Полтавцям презентували фільм про Стуса «Заборонений»: без закидів на адресу творців не обійшлось. ФОТО, ВІДЕО

Полтавцям презентували фільм про Стуса «Заборонений»: без закидів на адресу творців не обійшлось. ФОТО, ВІДЕО
11 вересня 2019, 17:45   0
Дмитро Ярошенко у ролі Василя Стуса. Кадр із фільму

10 вересня у Полтаву прибула творча група українського фільму, що нещодавно вийшов у прокат. «Заборонений» про життя Василя Стуса вже встиг збурити суспільство та має досить потужну порцію критики. Увечері автори фільму та виконавець головної ролі презентували фільм полтавцям та ділились тим, як створювали, через що пройшли, аби глядач побачив кіно. Почули не лише схвальні відгуки, а й «фу» через образ Медведчука.

Отже, про те, як було в Полтаві та що розповіли творці.

Зауважимо, ми не беремось аналізувати якість фільму, діалоги, інші нюанси, на яких знаються кіномитці, критики. Передовсім – подія, герой та як це сприйняла Полтава.

Глядач повинен бути підготовленим

Це важливо, бо фільм біографічний, хоч і художній, отже, деякі події та персонажі видумані, узагальнені, притаманні тогочасній дійсності. Однак для кращого розуміння фільму варто перечитати про поета-шістдесятника, правозахисника Василя Стуса.

У залі на презентації було людно, прийшли трохи молоді, а більше – люди середнього та більш поважного віку. Стуса вивчають років 25 у школі (коледжах, ПТУ, де опановують шкільну програму) та вишах. Тому не знати про нього не могли.

Однак, як розповів Роман Бровко, режисер-постановник, перед створенням фільму було проведене опитування у столиці. Ким лише не називали Стуса – музикант, співак, футболіст…

– І лише 10% опитаних знали, кілька людей цитували вірші, – поділився режисер-постановник.

Над фільмом працювали 2 роки, бюджет – 38,5 мільйона

Як розповіли автори сценарію, Артемій Кірсанов та Сергій Дзюба, спочатку назва фільму мала бути «Птах душі» (так називалась збірка віршів Стуса, яка так і не побачила світ).

– Але ми подумали: якщо люди не знають, хто такий Стус, то називати фільм його збіркою тим паче не інформативно, не асоціюється ні з чим. Тому пізніше назву змінили на «Стус» аби підкреслити, що сюжет стрічки розвивається навколо постаті легендарного українського поета та дисидента Василя Стуса, – розповів Роман Бровко.

Пізніше назву змінили на «Заборонений», бо творча група відмовилась від імені поета в назві через те, що у драмі йдеться не лише про біографію конкретної людини, це образ часу й уособлення боротьби з режимом.

Проект цього фільму став одним із переможців 10-го конкурсного відбору Держкіно. Державне агентство України з питань кіно 18 грудня 2017 року уклало з компанією «UM-GROUP» контракт про надання державної фінансової підтримки фільму «Птах душі». Держкіно виділило 19,3 мільйона гривень із загального бюджету 38,5 мільйона гривень

Чому не названий адвокат Медведчук?

Загалом Полтава тепло прийняла українське кіно про того, про кого тривалий час мовчали. Після перегляду, коли на екрані були титри та лунала народна колискова у виконанні Сергія Танчинця (гурт «Без ), глядачі аплодували стоячи. Були й ті, в кого бриніли сльози.

Далі спілкування з творцями продовжилось у холі.

Перший же «камінь» полетів від активіста Ігоря Кіянчука, котрий так чекав, яким же покажуть у фільмі Віктора Медведчука, адвоката Василя Стуса.

– Чому ви не назвали Медведчука? А Стус не боявся у своїх віршах називати речі своїми іменами, – кричав полтавець.

– Інакше б ви не побачили фільм узагалі, ні ви, ні інші українці, – опонували автори сценарію та режисер.

Далі вони розповіли, що працювали у нелегких умовах, що був скандал з Медведчуком, що на використання імені і прізвища має бути дозвіл тієї людини (чи родичів, якщо ідеться про Стуса). Зважаючи на політичну ситуацію та де зараз Віктор Медведчук, дозволити собі витратити кошти (державні передовсім), час і сили на фільм і не випустити його, не показати глядачу, автори не могли.

Додали також і творці драми, і дехто з полтавців в унісон, що роль Медведчука як адвоката Стуса значно переоцінена: все було відомо заздалегідь, всі суди як фарс, судді знали вирок ще до суду. До того ж у Стуса був не один адвокат, хоча від інших він узагалі відмовився. 

– Ми показали лише одне судове засідання, адже вони типові, як під копірку, – уточнив Артемій Кірсанов.

– Виділити у фільмі 10 хвилин на суд – це забагато, але ми свідомо на це пішли, це практично 10% часу всього фільму, тому інші суди не показали, – додав Роман Бровко.

Адвокат Стуса у фільмі


Син Стуса спочатку не давав дозволу

Дмитро Стус, син шістдесятника, не погоджувався на фільм. Автори мали отримати дозвіл на використання прізвища, імені, поезій його батька. Але спочатку син не хотів цього – йому боляче, сказали автори фільму.

Згодом він все ж дав дозвіл на використання. Дмитру творці мають намір вручити книгу, написану за сценарієм фільму (вона більш повна, аніж фільм, більш насичена діалогами та фактажем). Чи бачив уже це кіно син Стуса, автори не знають точно.

Авторам закидали, що сухо показали родину, сина.

– Розумієте, це справді дуже складно, син виріс, не знаючи батька, живу у системі, де він син ворога народу. Ті 10 місяців Стуса на волі родина сподівалась нарешті на батька, що він буде вдома, а він після звільнення не міг спокійно жити, бо у тюрмах його побратими, шукав виходу, як їм допомогти. І знову ув’язнення, – додали автори...

Полтавців також цікавило, чи спілкувалась команда з Семеном Глузманом, який теж відбував покарання у таборах, а також чому саме так гине герой фільму.

«Люди в житті так не говорили!»

За це теж дорікали творцям фільму.

– Стус таки розмовляв, він філолог, вчитель, вчився в аспірантурі, цвіт нації – сказав Роман Бровко.

– У фільмі ми не могли додати російської, якою розмовляли тоді багато хто, бо квоти – 90% має бути українською, – тому саме так додав режисер.

Коли буде на екранах

Матеріалу автори фільму зібрали ще на пару серій. Поки працювали над картиною, записали десятки інтервְ’ю тих, хто знач Василя Стуса, був із ним у таборах, поневірявся на засланні та знав про жахи ув’язнення радянських політв’язнів.

Після прокату у кінотеатрах драму зможуть побачити глядачі з екранів телевізора. Коли це може статись, поки не ясно.

Примітно, що в Одесі на фільм прийшли дуже багато людей. У багатьох містах міська влада також підтримує своє кіно – допомагає з організацією ефірів, промоцією. А от у Маріуполі ЗМІ відповіли, що подумають, чи треба йти на фільм (не всі, а переважна більшість, додали творці).

Нині в кінотеатрі Wizoria (екс-«Колос») у Полтаві фільм демонструють 2 чи 3 сеанси на день, час не дуже зручний, як і для прокату більшої частини українських фільмів. Але, як розповіли автори картини, якщо люди не ходять, кінотеатри урізають сеанси.

Є проросійські ЗМІ, які спойлерять і виклали весь сюжет у подробицях із закликом не йти на фільм. Про це також згадали автори кінороботи.


Нас критикують, закидають, що ми зробили і те не так, і те не так, але ж до нас ніхто цього не зробив. Чому не знімали? Чому українці мало знають про Стуса? Чому минулоріч не відзначали 80-річчя великого поета на державному рівні?



Довідка:
Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 у селі Рахнівка, Гайсинського району Вінницької області.
Помер за загадкових обставин 4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермський край, РРФСР.
Український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1990), Герой України (2005, посмертно). За власні переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури та мови зазнав репресій з боку радянської влади, його творчість була заборонена, а він сам був засуджений до тривалого перебування в місцях позбавлення волі, де й загинув («Вікіпедія»).

Кубло бандитів, кагебістів,

злодіїв і ґвалтівників

у стольному засіли місті

як партія більшовиків, –

так написав на початку 1960-х років поет Василь Стус. За ці рядки 1972-го його засудили на п’ять років. Офіційний вирок: «Виготовлення і поширення антирадянських наклепницьких документів, що порочать радянський державний і суспільний лад, а також антирадянська агітація в усній формі». Вдома лишались чекати маленький син та дружина Валентина Попелюх.

Інтерв’ю з виконавцем головної ролі Дмитром Ярошенком шукайте на сайті згодом.

Читайте також: «Наталка Полтавка» відкрила з аншлагом театральний сезон у Полтаві. ФОТО.

Автор: Ніна Король

Суспільство 11 вересня 2019, 17:45

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції