плануємо далі продовжувати. Навесні плануємо теж Толоку, якою вона буде – поки що тримаємо інтригу.

Автор: Ольга Правденко

Інтерв'ю 20 жовтня 2016, 14:45

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції