Шостий ковальський фестиваль на Полтавщині: на новий сонячний годинник витратили близько 300 кілограмів заліза. ФОТО

17 серпня 2019, 19:51 0

Фото Ольги Матвієнко

Майстер-клас з виготовлення сокири, метання ножів та змагання лучників – у Миргороді відбувається IV Український ковальський фестиваль ножових майстрів.

Сьогодні, 17 серпня, до міста-курорту прибули 34 ковалі з Полтавської, Запорізької, Житомирської, Харківської та Київської областей.

Уже традиційно цьогоріч на фестивалі виготовляють сонячний годинник.

Довідка «Кола»
Заснував фестиваль 2013 року Петро Федоряка з села Трудолюб Миргородського району. Із початком російсько-української війни, 2014-го, коваль вирушив на Схід добровольцем і поклав своє життя за нашу державу. Відтоді на кожному фестивалі вшановують його ідейного натхненника, а кожен виготовлений сонячний годинник присвячують одному з «небесних ковалів», які загинули за Україну. Другий часомір присвячений київському ковалю Григорію Матяшу, третій годинник викуваний на честь коваля Дмитра Назаренка з Кременчука, четвертий присвячений пам’яті Сергія Рибченка (м. Нікополь). На фестивалі минулого року викували годинник, яким вшанували коваля Андрія Дьоміна з села Великий Глибочок Тернопільського району.

Новий часомір створюють, вшановуючи пам’ять ще одного небесного коваля, – Андрія Козюбчика з Івано-Франківська.

Дружина загиблого ідейного натхненника фестивалю Валентина Федоряка горда з того, що справа її чоловіка живе, адже важливо, щоб його пам’ятали.

– Із людиною помирає те, що вона робила для себе. А жити залишається те, що людина зробила для інших, – каже пані Валентина. – Ми всі мріємо кувати не на честь воїнів, які загинули, а просто, щоб у Миргороді було більше сонця й таких годинників. Саме в цьому полягала ідея Петра Федоряки.

Читайте також: Вйо на прогулянку: відкриваємо таємничий Миргородський край. Частина І

Цьогорічну модель часоміра створили у вигляді голки.

– Полтавщина – це край вишивки, тож циферблат годинника буде у вигляді орнаментів із різних регіонів. Як це вдасться ковалям створити металом, навіть не уявляю, – зазначає організаторка фестивалю.

Почали виготовляти сонячний годинник у «Кузні Петра». Закінчують же роботу просто неба, у миргородській парковій зоні. Ковалі кажуть – ідея проекту спільна. Але чи не найбільше рук доклав до нового часоміра наймолодший з ковальської когорти Станіслав Красюк.

Станіслав Красюк

Талановитого майстра з художнього кування запрошують до Ізраїлю, Данії, Польщі, попри це, «Кузня Петра» пишається тим, що коваль наразі залишається працювати в них.

Загалом же над часоміром працювали шестеро трудолюбівських ковалів. Основу створили раніше, а безпосередньо на фестивалі виготовлять циферблат.

– Кожен з нашої кузні зробив свій внесок у створення сонячного годинника. Просто в мене було більше часу, – скромно зазначає Станіслав Красюк-молодший. – Годинник виготовляли близько десяти днів. Для його створення знадобилося понад 300 кілограмів заліза та безліч усіляких дрібничок, адже він складається з багатьох запчастин та створений традиційним ковальським способом.

Найскладніше було виготовити голку, бо це наймасивніший елемент. Троє ковалів працювало над нею два дні.

– Годинник символізує вишиванку. З одного боку зображені маки, які вважають жіночим оберегом. А дубки символізують чоловіче начало, – каже майстер.

Після виготовлення часомір віддадуть на баланс міста.

На фестивалі можна було придбати ножі ручної роботи. На створення таких виробів потрібно від одного до десяти днів, а подекуди – і до півроку, розповідає ножовий майстер Олександр Мина з лохвицької кузні. Руків’я теж можна обрати різне: з маслини, акації або ж з іншого дерева. Коштує така річ недешево: від 400 і аж до 4 тисяч гривень.

Окрема локація на фестивалі відведена для реконструкції давніх боїв, у яких змагатимуться учасники з Києва, Білої Церкви та Харкова.

– Сьогодні тут відбуватимуться два турніри. Перший – це середньовічні контактні бої, у яких візьмуть участь п’ятнадцять осіб. Другий – шабельний бій, це фехтування XVII сторіччя з шістьма учасниками, – розповідає організатор боїв, гоф-маршал, головний суддя турніру Олаф Орелсон з Росичів.

Олаф Орелсон

На гостей Свята вогню чекає ще чимало цікавого: традиційний український обряд заковування весілля, майстер-клас із гончарства, традиційний благодійний аукціон та на завершення дискотека.

Читайте також: Із раками, яблуками, качкою, в’яленими сливами – на етнофестивалі в Опішні готували 60 видів борщу

Автор: Наталка Сіробаб