Агрофірма «Подоляка» переселяє сорок байбаків з Диканського у Полтавський район

1. >
2. Суспільство >
3. Агрофірма «Подоляка» переселяє сорок байбаків з Диканського у Полтавський район

Агрофірма «Подоляка» переселяє 40 байбаків з Диканського у Полтавський район

Учора працівники мисливських угідь «Фенікс 2017», що на території Щербанівської ОТГ Полтавського району, переселили шість байбаків. Це чи не єдине підприємство в Україні, яке розводить цих тварин.

Працівники агрофірми «Подоляка» перевезли з Диканського району до Полтавського шість байбаків. Єгері знайшли для них чудові нори, які облаштували колись інші байбаки. На жаль, кілька років тому тварин знищили місцеві браконьєри.

Нові жителі лісо-степових угідь довго не хотіли вилазити з дерев’яних ящиків і сердито пихкали на єгерів. Їх випустили просто над великими норами попередників двома групами. У кожній із них були самичка і два самці. Групи «розселили» в різних кінцях великого поля з пагорбами.

– Ми сьогодні зробили хорошу для природи справу. Переселили з мисливських угідь агрофірми «Подоляка» байбаків. Це рідкісний для Полтавщини вид, заборонений для полювання. Першу партію у шість особин випустили, а всього плануємо переселити сюди 40 тваринок, – розповів заступник гендиректора агрофірми «Подоляка», біолог-мисливствознавець Петро Нос.

Агрофірма «Подоляка» – єдине господарство в Україні, яке відловлює й переселяє байбаків. Його працівникам хочеться, аби ці тваринки, як у давнину, жили скрізь по Полтавській області. Але справа з їхнього штучного поширення – недешева. Тому поки що йдеться лише про Диканський та Полтавський райони.

Шестеро байбаків мають кілька тижнів до настання холодів, аби пристосуватися до місця проживання та нагуляти жирок. Тобто підготуватися до зимового сну. Уже навесні від них чекатимуть першого приплоду.

До речі, неподалік від «Феніксу 2017», біля села Сапожине, якимось дивом збереглися байбаки цього виду. Коли браконьєри перестали на них полювати, звірі швидко почали відновлювати популяцію. Нещодавно єгері з «Феніксу» нарахували 16 особин. Тваринки розташувалися біля путівця, у зручному для риття нір місці.

Єгері кажуть, байбаків часто можна побачити зранку, коли вони гріються на сонечку: волохаті стовпчики ні з ким іншим сплутати не можна. З ними можна поговорити: свистом. Це найкраща мова спілкування між байбаками та людьми.

Тваринки біля Сапожиного – потомки переселенців із Луганщини. У цьому регіоні України існує цілий байбаковий заповідник – «Стрілецький степ». На гербі Луганської області зображений байбак – наші предки так вшанували мирну істоту, корисну природі та людині.

На жаль, степові байбаки входять у число тварин на межі знищення. Наприклад, на Харківщині, де вони також частково збереглися, обласна влада занесла їх до регіональної Червоної книги.

На жаль, схожої ініціативи Полтавська обласна влада поки що не пропонувала. Тому так важливо, що відроджують байбаків окремі люди та організації. Недарма мисливські угіддя, де випустили байбаків-переселенців, називаються «Фенікс 2017» – ім’ям міфологічного птаха, який має здатність до постійного відродження.

Прес-служба агрофірми «Подоляка»