Голова політради УКРОПу Тарас Батенко: УКРОП – це перша політична партія, яка обере кандидата в президенти на альтернативній основі

1. >
2. Інтерв'ю >
3. Голова політради УКРОПу Тарас Батенко: УКРОП – це перша політична партія, яка обере кандидата в президенти на альтернативній основі

14 лютого на конференцію до своїх полтавських однопартійців приїздив народний депутат, голова політради партії УКРОП Тарас Батенко. Про пріоритети політичної сили, свої погляди на нинішню ситуацію в країні він розповів в інтерв’ю.

– Тарасе Івановичу, як Ви оцінюєте роботу обласного осередку партії УКРОП?

– Хочу сказати, що робота наших партійців на Полтавщині дуже динамічна, якісна, інноваційна. Це молоді люди й досвідчені фахівці – працівники та керівники шкіл, комунальних закладів, підприємці, атовці та волонтери. Хтось в політиці недавно, а багато з них уже неодноразово перемагали. Це якісна й велика команда, яку очолює Сергій Соловей, одна з найкращих серед партійних осередків УКРОПу. Тому я задоволений зустріччю, роботою, тим аналізом результатів виборів, який сьогодні презентували. УКРОП на Полтавщині показав один із найкращих результатів – друге місце за кількістю мандатів у новостворених громадах серед представників усіх політсил. Вітаю пана Сергія, якого на конференції переобрали головою осередку. 

– Партія УКРОП однією з перших заявила, що розпочинає президентські праймеріз. Коли стартують внутрішньопартійні вибори?

– Ми не просто одні з першопрохідців, УКРОП – це перша політична партія, яка обере свого кандидата в президенти на альтернативній основі. 3 березня ми проведемо важливий, навіть історичний з’їзд. Він фактично дасть старт президентському виборчому процесу. Хоча до виборів глави держави ще довго, ми вже розпочинаємо процедуру праймеріз, якої ще жодна партія в Україні не проводила. Ми взяли найкращі зразки європейської та американської практики. У березні – реєстрація кандидатів. З квітня і до кінця літа вони презентуватимуть свої програми в регіонах України, шукаючи підтримки однопартійців, восени відбудуться обласні конференції, де голосуватимуть за кандидатів, а потім на черговому з’їзді УКРОП визначить кандидата в президенти. Паралельно визначаємо кандидатів у мажоритарних округах до Верховної Ради України та до місцевих органів влади, місцевих територіальних громад.

Загалом в Україні УКРОП входить до першої п’ятірки політичних партій. Наша мета – це зміна влади, не просто облич, а всієї владної системи. Бо якщо змінити лише верхівку, то наступимо на ті самі граблі: корупції, продажності, лицемірства. Цей досвід українці вже переживали.

– Ви один із трьох кандидатів на посаду голови партії. Чи зміниться курс політичної сили у разі Вашого обрання?

– Зараз я очолюю політраду партії. Нині, за новим статутом, ми повинні обрати голову партії. Це демократична процедура, тобто делегати з’їзду обиратимуть очільника політсили на альтернативній основі. Є кілька кандидатів. Окрім мене, це Микола Колесник, голова Ради ветеранів УКРОПу, керівник Криворізького осередку та Владислав Луговий, очільник Сумського УКРОПу.

Із самого початку, 2015 року, ми формували партію на нових засадах. Це конкурентність у всьому. Тобто в нас немає нав’язаних згори кандидатів, готових прізвищ на пост президента чи голову партії. У нас завжди є здорова дискусія і конкуренція. Зараз я відвідую обласні організації. Інші кандидати на посаду голови партії теж так роблять. Дивлячись чесно в очі нашим однопартійцям, ми постійно вдосконалюємо нашу програму й вирішуємо локальні проблеми партійного будівництва.

Зараз ми хочемо продемонструвати оновлену програму та ідеологію політичної сили, яку реалізуємо на майбутніх парламентських і президентських виборах. Це шлях довгий, і останній його етап – це вибори 2020 року, коли відбудеться перезавантаження всіх органів місцевого самоврядування, тобто чергові місцеві вибори. Ми хочемо до цього часу провести «ревізію» партії, бо є депутати, які прийшли ще 2015 року й відійшли від політичної сили. У межах цієї перевірки відшліфуємо наш кадровий потенціал і вийдемо на вибори 2020 року.

Тобто, перший етап – це президентські вибори у березні 2019-го. Мета – щоб наш кандидат пройшов у другий тур. Очевидно, що в першому навряд чи хтось переможе. Або ж посісти таку сходинку, яка б дала хороший старт на парламентських виборах, щоб достойно подолати бар’єр (за результатами волевиявлення у місцевих радах,  у нас 7-9% на виборах в ОТГ) і потім мати достойне представництво на виборах до місцевих рад у 2020 році.

– Чи є кандидат від партії на випадок позачергових президентських виборів?

– Думаю, позачергові президентські вибори можливі лише в ситуації соціального чи політичного вибуху. Ми не закликаємо людей до масових протестів, вважаємо, що владу треба змінювати демократичним шляхом, а не якимось силовим: військовим, державним чи вуличним. Але якщо будуть форс-мажорні обставини, як це прогнозують закордонні аналітичні структури, звичайно, ми позачергово збиратимемо з’їзд партії та визначатимемо, хто найдостойніший кандидат.

– На Вашу думку, якими мають бути кроки влади, щоб закінчити війну на сході України?

– Перестати брехати, дивитися на Мінські домовленості не як на безальтернативні, бути учасниками переговорного процесу Волкер-Сурков, достукатися до «Великої сімки». Наприклад, Канада чітко відстоює позицію України у світі. Це відкрита послідовна позиція: і надання летальної зброї, і різні гуманітарні проекти, які уряд Канади готовий реалізовувати. Але ця держава ніяк не залучена до процесу. Тобто українська влада не допрацьовує в міжнародній площині. В нас є пропозиції, партія УКРОП уже поповнилася низкою військових експертів. Генерали, експерти, які працювали в РНБО, готують нам оновлену військову доктрину, що стосується завершення війни. На жаль, влада не має програми завершення війни та політичної волі.

– Депутати від УКРОПу – ініціатори впровадження квот для державної мови в друкованих ЗМІ. Чи не вважаєте, що це досить агресивний метод – збільшити частку української мови до 50% протягом трьох років, адже минулого літа Вікторія Сюмар говорила стосовно цього впровадження, що краще піти шляхом стимулювання, а не директив?

– Незалежній Україні – 27 років. Уже минуло й так багато часу. Я вважаю, що українізація має бути активна, інакше ми можемо втратити свою ідентичність. Нам є що втрачати і є що захищати. Ми пішли шляхом збільшення частки української мови на радіо й телебаченні, такий закон уже ухвалений.  Гадаю, це промах, що він не стосувався друкованих ЗМІ. Це абсолютно нормальний стан речей. Ми не держава, яка має кілька державних мов. І українська має бути захищена на державному рівні.

– Нещодавно Нацбанк намагався отримати доступ до рахунків топ-менеджменту й журналістів «1+1». Це можна вважати першими посяганнями на свободу слова? Прокоментуйте, будь ласка.

– Це не перші посягання. Власне, це вже стало системою. Чинять тиск на журналістів. У нас практично не розслідують справи вбивств працівників медіа, наприклад, Павла Шеремета. Журналістам нав’язують темники. Разюче це помітно на телеканалах, адже вони мають найбільшу аудиторію. Звісно, кожен випадок ми розцінюємо як тиск на свободу слова й намагатимемося запобігати цьому. Ми як депутати Верховної Ради уже подали запит до НАБУ з метою розслідування фактів, які свідчать про зловживання владою, корупцію та перешкоджання журналістській діяльності з боку голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Юрія Артеменка. Ми знаємо, що в «1+1» свого часу хотіли забрати ліцензію, тиснуть на канал ZIK, NewsOne. І в мене велике переконання: якщо впаде «1+1», упадуть інші незалежні, об’єктивні видання в Україні. Я вважаю, що таким чином ми поповнимо перелік авторитарних країн. І захищатимемо свободу слова не на шпальтах газет, а просто свободу висловлювань, навіть у «Фейсбуці». Ми не повинні цього допустити, Україна має стати нарешті на демократичний шлях розвитку.