Ліс у пустелі й на колишньому полігоні: на Полтавщині розповіли, як насправді важко виростити ліс. ФОТО

Ліс у пустелі й на колишньому полігоні: на Полтавщині розповіли, як насправді важко виростити ліс. ФОТО
16 вересня 2019, 11:05   0
Фото Ольги Матвієнко

15 вересня в Україні відзначають День працівника лісу – професійне свято людей, які присвятили життя збереженню та розмноженню одного з головних багатств планети.

Гуляючи лісом, ми рідко задумуємося, що практично кожне дерево в ньому було кимось вирощене із зерня й висаджене разом із мільйонами інших.

Процес вирощування лісу від однорічного сіянцю до зрілого дерева займає 60-80 років і на кожному етапі супроводжується кропіткою працею. Особливо важко виростити дерево на ділянках, де, здавалося б, і трава не росте.

Про особливості заліснення таких територій із власного досвіду розповіли лісники ДП «Миргородське лісове господарство».


Звідки починається ліс

Один із найпотужніших в області – базовий лісорозсадник Гоголівського лісництва. Тут на площі майже 11 гектарів вирощують близько 3,5 млн сіянців щороку. Можна говорити, що звідси й починається ліс.

– Тут вирощуються близько 26 основних та супутніх лісоутворюючих порід. Основні породи для нашого регіону – сосна звичайна і дуб звичайний. Супутні – дуб червоний, береза повисла, ясен звичайний, липа дрібнолиста, клен гостролистий, – розповів Ігор Куленко, начальник лісового розсадника Гоголівського лісництва ДП «Миргородський лісгосп».

Сіянці вирощують протягом року, а потім висаджують на ділянках – і після вирубок, на місцях пожеж, і для створення нових лісів.

Дерев із розсадника вистачає, щоб заліснити 520 га щорічно. Близько половини залишають для власник лісництв, а ще половину – для інших лісгоспів.

– Ми виконуємо трипільну посівну систему – чергуємо посіви основних і супутніх лісових порід – два-два з половиною га щороку у нас під посівним відділенням, а решта – під чорними парами. Ці ділянки ми доглядаємо весь рік – обробляємо важкими боронами і культивуємо. Дискування, зокрема, допомагають боротися із личинками майського жука, – зазначив начальник лісорозсадника.

Читайте також: Хто їсть полтавські ліси: найнебезпечніші шкідники та як з ними борються

Робота у розсаднику кипить. Триває заготівля посівного матеріалу. Безпосередньо зараз займаються збором насіння берези, трохи пізніше – жолудів.

До речі, саме березу повислу називають найпримхливішою.

Березу повислу притіняють, що вберегти від палючого сонця влітку

– Найважче виростити березу повислу у відкритому ґрунті, сосну простіше. Це і постійний полив, і притінення. Зараз працівники саме знімають притінення, бо настав період, коли сіянці мають здерев’яніння, щоб пережити зиму.

Але крім того, у розсаднику вирощують декоративні культури – близько 75 різновидів декоративних порід. Переважно – це вічнозелені насадження: самшити, туї, ялівці, барбариси тощо. Ці рослини реалізують і для населення, і для приватних і державних організацій. Продаж саджанців за два з половиною весняних місяці 2019 року приніс Миргородському лісгоспу додаткових 415 тисяч гривень.


Їдуть за саджанцями не тільки з Полтавської області, а й з усієї України. Пояснюють це якістю матеріалу

– Порівняно із садовими центрами, розташованими, наприклад, вздовж трас, у нас і ціни нижчі, і якість краща в тому сенсі, що це все вирощене у нас, акліматизоване. На відміну від рослин, привезених з-за кордону.

Ліс у пустелі

Проте важливо не тільки підготувати якісний посадковий матеріал, а й створити на ділянках майбутнього лісу умови, щоб тендітні сіянці прижилися й не загинули. Особливо на тих ділянках, де раніше лісу не було.

Одна із таких територій – Шишацька арена сипучих пісків. Загальна площа цієї ділянки 3100 га або вісім на чотири кілометри. Перші спроби посадити тут ліс датуються 1952 роком. Але вони були невдалими.

Сергій Заєць і Віктор Руденок

Історія заліснення сягає 1952 року, коли зробили першу спробу висадити ліс на непривітній території, проте вона була невдала. Зокрема, через відсутність технологій та досвіду. Температура піску могла сягати 60°С, а подекуди однорічні сіянці заввишки 4-5 см просто засипало під час пилових бур.

– 1957 року застосували іншу схему посадки Сіянці рядами через півтора метри, а в рядку – через пів метра. Крім того через кожні шість метрів ставили захисні споруди – тин із гілок ліщини, які стримували основну масу піску під час буревіїв, – розповів Віктор Руденок, лісничий Шишацького лісництва.

Кожен із приблизно 3 млн сіянців тут протягом 20 років висаджували вручну під меч Колесова – спеціальне важке знаряддя, яким не викопують, а пробивають лунку для сіянця.

Шишацька арена сипучих пісків

На жаль, більша частина висадженого тут у 70-х роках минулого століття лісу знищена масштабною пожежею 2005 року. Тоді вогонь через людську недбалість знищив 500 га. Технологія, яка допомогла заліснити непривітну пустелю зіграла проти лісівників. Через те, що сосни були висаджені густо, вогонь поширювався дуже швидко.

– Коли відновлювали насадження 2007 року, то схему посадки змінили – два метри між рядами і 0,7 метра в рядах. Завдяки тому, що залишилися пні після пожежі, ставити захисні споруди вже не довелося, – пояснив Віктор Руденок.
Аби захистити ліс у разі пожежі, тут створені широкі піщані смуги – пожежні розриви.

До теми: Гектар горілого лісу коштує державі від 100 тисяч гривень: На Полтавщині тренувались гасити пожежі. ФОТО, ВІДЕО

Земля, що не підходить аграріям, стає лісом

Щорічно лісівники не тільки відновлюють насадження на місцях пожеж та планових рубок, а й створюють новий. Наприклад, неподалік села Яреськи Шишацького району з 2014 року працюють над залісненням колишнього авіаційного полігону.

Умови для дерев тут наближені до сипучих пісків, адже землі на цій території відносяться до деградованих і малоцінних.

– Деградовані малоцінні землі – ті, що вийшли з-під сільськогосподарського користування, піддаються вітровій та водяній ерозії, сухі, малопридатні для вирощування сільськогосподарських культур, – пояснив Володимир Зленко, помічник лісничого Великобагачанського лісництва.

Володимир Зленко, помічник лісничого Великобагачанського лісництва

705 га колишнього полігону передали Миргородському лісгоспу ще 1995 року. Із 2011 тут тривають роботи з розмінування території.

– 2014 року тут розпочали насаджувати ліс. За весь час поки засаджено 100 га. 2018 року завершили розмінування ще 140 га. Зараз ці землі дуже виснажені, умови зростання наближені до тих, що й на Шишацькій арені пісків. Тому тут переважно насаджують сосну звичайно, яка стійка до посушливих умов та засоленості ґрунту. Садити ліс тут починають рано, як тільки сходить сніг і поки в землі ще достатньо вологи, – зазначив помічник лісничого.

Тут частково сіянці висаджують механізовано за допомогою трактора, проте більшість – таки вручну, за допомогою меча Колесова. Сіянці для висадки беруть на базисному лісорозсаднику Гоголівського лісництва. Висаджують в ґрунт на глибину до 10 см, по кореневу шийку, попередньо обробивши коріння глиняним розчином, що захистити від шкідників, хвороб та зберегти більше вологи.

Колишній авіаційний полігон

Читайте також: Усі в ліс: у лісівників пора весняних робіт. ФОТО

Інша ділянка, де ліс створювали з нуля – квартал 67 Псільського лісництва. 2015 року тут почали створювати насадження на 24 га.

– До 2014 року ця ділянка перебувала в землях запасу, а 2015 року її передали в постійне користування нашому підприємству. Того ж року тут розпочали заліснення. Садили 9 рядів сосни і 1 ряд берези. На цій ділянці застосували таку схему, оскільки тут ґрунт не такий піщаний, – розповів Сергій Заєць, головний лісничий ДП «Миргородський лісгосп».

Крім сосни звичайної тут висадили сосну кримську. Вона хоч і росте повільніше, проте її легко впізнати потім у лісі за більш пухнастою кроною.

Псільське лісництво

Усього минулого року лісники Миргородського лісгоспу посадили 250 га лісу, з яких нового – 50 га.

Уже цієї осені, за сприятливої дощової погоди, розпочнуть новий сезон, висадивши в лісах однорічні сіянці берези повислої.

Читайте також: Скільки яких дерев посадили на Полтавщині 2018 року. ІНФОГРАФІКА

Автор: Ольга Матвієнко

Суспільство 16 вересня 2019, 11:05

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції