Рівні права, але нерівні можливості: у Полтаві дискутували про жінок у політиці

Рівні права, але нерівні можливості: у Полтаві дискутували про жінок у політиці
22 вересня 2018, 15:15   0

За ініціативи «Полтавської платформи» про присутність жінок у вищих органах влади говорили вчора в «Місцевій Кав’ярні» під час публічної дискусії «Майже рівні: як забезпечити жінкам рівний доступ до політики в Полтаві».

\У дискусії, модераторкою якої була медіаекспертка Надія Бабінська-Вірна, узяли участь депутати міської й обласної ради, представники громадських організацій та журналісти. Зокрема говорили про представлення жінок у вищих органах влади на всіх рівнях.

Напередодні виборів дуже актуальна участь жінок у роботі Парламенту, каже Олександра Кузіва, координаторка кампанії громадського руху «Чесно».

Наразі жінки у Верховній Раді становлять лише 12,3%. Значний поступ помітний, адже в першому скликанні було лише 3%. Втім  якщо проаналізувати, більшість жінок потрапила до Парламенту не за мажоритарною системою, а за партійними списками. На переконання пані Олександри, тільки перехід до пропорційної системи виборів може покращити ситуацію презентації жінок у Верховній Раді.

В обласній раді протягом останніх трьох скликань працюють близько 11% жінок, каже Оксана Черкас, керуюча справами Полтавської обласної ради. Багато в чому присутність у політиці залежить від самих жінок, бо законодавчих перепон цьому пані Оксана не бачить. І додає, що коли вона очолювала міський осередок партії «Відродження», то мала можливість формувати списки. За її словами, досить складно переконати жінку йти в політику.

– Питання в тому, які в нас у країні канали входу до топу політикинь. Я не політикиня, але припускаю, що бізнес і великі гроші дають можливість туди потрапити. Як на мене, у жінок менше в принципі таких ресурсів, щоб потрапити в політику, тому особисте бажання – це добре, але ми говоримо про справедливіший суспільний устрій, який допомагає реалізуватися, – каже соціологиня, гендерна дослідниця Олена Стрельник.



Це не питання бізнесу, переконана Світлана Нестуля, депутатка Полтавської міської ради:

– Сьогодні ми керуємося стереотипами. Стаття 24 Конституції говорить, що чоловіки й жінки рівні. Так-от скажіть мені, де є стаття, яка обмежує доступ до органів вищої влади жінок та чоловіків? Те, що суспільство має сприяти, – це правильно. Але ще, мабуть, і громадські організації мають виховувати культуру й бажання в жінки брати на себе відповідальність за те, що є у суспільстві.

Про те, у якому стані до громадської організації «Світло надії» потрапляють жінки, розповіла Олена Чикурова, «Світло надії». Пані Олена каже, що це здебільшого пригнічені психологічно особи, які залежать від стереотипів і яких роками виховували у форматі, що «Ти повинна коритися чоловікові», «ти не повинна працювати, бо твоє місце на кухні» тощо. Директорка кризового центру зазначає, що важливо правильно виховувати дівчаток, доносити їм з дитячого садка, зі школи, що неприпустимо, коли чоловік піднімає на тебе руку.  

Порушували на дискусії й питання гендерних квот.

Нагадаємо, 8 жовтня 2015 року в українській політичній системі впреше запрацювали гендерні квоти. Якщо партії за результатами виборів мають у своєму складі не більше двох третин однієї статті, їм надають додаткове фінансування – 10% від щорічного державного фінансування статутної діяльності політичних партій (Закон України «Про політичні партії», стаття 175). Це означає, що в Україні щонайменше третину обраних депутатів у партіях мають складати жінки – прим. авт.



– Соціальний порядок такий, на нього треба впливати, зокрема через квотування, каже Марина Бардіна, співзасновниця ГО «Час рівності», помічниця народного депутата України.

На її думку, жінкам треба створити відповідні умови, щоб вони мали шанси потрапити в міську, обласну раду, Парламент тощо.

– Останні вибори до міських рад відбувалися вже з квотами 30%, але не всі їх виконали, адже немає санкцій. Це перша проблема. Інша – те, що є квота, то потрібні жінки. І не завжди основний критерій – професійність. Це не правильно, адже потім таких жінок починають обговорювати медійно й звинувачувати у їхній некомпетентності, – підкреслює пані Марина.

Наразі в парламенті єдина партія, яка отримала додаткове фінансування завдяки виконанню гендерної квоти (31%) – це «Самопоміч». Голова Полтавської обласної організації цієї політичної сили Вячеслав Кущинський говорить, що «Самопоміч» провадить системну й послідовну гендерну політику.

Проблема в тому, що не люди визначають, скільки жінок буде у владі, адже наразі партійні списки закриті, і партія вирішує, хто буде нагорі списку, говорить Олександра Кузіва.

Якщо аналізувати роботу у Верховній Раді, то, за результатами моніторингу громадського руху «Чесно», жінки працюють ефективніше. Загальна кількість законопроектів, які ініціюють жінки – 30%.

– Але жінки перетворюють кожен четвертий проект на закон, а чоловіки – лише кожен шостий. Таким чином ми робимо висновок, що робота жінок збалансованіша, – каже пані Олександра.

Серед прогульників у Верховній Раді зафіксовано на 5% менше жінок, ніж чоловіків. Серед «кнопкодавів» – 17% жінок і 37% чоловіків.

Звернули увагу учасників дискусії й на роботу комітетів Верховної Ради. Жінкам здебільшого віддають такі галузі як культура та соціальна політика. Бюджетний, агарний, антикорупційний комітети залишаються наразі винятково чоловічою територією.

Ця проблема існує на місцевому рівні теж, переконана організаторка заходу Альона Гончаренко. Адже якщо проаналізувати, на що виділяють кошти обласного та міського бюджетів, то ми побачимо, що це спортивні майданчики, а ми розуміємо, що там тренуватимуться здебільшого хлопчики, ремонт доріг (за кермом переважно чоловіки) тощо, у той час, як жінки ходять пішки на підборах  невідремонтованими тротуарами.

– Чому важливо, щоб жінок у органах влади було більше? Щоб вони долучалися до процесу ухвалення рішень. Тому що бути просто представницею, депутаткою – це точно не жіноча самоціль, – підкреслює пані Альона.

Учасники дискусії дійшли спільної думки, що жінка може отримати простіший доступ до політики, якщо гендерні стереотипи долатимуть завдяки відповідним освітнім програмам, у країні відмовляться від мажоритарної системи виборів та дотримуватимуться балансу під час формування комітетів у Верховній Раді. Також паралельно треба досліджувати особливості жіночого стилю в політиці, а громадським організаціям працювати в цьому напрямку з медіа на регіональному рівні.

Автор: Наталка Сіробаб

Суспільство 22 вересня 2018, 15:15

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції