Полтавський інститут економіки і права розпочав набір студентів на заочне відділення та готується впровадити нову спеціальність

1. >
2. Інтерв'ю >
3. Полтавський інститут економіки і права розпочав набір студентів на заочне відділення та готується впровадити нову спеціальність

Полтавський інститут економіки і права Університету «Україна» вже давно готує кваліфікованих  кадрів, які успішно працевлаштовуються в Україні та за кордоном. Про особливості вступу та навчання у виші нам розповіла директор освітнього закладу Надія Мякушко.

– Надіє Семенівно, за якими спеціальностями готує студентів ваш виш?

– Полтавський інститут економіки й права в науково-педагогічному комплексі з коледжем понад 15 років готує високоякісних фахівців із  правознавства, фінансів, обліку та аудиту, перекладачів, соціальних працівників, фізичних реабілітологів. В інституті та коледжі навчається понад 1200 студентів.

Особливістю нашого навчального комплексу є те, що ми забезпечуємо повний спектр ступеневої освіти. У коледжі ліцензовані спеціальності за рівнями «кваліфікований робітник» та «молодший спеціаліст»; в інституті – «бакалавр» і «магістр». Таким чином до нас можуть прийти абітурієнти як на основі базової середньої освіти (після 9 класів), так і після 11 класів. За правилами прийому до вищих навчальних закладів, ступенева освіта дає можливість після коледжу не складати ЗНО, а відразу вступати до інституту на курс бакалавра, оскільки навчальні плани інтегровані.

– Чи додалися нові спеціальності уПолтавському інституті економіки й права з вересня 2016 року?

– Зараз випробовуємо й готуємо до ліцензування напрямок «Психологія». Ми проаналізували ситуацію в зрізі всіх навчальних закладів Полтавської області. У місті ця спеціальність є тільки в педагогічному університеті, але там спеціалізація – шкільний психолог. Із загальної психології не готує ніхто, але попит є досить серйозний, тому цю спеціальність ми плануємо ліцензувати найближчим часом. Також зараз замислюємося разом з університетом «Україна» про те, щоб впровадити спеціальність «Охорона праці». Ми знаємо, що за умовами закону про охорону праці, у кожній організації має бути спеціаліст, який відповідає за цей важливий напрямок діяльності, за життя людей та їхнє здоров’я. Вважається, що таким фахівцем може стати будь-хто з технічною освітою. Насправді це не так, бо особливостей дуже багато, і треба готувати окремих фахівців із вищою освітою.

     Якщо говорити про коледж, то варто зазначити, що ми другими в Україні ліцензували, і вже цього року навчаємо студентів на спеціальності «Перекладач жестової мови».  Довго готувалися до опанування цього фаху, але найбільше нас до цього підштовхнула та обставина, що в інституті та коледжі у нас навчаються 29 студентів за нозологією «вади слуху». Всього в науково-педагогічному комплексі освіту здобувають 79 студентів з інвалідністю. Це значно більше, ніж в усіх інших навчальних закладах області. Здебільшого ці студенти – майбутні соціальні працівники та фізичні реабілітологи. Фізична реабілітація – це відновлення здоров’я спортом, фізичною культурою. І наші студенти з обмеженими можливостями вчаться допомагати не лише собі, а й іншим, зокрема, вони дуже добре працевлаштовуються в галузях інваспорту. Із цьогорічного випуску близько десяти наших випускників розпочали роботу за кордоном  в спортивних клубах.

– Взагалі, які можливості працевлаштування дає ваш виш? Чим відрізняється підготовка студента Полтавського інституту економіки і права, наприклад, за спеціальністю «Філологія» від педагогічного університету або зафахом «Правознавство» від юридичної академії?

– Чесно кажучи, не знаю, на якому виді права спеціалізується академія імені Ярослава Мудрого, хоча, зважаючи на інформацію з їхнього сайту, це більше прокурорська справа, органи юстиції. Ми працюємо в царині цивільного та фінансового права. Попит на цю спеціальність досить великий, оскільки Україна працює в мережі СОТ. У  будь-якому разі малий, середній та великий бізнес нашої країни виходить на співпрацю з закордонними інвесторами, на експорт своєї продукції. Отже, питання адміністративного, цивільного, фінансового регулювання цих процесів дуже затребувані, і враховуючи те, що в нас є фінансова й банківська діяльність, ми поєднуємо фахи «Право» та «Економіка». Крім того, у нас близько 20% студентів одночасно навчаються на спеціальності «Право» на денній формі й на заочній на спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування»,  і, як наслідок, отримують два дипломи про вищу освіту – юриста й фінансиста. Як на мене, наші випускники добре озброєні, щоб займатися проблематикою бізнесової діяльності, зокрема й на міжнародному ринку.

– Поєднувати можна будь-які спеціальності?

– Так, будь-які. Загальноосвітні предмети, які за навчальним планом мають бути на обох спеціальностях, під час здобування другого фаху автоматично «перезараховують». Відповідно, вартість навчання на другій спеціальності складає 50% від номінальної ціни. Це зумовлено тим, що певні предмети перетинаються, їх не читають повторно, і студенту не треба за це платити.

– У вашому виші доволі потужні міжнародні зв’язки, є програми за обміном. Що отримує студент поза навчанням в інституті економіки і права?

–  Ми активно залучаємо студентів до вивчення іноземної мови. Два роки тому у виші створили лінгвістичний центр при кафедрі перекладу та іноземних мов. Із минулого року, незалежно від спеціальності, ми впровадили на І курсі 180 аудиторних годин англійської мови, у нас три пари іноземної на тиждень. На ІІ курсі – 90 годин, на ІІІ – ще 60, і на ІV плануємо давати 30. Мета цього нововведення – щоб студент, отримуючи ступінь бакалавра, магістра, знав хоча б на елементарному рівні англійську мову. Оскільки ми в лінгвістичному центрі навчаємо за програмами та сертифікатами «Оксфорд класу», то маємо право приймати іспити й сертифікувати на знання за міжнародними сертифікатами тощо. Це абсолютно пріоритетний інноваційний підхід, коли отримуючи будь-яку вищу освіту, ти маєш знати іноземну мову.

Якщо говорити про міжнародні зв’язки та здобуття європейської освіти, студенти університету «Україна» навчаються за інтегрованими договорами. У нашому випадку це Університет Вістула у Варшаві. Студенти можуть паралельно опановувати, наприклад, фах «Соціальна робота» як у нашому, так і в польському виші. Навчальні плани погоджені міністерствами освіти Польщі та України, поляки визнають дві третини дисциплін і зараховують без жодної оплати. Залишається третина предметів, які треба опанувати у Вістулі в Польщі. Отже, студенти отримують не подвійний диплом, а два документи про освіту – український та європейський. Так само ми взаємодіємо з Прибалтикою, буквально недавно розпочали співпрацю з Канадою та Америкою.

– У вас активно впроваджується дистанційне навчання. Розкажіть про це детальніше. Чи допомагає така система готувати студентів із обмеженими можливостями?

– Ми, справді, широко застосовуємо форму дистанційного навчання, але це не поширюється на людей з інвалідністю, бо все-таки ми прагнемо досягнути інклюзії, інтегрувати їх у суспільство, соціалізувати. Бо такі студенти на першому курсі ніби птах із одним крилом. Вони зазвичай мають слабку шкільну підготовку. Навіть студенти з вадами слуху, маючи можливість використовувати  спеціальну апаратуру, яка допомагає в сотні разів краще чути, не можуть писати. Тому перший курс, фактично, присвячуємо їхній інтеграції у наш освітній простір. Робити дистанційно це неможливо. Вони мають перебувати в аудиторії з іншими студентами, і це інклюзивне середовище сприяє тому, що на третьому курсі різниці між ними практично немає.

Дистанційну форму навчання ми використовуємо лише для людей на заочній формі навчання з метою наближення освітнього процесу до місця роботи та навчання студента. На заочному відділенні здобувають освіту люди практично з усієї України: є з Закарпаття, багато з Дніпропетровщини, Сумщини, Кіровоградщини. Там потрібна дистанційна форма навчання. У нас є два її види: перший – інформаційно-консультаційні пункти (робота з групою не менше 10 осіб). З цією метою орендується приміщення, де є наш представник-методист, методичне та комп’ютерне забезпечення, доступ до мережі Інтернет. Студенти  мають змогу слухати лектора, який в режимі он-лайн із кафедри подає їм навчальний матеріал. Таким студентам не треба витрачати кошти на проїзд до Полтави, оренду житла на час сесії. Але семінарські, практичні заняття та, власне, самі іспити складають в інституті. Із кожною групою ми працюємо індивідуально.

Другий вид – це міжнародна мережа, освітня програма Moodle, де на платформі викладають дисципліни, зокрема опорні конспекти лекцій, завдання, і студент може їх опанувати самостійно, і навіть складати заліки й іспити. Це не дистанційне навчання, а швидше, елементи такої форми.

– Скільки часу треба навчатися, якщо людина хоче здобути другу вищу освіту у вашому виші?

– Це так звані умови перехресного вступу, коли на базі диплому про повну вищу освіту можна вступити на бакалаврський чи на магістерський рівень. На магістерський рівень навчання триває півтора року. Це непроста програма, адже зазвичай треба скласти велику академрізницю.

– Із 7 листопада у вас розпочався набір на заочну форму навчання. Вступати можна на всі спеціальності?

– Так, на всі в інституті й коледжі. У нас перманентний набір. На заочну форму ми набираємо за три етапи. Це серпень, після того, як завершився вступ на денну форму. У листопаді – другий етап. І наприкінці лютого – початку березня – третій етап. Ми вже маємо понад 50 заяв на заочне відділення, і набір ще триває.

     Отже, ми запрошуємо всіх бажаючих, хто ще не став студентом цього року, приєднатися до нашої студентської родини.

    Чекаємо на Вас за адресою: м. Полтава, проспект Першотравневий,19/2. Телефон приймальної комісії:

    (050) 404-28-04. Ми в мережі Інтернет: www. pl-coll.vmurol.com.ua

                                        vk.com/piep_uu

                                         vk.com/pielclub

Автор: Наталія Сіробаб