Полтава в комп’ютері та смартфоні: як діють електронні петиції і звернення

Полтава в комп’ютері та смартфоні: як діють електронні петиції і звернення
23 липня 2019, 15:30   0

Майже 5 років в Україні діє механізм електронних петицій, а також на більшості сайтах держустанов є форма для електронних звернень. Чи реально у Полтаві вирішити ту чи іншу проблему за допомогою комп’ютера, не виходячи із будинку, – у матеріалі далі.

Електронні петиції: полтавський досвід та реалії

У законі України Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян щодо електронного звернення та електронної петиції» зазначається, через електронні петиції громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органів місцевого самоврядування. В електронній петиції, щоб її належним чином розглянули, потрібно вказати суть звернення, прізвище, ім’я, по батькові автора електронної петиції, адресу електронної пошти  (на яку потім надходитимуть сповіщення про стан розгляду петиції). На сайті відповідного органу або громадського об’єднання, що здійснює збір підписів, обов’язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію.

В Україні механізм електронних петицій запровадили у 2015 році. Першою до нової системи звернень громадян приєдналася Полтавська міська рада. На сайті Полтавської міськради є спеціальний розділ, який містить дві функції: електронні звернення та електронні петиції. Як зазначається на сайті міськради, електронне звернення – це  викладені в електронній формі на офіційному сайті Полтавської міської ради письмові пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги на адресу керівників виконавчого комітету.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання. Звернення може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. А електронна петиція – це ініціатива (пропозиція), яка публікується на офіційному сайті Полтавської міської ради на спеціально створеній платформі для збору підписів під текстом петиції. В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім'я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. Відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції. Після реєстрації петиція повинна набрати 250 електронних підписів протягом 60 днів з моменту публікації, а після цього буде розглянута органами місцевого самоврядування. Звернення розглядаються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.

На сайті полтавської міськради у розділі «Петиції» можна дізнатися про такі, збір підписів на реалізацію яких лише триває; ті петиції, які на розгляді влади, зокрема, тривають обговорення на депутатських комісіях; та ті, які уже розглянули і було прийнято рішення щодо них.

Зараз триває збір підпис на крайні три петиції: Сприяння міської ради населенню Полтави в озелененні міста, закупити міській владі тролейбуси з можливістю автономного ходу, залучення додаткових ресурсів до міського бюджету. Жодна із цих трьох петицій не набрала поки що більше 20 голосів із необхідних 250.

Дізнатися долю тих петицій, які отримали відповіді, неможливо. Відповідний розділ «З відповіддю» – пустий.

І тут починається чи не основний «баг» в реалізації системи петицій. Адже прослідкувати весь шлях петиції від публікування до реалізації чи відмови у реалізації для жителів міста практично неможливо через банальний брак інформації про це на офіційному сайті органу місцевого самоврядування. Вихід – офіційний запит.

– У Полтаві єдине, що функціонує це сам інструмент петицій, який насправді не зовсім функціонує, – коментує ситуацію із електронною демократією по-полтавському Альона Гончаренко, директорка ГО «Полтавська платформа», одна із тих, хто ініціював у Полтаві впровадження електронних форм звернення. – Тому що положення про електронні петиції в місті прописані таким чином, що не зобов’язує ані депутатів, ані виконавчий комітет приймати брати до виконання ті речі, які там прописані.

Альона Гончаренко пояснює, більшість петицій хоча і розглядаються на комісіях, переважно беруться до відома, і на цьому все завершується, без розгляду на засіданнях сесії.

– Рішень по петиціям немає. А от самих петицій багато, і часто вони резонансні. Одна із таких – про звільнення заступниці міського голови Людмили Бойченко. Її звільнили, але це було не тому, що таку петицію розглянули, а тому, що у місткій раді відбулася певна політична ситуація, – прокоментувала Альона Гончаренко.

Петиції до Полтавської облради: за чотири роки – 9 петицій

Електронні петиції стали досить популярним інструментом для колективних звернень громадян до влади, метою якого є гучне гасло із закликом впливати. Але чи ефективним інструментом – питання залишається відкритим.

Петиції не є обов’язковими для виконання, як органами місцевого самоврядування, так і Президентом та Верховною Радою України. Й чи реалізують її, залежить від того, чи визнає петицію орган, який її розглядає. Закон не дає поля для двозначних висновків: «у разі визнання за доцільне викладені в електронній петиції пропозиції можуть реалізовуватися органом, якому вона адресована, шляхом прийняття з питань, віднесених до його компетенції, відповідного рішення.

Наприклад, зареєструвати електронну петицію можна на сайті Полтавської облради. На сайті Єдиної системи місцевих петицій зазначено, що у Полтавській обласній раді зареєстровано усього дві петиції, на які триває збір підписів. Ще сім петицій – в архіві. До слова, як мінімум одна із зареєстрованих тут петицій була реалізована, про заснування Полтавської обласної премії імені Юрія Горліс-Горського.

Полтава в смартфоні

Днями у Полтаві з’явилася інформація про новий проект Полтава Smart city, інформаційна екосистема. Її мета – об’єднати полтавців, бізнес та міську владу задля побудови системи муніципального управління з використанням сучасних інформаційних технологій.

Розумне місто – це місто, що використовує інформаційні технології для більш ефективного функціонування та відповідності потребам жителів. Ідея smart city полягає в тому, щоб завдяки збору та обробці великої кількості даних в режимі реального часу, інфраструктура та ресурси міста використовувались максимально ефективно. Цевеб-портал і додаток для мобільних пристроїв, які містять інтегрований масив відкритих даних. Кожен житель має свій персональний кабінет, через який можна взаємодіяти з міськими службами. Наприклад, он-лайн записатися на прийом до лікаря, отримати послугу, відслідкувати через який час на зупинку приїде міський транспорт, залишити повідомлення на «карті проблем міста» та відслідкувати його вирішення, заплатити комунальні тощо.

– Саме впровадження екосистеми Smartcity означає не просто можливість он-лайн отримати певну послугу чи мати абсолютне wi-fi покриття у місті, які безперечно також роблять життя містян набагато комфортнішими. Розумне місто це в першу чергу консолідація та обробка великого масиву відкритих даних, які охоплюють різні сфери (транспорт, медицина, благоустрій, безпека тощо) та управління ними з використанням сучасних систем», – сказав у коментарі виданню «Зміст» виконавчий директор Інституту аналітики та адвокації Юрій Ромашко.

– Заступник УЖКГ Полтавської міськради Олексій Чепурко говорить, що готовий до підтримки проекту, але я не зовсім розумію, чому саме він відповів про проект від міської ради. Так як це не його компетенція, бо смарт Полтава це робота зі зверненнями. Тому це більше до профільного заступника, якого зараз немає, – говорить Альона Гончаренко.

Не петиція: вирішити проблему через інтернет-звернення

Окрім електронних петицій, активно діє форма електронних звернень. На більшості сайтах базових державних чи комунальних установ вони є.

Наприклад, на сайті КП ПОР «Полтававодоканал» діє розділ «Питання та відповіді», куди користувачі послуги можуть звернутися із нагальною проблемою. Все, що потрібно для цього – вказати своє ім’я, електронну пошту та детально викласти суть звернення. Відповідь надійде на вказану електронну пошту, пояснює Ліана Козмійчук, представниця прес-служби «Полтававодоканалу».

– Питання бачимо лише ми, відповідь надсилаємо протягом доби. Але основні питання, такі, що повторюються, опубліковані у цьому ж розділі, – каже Ліана Козмійчук. – На жаль, отримуємо і некоректні питання, наприклад, без уточнень адреси: «коли буде вода?». За день отримуємо приблизно десяток звернень.

Подібні форми для звернень користувачів послуги є на сайтах ПАТ «Полтавагаз»«Полтаваенергозбут», Полтаваобенерго. Проте щоб отримати відповідь від більшості з цих установ, виявляється, потрібно витратити немало часу. Наприклад, звернувшись до Полтаваенергозбут та Полтаваобленерго, відповідь надійде на наступний після звернення день (при цьому, запитання у формі підтримки на сайті може залишитися без відповіді, а відповідь надійде на електронну пошту). Складніше із підприємством Полтаваобленерго.

Там практично постійно вказується, що відповідь надійде, коли звільниться оператор. Для прикладу, запитання (номер особового рахунку) було надіслане о 12.11, в ту ж секунду надійшла відповідь, що всі оператори зайняті, тому потрібно зачекати. Станом на 15.07, коли було зроблене фото екрану із відкритою вкладкою сайту, ніякої реакції від операторів не було.

Під час експерименту «Кола» вільних операторів не було по кілька годин у різні дні. Тому вирішити термінове питання миттєво, за допомогою онлайн-підтримки сайту не вийде.

До теми: Електронні петиції – (не)дієвий інструмент: у Полтавській міськраді не знають, чи втілюють петиції містян на практиці

Автор: Надія Кучер

Суспільство 23 липня 2019, 15:30

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції