Олександр Лавренко: «Чому бригади з парамедика й медтехніка – це невиправдано для України»

08 грудня, 10:10   0
Олександр Лавренко 36-й рік очолює «Швидку допомогу»

В Україні гаряче обговорюють медичну реформу. Зміни торкнуться і «Швидкої допомоги», яку називають екстреною медичною допомогою (далі – ЕМД). Багато мешканців області бояться, що їх просто залишать напризволяще, що «швидка» перестане їздити до малюків, у котрих висока температура, інших непокоїть, хто рятуватиме їх, чи впораються парамедик і медичний технік, та хто ж люди цих професій. По роз’яснення ми звернулися до Олександра Лавренка, в. о. головного лікаря Полтавського обласного центру ЕМД та медицини катастроф Полтавської обласної ради.

– Хто нині у складі бригади служби 103? Як надалі працюватиме екстрена медична допомога?

– Закон України «Про екстрену медичну допомогу» кінця 2012 року прекрасний. Він набрав чинності 2013-го, ми почали втілювати те, про що в ньому йшлося. Отже, він передбачав створення Центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, які об’єднають всі станції «Швидкої медичної допомоги», створення оперативно-диспетчерських служб у цих центрах. В області створений був такий центр та почав працювати з 1 січня 2013 року. Комунальна установа «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради створений на базі станції Швидкої медичної допомоги, яка була міським закладом і фінансувалася Полтавою. Фінансування нині надходить з державного бюджету. Ще не завершили втілення новацій, як уже пропонують нову реформу – змінюється склад бригад, які законом України передбачені (лікарські та фельдшерські) перетворюються на бригади парамедиків та медичних техніків. Я знаю лише приблизно, що це означає, самі вчимо ще. Парамедик – це приблизно фельдшер. Програму, за якою вчаться парамедики, я не бачив, але знаю, що там багато практичних навичок. Нині лікарська бригада складається з лікаря, фельдшера, медсестри (чи другого фельдшера, якщо бригада спеціалізована) та водія. Другий склад бригади: фельдшер і медсестра та водій (чи другий фельдшер замість медсестри).

Нині в бригаді 3-4 людини.
Із 1 листопада 2017 року набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26 жовтня 2017 року №1542 «Про затвердження Зміни №6 до національного класифікатора України ДК 003:2010», згідно з яким скасована професія фельдшер з медицини невідкладних станів, а введені парамедик, екстрений медичний технік. Після чого набрав чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України №918 від 9 серпня 2017 року «Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я», який по суті суперечить вимогам Закону України «Про екстрену медичну допомогу», оскільки в статті 9 цього закону прямо визначено, що Типове положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги затверджується Кабінетом Міністрів України.

Тож ми повинні всіх фельдшерів оформити в трудових книжках парамедиками. Але поки що вважаємо, що може, здоровий глузд переможе. Медтехнік і парамедик – таким хочуть зробити склад бригади після реформи, тобто на виклик приїздить дві людини. Але ж річ у тім, що ні медтехнік, ні парамедик не мають права ставити діагноз, вони не мають для цього знань і компетенції. Їхнє завдання – забрати пацієнта в машину, підтримати його життєдіяльність і транспортувати до лікарні.

За кордоном кожен виклик закінчується госпіталізацією. А у нас 80% пацієнтів залишаються вдома на сьогодні, лише близько 20% госпіталізуємо (серед них і ті, кому стало зле на вулиці чи постраждав у ДТП).

Диспетчери

– Як за кордоном вдалось втілити систему парамедиків?

– Там же в приймальних відділеннях лікарень цілодобово чергують бригади, які приймають пацієнтів. Нас зараз не чекають ніде. А хворі дякують за те, що надаємо допомогу вдома, а не беремо їх в лікарню. Парамедик же має лише підтримати життєдіяльність, довезти до лікарні. Там вже зустрічатимуть з «каталкою», швидко перекладуть на ліжко, під’єднають усе обладнання, монітори і почнеться порятунок. Зараз у жодній лікарні в області, та навіть в Україні, немає таких умов. Навіть лікарня екстреної медичної допомоги не має такого приймального відділення, як у Європі, там є кабінки, але має бути зал, де біля кожного ліжка хворого під’єднана вся потрібна медична апаратура з моніторами. За кордоном 3 доби має право перебувати пацієнт у таких приймальних відділеннях.

– Кого обслуговує саме Полтава?

– У Полтаві для прийому викликів отримують дзвінки «103» із Полтави та Полтавського району. До комунальної установи також належать Кременчуцька, Лубенська, Миргородська станції екстреної медичної допомоги (вони і раніше там були, але мали місцеве підпорядкування, нині – обласне). У складі цих станції є підстанції, розташовані у кожному районі області.
Хоча законом передбачалось, що буде єдина оперативно-диспетчерська служба на область, але «Укртелеком» поки що не може дати тієї послуги, якої вимагає наше обладнання. Ми встановлювали апаратуру, тож мали б отримувати з голосовим викликом дані, звідки надходить дзвінок, з якого саме місця, незалежно з якого телефону дзвонять (мобільного чи стаціонарного). Повинна бути база даних пацієнтів і за дзвінком маємо ідентифікувати людину та її місцезнаходження. Але цього поки що немає.

– Чи виїздите до хворих, які з температурою? У соцмережах і на вулицях переляк, буцімто до хворих з температурою бригада не приїде.

– Так, ми не відмовляємо у виїзді, якщо висока температура, навіть до дорослої людини, не кажучи вже про дітей. Однозначно, виїжджаємо. Хоча в.о. міністра Уляна Супрун проти виїзду до пацієнтів з температурою. Я вважаю, коли у нас створять невідкладну цілодобову службу при амбулаторіях сімейної медицини, тоді екстрена допомога може не виїздити, а поки що ми мусимо рятувати людей. За температурою може ховатись будь-яка хвороба, тим паче людям скрутно у вихідні. Якщо ми не виїздимо, по телефону маємо надати хворому пораду, куди йому звернутись, хто повинен надати йому допомогу. Залишати людину сам на сам не можна.

– Буде скорочення працівників?

– Ситуація яка? Пояснюють, що фельдшери стануть парамедиками. А що буде з водіями? На це питання нам поки не надали відповіді, хоча нарада в Києві відбулась.
Нещодавно була проведена селекторна нарада працівників ЕМД та медицини катастроф, у якій брали участь центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф усіх областей, підрозділи ЕМД та навчальні заклади, кафедри, що готують фахівців. Всеукраїнська асоціація працівників швидкої, невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф звернулася до Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, де виклали бачення ситуації та свою позицію стосовно реформи, обґрунтували, чому зміни вводити зарано.

– Скільки часу має машина, аби прибути до пацієнта?

– По місту від часу виклику 10 хвилин, у село – 20. Практично завжди встигаємо доїхати за цей період на екстрені виклики. Трапляються, хоч і рідко, випадки, коли не встигаємо через форс-мажор, приміром, ожеледь, але таке рідко.

– А як буде з тими, в кого стався інсульт та інфаркт?

– 20 листопада в нас було два випадки клінічної смерті у пацієнтів з Полтави та Полтавського району. Людям надали в повному обсязі екстрену медичну допомогу та повернули до життя. Парамедик там би не впорався. У чоловіка, 77 років, сталося гостре порушення мозкового кровообігу, у іншого – 63 роки, інфаркт міокарда. Обом провели реанімаційні заходи та надали кваліфіковану лікарську допомогу відповідно до встановленого діагнозу, потім доставили у відділення інтенсивної терапії. Часто такі пацієнти помирають від зупинки кровообігу або дихання, бо пізно до них викликають лікарів.
Лариса Мирошниченко, заступник головного лікаря (26 років в системі «103»), додала:

– Людей урятували завдяки фаховій підготовці медичних працівників та забезпеченню якісною медичною апаратурою, якою була проведена штучна вентиляція легень та відновлена робота серця. Влітку цього року від Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА служба екстреної медичної допомоги отримала100 сучасних дефібриляторів, закуплених за кошти Світового Банку в рамках проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Доти дефібрилятори були різного віку і виробників, тепер усі нові. Однак сам дефібрилятор не рятує людину, рятує лікар, який фахово проводить і електроімпульсну терапію, і штучну вентиляцію легень і введення ліків.
Олександр Лавренко:

– Тож, на мою думку, якщо у складі бригади будуть парамедик та медичний технік – пацієнти у тяжкому стані, які потребують допомоги відповідно до встановленого діагнозу, будуть фактично приречені. А що говорити про ДТП з кількома потерпілими – от як, скажіть, має рятувати бригада із двох людей тяжко травмованих? Як водій у бригаді надаватиме допомогу – він мусить швидко довезти на виклик, а потім у лікувальний заклад персонал та пацієнта, бути уважним на наших дорогах, вціліти на них і зберегти тих, кого везе. Іноді треба, щоб після того, як доїхав з проблисковими маячками та сиреною, оговтався від стресу. Як його до хворого пускати? То як же бригада, де він і водій, і медик в одній особі буде працювати? Тому вбачаю, що треба залишити фельдшерів і лікарів у складі бригад.

Лариса Мирошниченко:

– У нас був випадок ДТП 2014 року з 15 постраждалими, з яких 8 людей померли унаслідок отриманих травм. То що можуть зробити парамедик і медичний технік (він же водій) коли потраплять на такий виклик?

– Ваше приміщення добудували. Розкажіть, які зміни?

– Добудова та ремонт тривають рік. Нове вже завершили (4-й поверх і добудова збоку), а старі приміщення перебудовують. Буде душова для персоналу, а також місце для відпочинку та прийому їжі. Центр вже приймає брифінги та конференції, адже є чудовий конференц-зал. Роботи на завершальному етапі.

«103» у цифрах


На Полтавщині фіксують 1000 викликів на добу. Щодня працює 100 бригад. У штаті ЦЕМДП 1800 осіб медичного і допоміжного персоналу, + 600 водіїв (вони не підпорядковані центру, працівники окремого обласного автогосподарства. Раніше підпорядковувались службі «103»). У лікаря, який лише починає працювати після інтернатури, ставка 3200 грн, графік на «103» – день, ніч, 72 год. відпочинку. На місяць у працівника 14 12-годинних чергувань (бл. 170 годин).
У середньому один виклик обходиться державі приблизно 360 грн.

Днями в МОЗ ухвалили рішення відтермінувати зміни, які стосувались ЕМД. Персонал ЦЕМД сприйняв цю звістку радісно.

Фото Ніни Король

Полтавцям бракує знань, як надавати домедичну допомогу, часто люди байдужі до чужої біди.

Автор: Ніна Король

Інтерв'ю 08 грудня, 10:10

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції