Гендерноорієнтоване бюджетування на Полтавщині: цілі, завдання та перші напрацювання

09 вересня, 12:45   0
Фото - edx.prometheus.org.ua

2 січня Міністерство фінансів України затвердило Методичні рекомендації щодо впровадження та застосування гендерноорієнтованого підходу в бюджетному процесі.

Це означає, що з 2019 року усім міністерствам і службам в Україні рекомендовано включати гендерні показники для підготовки бюджетних програм.

Передумовами прийняття рекомендацій став проект «Гендерне бюджетування в Україні», який розпочав свою роботу ще в 2013 році.

Не зважаючи на таку досить тривалу дію проекту і конкретні рекомендації Мінфіну, багато хто з українців досі не розуміє, що ж це таке гендерноорієнтоване бюджетування, які його переваги та чи вже є якісь результати його впровадження.

Що таке гендерноорієнтоване бюджетування

Згідно з офіційним визначенням, гендерноорієнтоване бюджетування (ГОБ) – це інструмент, спрямований на інтеграцію гендерної складової у бюджетний процес.

Про практичний аспект впровадження ГОБ в Україні розповіла Олена Стрельник – наукова консультантка громадської організації «Бюро гендерних стратегій та бюджетування», докторка соціологічних наук.

Пані Олена пояснює, що ГОБ враховує не лише гендерні аспекти:

– ГОБ – це інструмент, який використовується в бюджетній системі як національного, так місцевого рівнів. Це підхід, що ґрунтується на врахуванні інтересів жінок і чоловіків різних груп у розподілі бюджетних ресурсів. Може здатися, що якщо підхід називається гендерноорієнтований, то йдеться лише про гендерний аспект, тобто про жінок та чоловіків, але в методиці цього підходу і в рекомендаціях міністерства фінансів зазначено, що необхідно враховувати інтереси жінок та чоловіків, дівчат та хлопців різних груп, різного віку, стану здоров’я, місця проживання, етнічності та інших аспектів, що можуть впливати на їхні потреби, а також на доступ до послуг у громаді. Тобто, ГОБ – це фактично людиноорієнтоване бюджетування.

Світовий досвід

Цей метод вперше було впроваджено в Австралії у 1984 році. Сьогодні ті чи інші форми гендерноорієнтованого бюджетування застосовуються у багатьох країнах усіх континентів. Станом на 2016 рік майже половина країн Організації економічного співробітництва та розвитку (15 із 34 членів) ввели (Австрія, Бельгія, Фінляндія, Ісландія, Ізраїль, Японія, Корея, Мексика, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція), планують ввести (Італія) або активно розглядають введення (Туреччина, Чеська Республіка) гендерного бюджетування.

Фото - zmina.info/

У Європі ГОБ впроваджено у державах ЄС та інших країнах, зокрема – у країнах із перехідною економікою. Цей процес розпочався наприкінці 90-х.

Впровадження ГОБ в Україні

Перші локальні проекти із запровадження гендерноорієнтованого бюджетування в Україні були реалізовані громадськими організаціями, починаючи з 2003 року.

Один із найпотужніших «Гендерне бюджетування в Україні» – розпочався в 2013 році. Він тривав до 2018 року, а згодом був продовжений до 31 грудня 2021 року.

Проект реалізується за фінансової підтримки Уряду Королівства Швеції через Шведське агентство міжнародного розвитку (SIDA) для забезпечення консультативної підтримки Міністерства фінансів України у процесі впровадження ґендерночутливого бюджетування в України.

На сьогодні це – найбільший проект у світі із впровадження гендерноорієнтованого підходу в бюджетному процесі, метою якого є підвищення економічної ефективності і результативності видатків бюджету, що враховують потреби чоловіків і жінок та їх різних груп.

На державному рівні із 2014 року над впровадженням ГОБ працювали: Міністерство фінансів України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство молоді та спорту України, Державна служба статистики України, а також парламентські комітети та міжфракційне депутатське об’єднання «Рівні можливості».

На місцевому рівні Проект співпрацює з 24 регіональними адміністраціями та Київською міською адміністрацією (виконавчим органом Київської міської ради), а також з окремими об’єднаними громадами, містами обласного значення та районами.

Зараз цей підхід як ніколи актуальний, адже, нині також реформується система управління державними фінансами і в стратегії реформування зазначено запровадження гендерноорієнтованого бюджетування, а також такі принципи як прозорість, ефективність, орієнтованість на результат та підзвітність розподілу бюджету. А отже ГОБ – це не окремий підхід, а частина процесу ефективного управління бюджетом, коли фінансується не просто будівля та зарплатня штатним працівникам, а послуги, які надаються людям, і є зацікавленість у тому, щоб мешканці та мешканки були задоволені якістю цих послуг. 

– Йдеться не тільки про гендерну рівність в розподілі ресурсів, – пояснює Олена Стрельник, – а й про те, щоб це було корисним для громад. Використання коштів стає більш прозорим, адже влада та фінансисти враховують інтереси людей, цікавляться, яких послуг вони потребують.

Розробка гендерноорієнтованого бюджету дозволяє побачити, як доходи та видатки місцевого бюджету впливають на соціально-економічне становище й можливості жінок та чоловіків, а також на аспекти рівних можливостей чоловіків і жінок у країні.
Інструмент ГОБ дозволяє оцінити, як і якою мірою державна політика у сфері розподілу видатків бюджету впливає на чоловіків і жінок як споживачів послуг, користувачів інфраструктури та платників податків.

ГОБ в українському законодавстві

У 2019 році Міністерство фінансів України спільно з Проектом ГОБ розробило Методичні рекомендації щодо інтеграції та застосування гендерноорієнтованого підходу в бюджетному процесі, які використовуватимуться головними розпорядниками бюджетних коштів та іншими учасниками бюджетного процесу для врахування ґендерних аспектів у процесі планування, виконання, та звітування про виконання бюджетних програм (наказ Міністерства фінансів України № 1 від 2 січня 2019 року).

– На всіх етапах бюджетування рекомендовано використовувати цей підхід. Наразі важко точно сказати, скільки громад його використовують і які результати, адже зараз фактично тільки розпочався бюджетний цикл. Зазначу, що в умовах децентралізації запит на реалізацію цього підходу дуже великий. Громади тепер мають свої кошти і їм потрібно ефективно їх використовувати. Для реалізації цього підходу у громаді спочатку створюється робоча група, яка цим буде займатися. Як правило – це спеціалісти фінансового відділу, гендерні радники чи уповноважені з гендерних питань у громаді (якщо вони є), представники структур, бюджети яких аналізуються, представники громадських організацій. Далі робоча група обирає конкретні програми для проведення аналізу, збирається інформація. За результатами аналізу робоча група надає свої рекомендації щодо відповідних змін, а місцева рада їх приймає. Бажано, звісно, й моніторити результати.

Приклади впровадження ГОБ в Україні

За словами Олени Стрельник, впровадження ГОБ є вигідним для самих громад, адже якщо їх інтереси та потреби вивчаються і враховуються в розподілі ресурсів, то якість послуг покращується. Це вигідно і владі, адже рівень довіри до неї буде зростати. Зацікавлені в цьому і фінансисти, адже кошти витрачаються більш ефективно.

У підсумку, у громаді може зменшуватися рівень гендерної нерівності та зростати рівень добробуту.

Наприклад, візьмемо проблему безробіття. Часто безробітними є молоді жінки, які через свої сімейні «обов’язки» вимушені залишати роботу та частіше стикаються з дискримінацією на ринку праці. Якщо цей чинник враховувати, наприклад, у програмах підтримки жіночого підприємництва, то жінки почнуть заробляти гроші, платити податки і наповнювати бюджет. Це також знизить рівень бідності сімей із дітьми.

Олена Стрельник наголошує, що потрібно усвідомлювати, що немає безкоштовних послуг, адже вони всі фінансуються з наших податків, але при цьому не всім доступні:

– Якщо на концерт у будинку культури не може потрапити людина на візку, то чи для всіх ця послуга? А як щодо ЦНАПу, в якому людина з порушенням слуху не може отримати необхідну послугу, адже працівники не володіють жестовою мовою? Чи для всіх зручні послуги дитсадка, якщо він працює до 17.00? Чи коли працює три секції: бокс, футбол і вільна боротьба? Формально, дівчаткам не заборонено грати у футбол чи займатися боксом. Але фактично дівчатка не підуть у ці секції через певні стереотипи щодо моделі поведінки. В ідеалі потрібно відкрити секцію для дівчат, якщо є такий запит у громаді. Це стосується і спортивних майданчиків, які зараз масово встановлюють у громадах. Якщо зробити тест-драйв полтавських воркаут-майданчиків, чи зможе цим обладнанням скористатися, скажімо, жінка середньої комплекції, зросту та фізичної підготовки?

Аналогічні приклади є і в сфері позашкільної освіти. Зокрема, в Житомирі провели гендерний аналіз гуртків та секцій і з’ясували, що вони часто не враховують інтереси хлопців та дівчат різних вікових груп, і на підставі дослідження потреб дітей внесли зміни до відповідної програми. Було відкрито жіночий тренажерний зал, секцію тенісу і навіть вдалося залучити більше дівчаток та хлопчиків до занять, які були дуже гендерностереотипізовані, і дещо збалансувати ці гуртки.

Якщо говорити про медицину, то під час дослідження програм, пов’язаних із лікуванням онкології та туберкульозу, з’ясували, що чоловіків лікувати дорожче. Це пов’язано з тим, що чоловіки, як правило, звертаються до лікарів на більш запущених стадіях хвороби. Відповідно, витрати на їх лікування більші.

За результатами цих досліджень було рекомендовано спрямувати зусилля на профілактику.

– Цікаві результати дослідження програм із репродуктивного здоров’я: скільки послуг надається жінкам, а скільки фахівців надають допомогу саме чоловікам. Тут треба з’ясувати чи немає попиту, а отже немає й потреби у фахівцях. Чи навпаки, чоловіки не знають і не мають змоги звернутися до фахового лікаря.

Також яскравим прикладом ГОБ є аналіз дитячих майданчиків у Харкові. Виявилося, що згідно з програмою ЖКГ планувалося встановити майданчики з 5 елементів, серед яких – пісочниця і тенісний стіл. Таке розміщення є не припустимим, адже ці елементи призначені для різних вікових груп і мають бути відокремлені зонуванням. Окрім того, виявилося, що в цій бюджетній програмі не передбачено коштів на лави на майданчиках, а отже – проігноровані потреби дорослих, здебільшого мам.
Саме гендерний аналіз створює основу для впровадження принципу рівних можливостей жінок і чоловіків в усіх сферах та забезпечує сталий розвиток суспільства.

Існують різні підходи до впровадження ГОБ. Але завжди в центрі уваги цього методу – реальні потреби та інтереси жінок і чоловіків, які, в свою чергу, мають бути рівною мірою враховані у процесі формування державного та місцевих бюджетів. Такий підхід є важливим, оскільки пріоритети і жінок, і чоловіків можуть відрізнятися. Більше того, врахування гендерних відмінностей робить бюджет дієвішим, справедливішим і прозорішим. Крім того, це сприяє підвищенню темпів економічного зростання і скороченню бідності.

А чи впроваджується ГОБ на Полтавщині?

Полтавська область є учасником проекту з гендерноорієнтованого бюджетування і вже має певні напрацювання, зазначив Павло Кропивка – начальник департаменту фінансів Полтавської ОДА.

Так, у 2015-2017 роках у 12 областях України (серед яких і Полтавська) та в Києві було проведено гендерний аналіз 11 бюджетних програм.

Нарада для представників кластеру «північний регіон» з питань впровадження ГОБ

У результаті дослідження було виявлено гендерні розриви в кожній з аналізованих програм. Доведено, що гендерні ролі й стереотипи та гендерні відмінності у поведінці впливають на захворюваність і перебіг хвороби. Наприклад, відмінності в очікуваній тривалості життя жінок (76 років) і чоловіків (66 років) – в середньому жінки живуть на 10 років довше.

Серед причин більш високого рівня смертності чоловіків є чинники, які можна попередити: травматизм, алкоголізм, суїцид.
Крім того, в межах дослідження було з’ясовано, що жінки становлять понад 80% персоналу закладів охорони здоров’я й дуже часто працюють у важких умовах.

При цьому заробітна плата в галузі охорони здоров’я – одна з найнижчих серед усіх інших (у 2017 році: 3327 грн. на місяць у жінок та 3727 грн. на місяць у чоловіків).

Жінки є основними неоплачуваними доглядачками за хворими та особами з інвалідністю – дітьми, батьками та родичами – у домогосподарствах, причому з боку державних закладів охорони здоров’я їм надається вкрай незначна підтримка.

(Заступниця директора Департаменту фінансів Полтавської ОДА Інна Хівренкоотримала сертифікатза участь у тренінгах із застосування елементів гендерно-орієнтованого методу бюджетування на місцевому рівні)

Олена Стрельник наголошує, що врахування гендерних аспектів має стати наскрізним у всіх галузях:

– Має бути гендерний мейнстрімінг, тобто інтеграція гендерних питань наскрізно в усі ланки управління громадами. Щоб не було хибного уявлення, що це виключно «жіночі проблеми» чи щось локальне. В Україні ще рано говорить про масовість впровадження ГОБ, але позитивна динаміка є однозначно. Децентралізація дає великі можливості для цього.

І додає, що бюджетування – це не лише видатки, а й доходи та податки:

– В нас на рівні державної статистики немає інформації про кількість жінок і чоловіків платників податків. Можемо припустити: якщо чоловіки більш економічно активні і мають більшу зарплатню, то їх податковий внесок більший за рахунок оподаткування доходів фізичних осіб. Але є й непрямі податки, ті, які ми сплачуємо, купуючи товари та послуги. І тут значний внесок жінок, адже вони частіше споживають товари повсякденного вжитку.

Департамент споживчої політики штату Нью-Йорк виявив так званий «рожевий податок», тобто різницю у вартості співставних, або ж ідентичних товарів для жінок і чоловіків. З’ясувалося, що в США товари для жінок, наприклад, предмети особистої гігієни, зазвичай дорожчі, ніж ті, що призначені для протилежної статі.

Фото - ukrainian.voanews.com

У 2014 році президент Барак Обама, говорячи про послуги хімчистки, зауважив: «Я не знаю, чому блузка Мішель коштує більше, ніж моя сорочка», – повідомляє TheWashingtonPost.

Жінки платять майже вдвічі більше за хімчистку, в середньому 4,95 долара за сорочку, порівняно з середнім показником для чоловіків 2,86 долара.

Приклади такої різниці в ціні можна знайти й в Україні. Так, у багатьох манікюрних салонах вартість послуги для чоловіків – у середньому на 20% вища, ніж для жінок.

Отже, можна з впевненістю говорити, що ГОБ поступово, але стабільно стає невід’ємною частиною процесу бюджетування. І Полтавська область не є винятком.

Матеріал підготовлено в межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», що реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром Волині за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Автор: Марина Левчук

Суспільство 09 вересня, 12:45

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції