500-річчя Реформації: що влада пропонує святкувати українцям?

500-річчя Реформації: що влада пропонує святкувати українцям?
22 грудня 2016, 15:40   0
2017 буде роком Реформації в Україні. Фото з сайту ecbua.te.ua

2017 року в Україні святкуватимуть 500-річчя Реформації. Із цієї нагоди Президент Петро Порошенко підписав Указ «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації». 7 грудня Кабінет Міністрів України затвердив план заходів із підготовки та відзначення в Україні Р-500.
Урочистості триватимуть протягом усього наступного року. Власне, саме святкування розпочнеться вже 25 грудня, у день Різдва за григоріанським календарем. Зокрема в Полтаві на Театральній площі церковні хори та музичні колективи основних протестантських громад міста об’єднаються у всеукраїнській акції «Україна та світ святкують Різдво Христове разом». Відкриє програму молодіжний хор Церкви адвентистів Сьомого дня, що виконає різдвяні композиції.
Загалом в області з нагоди цієї дати відбудеться низка подій. Основні з них презентували під час прес-конференції, яку організувала обласна влада спільно з протестантськими церквами. Це будуть абсолютно різні заходи: прибирання полтавських вулиць і дворів напередодні Великодня, велопробіг християнської молоді з Полтави до Києва, відкриття літніх християнських молодіжних таборів тощо. Також відбудуться й наукові заходи:
– У березні 2017 року в Полтавській аграрній державній академії (ПДАА) відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «Реформація і сучасна Україна». Ми  плануємо лекції та тренінгові заходи для учнів і студентів, де розповідатимемо про Реформацію, – говорить Марина Антонець, доктор філософії, викладач ПДАА. – Також  запропонували провести конкурс на найкращий твір серед учнів середніх шкіл Полтавської області «Біблія у моєму житті».
Заплановано видати наступного року книгу «Протестантські церкви на Полтавщині за період незалежності України».

Як виникла Реформація

Головною метою Реформації було зробити Святе Письмо доступним для всіх. Саме тому протестанти перекладали народними мовами Біблію, яка до того часу була написана латиною в католиків. У багатьох випадках вони започатковували писемну мову. Мартін Лютер, засновник Реформації, перекладаючи Біблію з латині на німецьку, фактично, створив писемну німецьку мову.
Та реформаторський рух не був суто релігійним. У його основі ще й політичне, освітнє, загалом, суспільне оновлення європейських країн. Реформація сприяла утворенню вищих навчальних закладів, заклала основи капіталізму, породила нові напрямки в культурі.

Батьки Реформації та засновники протестантизму: Мартін Лютер, Томас Мюнцер, Жан Кальвін, Ульріх Цвінглі, Ян Гус.
Попри широку низку акцій, для багатьох українців слово «Реформація» залишається чужим і незрозумілим, чимось нав’язаним ззовні. Для декого це явище, яке стосується винятково протестантів чи Західної Європи. Аби розвінчати стереотипи та дізнатися про вплив цього руху на Україну й на Полтавщину зокрема, журналіст розмовляла з доктором історичних наук, професором Юрієм Волошином.
– Пане Юрію, все-таки Реформація виникла, як релігійний рух. Наскільки прийнятно, коли світська держава Україна організовує такі заходи?  Чи не краще було б, аби це робили громадські організації, самі протестантські церкви, а не обласні адміністрації?
– Є речі, які виходять за межі чисто релігійних. Якщо йти за цією логікою, тоді ми повинні відмовитися від Різдва, Великодня та Трійці на державному рівні й зробити ці дні робочими. Я глибоко переконаний, що Реформація та Контрреформація (Контрреформація – реформа католицької церкви, прим. авт.) – значно ширші явища, ніж просто релігійні. Про святкування 500-річчя Реформації ми говоримо в культурному аспекті. Це загальноєвропейська подія, яка, однозначно, змінила, культурне обличчя Європи й внесла  великі зміни в життя країн, зокрема й України.
Інше питання, чи зуміють це належним чином організувати на державному рівні? Ми сьогодні маємо недемонтовану, по суті, радянську систему державного управління. Тому це може вилитися в те, що обласні управління культури та освіти заважатимуть працювати школам, які й без їхніх вказівок, згідно з програмою, розповідають дітям про Реформацію. Буде «спущений» перелік заходів, які мають виконати вчителі для звіту. Та очевидно одне – рік Реформації потрібен Україні, аби нагадати суспільству про багато речей. Відзначення цієї дати говорить, що Україна рухається разом з усім світом в одному напрямку.
– Готуючись до статті, зробила висновок, що відзначення Реформації в Україні в багатьох ЗМІ подається, як одна зі складових сучасного руху в напрямку Заходу та суспільного оновлення.
– Відзначення Реформації – це спроба нагадати про європейськість України. Не слід забувати, що Україна в ті часи була в загальноєвропейському культурному полі, аж до того часу, поки Російська імперія не стала національною, а це відбулося лише в 30-х роках ХІХ століття. Тоді саме з’явилося твердження, що російська нація – триєдина й складається з «малоросів», «великоросів» і «білорусів». Радянська ж історіографія всіляко намагалася нівелювати європейськість України та показати, що джерелом просвітництва для нашої країни була Росія, у той час, як усе було абсолютно навпаки, бо з історії ми знаємо, що саме українські діячі були масово представлені серед тих, хто створював Російську імперію й російську православну церкву в тому вигляді, якого вона набула пізніше. Крім того, в Україні вищі навчальні заклади були вже в першій половині ХVІІ століття, а в Росії їх ще не існувало.
– Частина території сучасної України входила до складу Речі Посполитої, католицької держави, але заведено вважати, що на українських землях Реформація не отримала широкої підтримки народу, як у Західній Європі. Можливо, тому, що більшість простого люду була православною? Чи знайшла Реформація підтримку серед українських шляхтичів?
– По-перше, Річ Посполита не була католицькою й польською, у ній проживало багато різних народів, які сповідували різну релігію: католики, православні, мусульмани, лютерани, кальвіністи. По-друге, Річ Посполита стала першою державою, яка визнала релігійну толерантність. Це відбулося 28 січня 1573 року,коли був ухвалений «Акт варшавської конфедерації», в якому проголошено віротерпимість щодо всіх християнських віровизнань.
В Україні поширювалися і кальвінізм, і соціанство (раціоналістична течія в протестантизмі, яка дістала назву від свого засновника італійця Фаусто Паоло Соцціні, прим. авт.) ще в XVI столітті. Зокрема в Галичині протестантів підтримували великі польські магнати, на Волині й Київщині це були українські магнати. Так, у Берестечку була кальвіністська громада під покровительством князів Пронських. Шляхтичі Горностаї занесли протестантизм на київське Полісся, чеські брати (протестантський рух, який виник у Чехії) поширили його в Острозі. Крім того, на Київщині 1610 року пани Немиричі заснували велику соціанську громаду, а один із них, Юрій Нимирич, соратник Івана Виговського, був співавтором Гадяцької унії (угода, укладена 16 вересня 1658 року під Гадячем з ініціативи гетьмана Івана Виговського між Річчю Посполитою і Гетьманщиною, що передбачала входження останньої до складу Речі Посполитої під назвою «Великого Князівства Руського» на рівних правах, прим. авт.).
Якщо говорити про простолюд, то тоді в Україні діяв  загальноєвропейський принцип: чия влада, того й віра. У маєтках Немиричів, думаю, селяни були соціанами, в маєтках православних панів – православними. Але з іншого боку, я сумніваюся, що весь простолюд десь до XVIII століття знав Символ віри й молитву «Отче наш». Сумнівно, щоб селяни філософствували з цього приводу. Вони були неграмотні в своїй більшості.
– Пане Юрію, який вплив мала Реформація на Україну і Полтавщину?
– Найбільший, як на мене, вплив Реформації на Україну – в освіті. Виникають по всій Європі протестантські університети, особливо в Німеччині, й єзуїтські колегії, які поширюються в Речі Посполитій. Туди їхала вчитися молодь зокрема й з України. Наприклад, Петро Могила вчився за кордоном. Феофан Прокопович тричі змінював віру, бо після завершення курсу Києво-Могилянського колегіуму вчився спершу в уніатському колегіумі у Володимирі-Волинському, потім – у католицькій академії в Римі, а потім у протестантському університеті в місті Галле в Німеччині, а повернувшись в Україну, знову став православним. Реформація дала змогу навчатися в європейських навчальних закладах дітям козацької старшини. Молодь після повернення з-за кордону часто приєднувалася до освітнього руху в Україні.
Також в Україні створювали соціанстські школи, які дали можливість отримати освіту багатьом, не виїжджаючи за межі України. Такі школи діяли на Волині й Київщині на початку XVII століття – у Киселині, Гощі та Черняхові.
Думаю, саме Реформація опосередковано вплинула на те, що освіченими змогли стати розбудовувачі Російської імперії та російської церкви, які самі родом з України, адже західноєвропейські освітні ідеї впливали й на Києво-Могилянську академію. Це Іван Мазепа, союзник Петра І, це київські інтелектуали, які згромаджуються біля Київської академії: Стефан Яворський, Феофан Прокопович, Дмитро Туптало (святий Димитрій Московський), той же архієпископ Петербурзький і Шліссельбурзький Сильвестр (Клябка), син бунчукового товариша, родом, до речі, із Лубен. Це освічені кадри, які створювали імперію.

«Якщо брати Полтавщину й Реформацію, то тут маємо не прямий, а опосередкований вплив. У єзуїтській колегії, наприклад, вчився князь Ярема Вишневецький, негативний персонаж радянських книжок, який залюднював Полтавщину у першій половині XVII століття, осаджував села.  Якби не було Реформації, не з’явився б такий прекрасний поет епохи бароко родом із Полтавщини, як Іван Величковський, предок святого Паїсія Величковського, видатного богослова й реформатора православної церкви.

До опосередкованих впливів Реформації можна віднести і Берестейську унію (створила греко-католицьку церкву, прим. авт.), яка не була нав’язана поляками, як заведено вважати ще з радянських часів, а виникла в середині церкви, внаслідок руху за оновлення. Історик Микола Костомаров ще в ХІХ столітті в нарисі «Унія» чітко написав, чому виникла Берестейська унія: православні священики були неосвіченими на противагу католицьким, які були грамотними, тому вирішили приєднатися до римської церкви, завдяки якій могли здобути освіту й реформувати церкву.
Тому, безумовно, Реформація мала значний позитивний вплив на Україну, і цю круглу дату – 500 років потрібно відзначити належним чином.

Під впливом Реформації в Україні з’являється Пересопницьке Євангеліє, перекладене зі староболгарської на руську мову.  Як сказано в післямові Євангелія, це зроблено «для ліпшого розуміння люду християнському».

Автор: Ольга Правденко

Суспільство 22 грудня 2016, 15:40

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції