Екологічне лихо по вулиці Маршала Бірюзова у Полтаві

1. >
2. Суспільство >
3. Екологічне лихо по вулиці Маршала Бірюзова у Полтаві

Справжнім екологічним лихом вважають свою ситуацію жителі вулиць Маршала Бірюзова, Шевченка, провулків Трикотажного, Чернишевського та Прядильного у місті Полтаві. Їх вимушений промисловий сусід по вулиці Маршала Бірюзова, 43-А, що здійснює свою діяльність зовсім поряд з житловим сектором, ТОВ «БУРАТ» в прямому сенсі слова не дає їм дихати.

Люди з довколишніх осель постійно потерпали від забруднення повітря та промислового шуму через роботу ТОВ «БУРАТ» в минулих роках. Проте, впродовж останніх двох років ситуація значно погіршилася. Будучи зернопереробником, підприємство постійно здійснює неконтрольовані шкідливі викиди в повітря у вигляді маси пилу та дрібного лушпиння. А з входженням підприємства до великої компанії ІМК, яка проголошує себе одним з десяти найбільших агрохолдингів України, виробничі обсяги на їх полтавському переробному майданчику збільшилися, відтак за словами мешканців тепер поряд з ними жити стало зовсім нестерпно.

- Наш промисловий сусід ТОВ «БУРАТ», а тепер це підрозділ компанії ІМК, повітря своїми відходами забруднює постійно, без вихідних, - з розпачем розповідає один із потерпаючих від забруднення мешканців, пенсіонер Володимир Онуфрієнко. - Але у вересні-жовтні кожного року, все погіршується ще більше. Під час сезону переробки в повітря здіймаються пластівці відходів сільськогосподарської продукції – і наші будівлі, речі та вся навколишня територія біля заводу вкриваються таким непотребом, який також потрапляє всередину нашого житла. Найгірше, що цим дихаємо ми самі, наші діти й онуки. Ми неодноразово зверталися особисто до директора ТОВ «БУРАТ» Олександра Семенчука, але наші звернення керівництво підприємства просто ігнорує. ІМК розповідає про себе, що у них в цінностях відповідальність і повага, а насправді, складається враження, що зі старого обладнання й виробничих площ витискається все по максимуму. Ніхто не зважає на потреби людей. Ми просто хочемо дихати!

На думку мешканців, такі шкідливі явища є причиною відсутності на заводі належної системи очистки і фільтрації та відповідних запобіжників шкідливим викидам в повітря. Мешканці написали цілу низку колективних звернень, але їх проблеми не поспішають вирішувати. Та хіба мають бути рушієм людські скарги? Чи треба дочекатися ще й якоїсь техногенної біди – і лише тоді братися до рішучих дій? Екологічні та санітарні порушення досі залишаються поза увагою міської влади та контролюючих органів, на жаль.

А тим часом варто замислитися, що в епіцентрі цього забруднення не лише приватні будинки, здоров’я мешканців яких під серйозною загрозою. Неподалік із заводом розташовані дитячі садки і школи, адміністративні будівлі податкової служби, офісні приміщення, гуртожитки, багатоквартирні житлові будинки, де працюють і проживають майже сотня тисяч людей. Насправді, потерпає ВСЯ ПОЛТАВА, бо ж рядниною від цих викидів нас із вами ніхто не затулив. Куди вітер повіє, той і дихатиме цим дивним рожевим сміттям. Задумаймося, що це тільки видимі часточки, а як почуватимуться астматики, алергіки, люди з серцевими захворюваннями, надихавшись цією бридотою?

Лікарі б’ють на сполох, бо за статистикою чисельність алергіків з кожним роком зростає. З кожним роком зростають бюджетні витрати на їх лікування й соціальні виплати у зв’язку з втратою працездатності – тимчасово чи й назавжди. То невже наше місто, в якому так багато приділяється уваги розбудові й презентації туристичної інфраструктури, зможе приймати гостей, одночасно отруюючи їх шкідливими викидами?

Навіть просто на неозброєне око виробничі будівлі ТОВ «БУРАТ» свої «кращі» часи бачили певно ще далеко в минулому столітті. Вся прилегла територія неохайна, занедбана й вочевидь потребує реконструкції.

- Власник «витискає» зі свого підприємства все, що лише можна, не дбаючи про дотримання жодних норм. Добре, ми йому чужі, але тим самим постійно дихають і працівники. Через рух перевантажених зерновозів, нещодавно покладений асфальт вже пішов тріщинами. А ІМК ж наче велика компанія й пише в себе на сайті про соціальні общини. Як будемо таким сміттям дихати, то й общини навколо цього заводу скоро не буде!, - обурюється Володимир Онуфрієнко.

А ще мешканцям дошкуляє постійний виробничий шум. Що поробиш, промислова зона? Але ж, саме підприємство, а точніше ТОВ «БУРАТ» має дотримуватися виконання вимог Законів України «Про охорону атмосферного повітря» та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» в сенсі безпечного рівня промислового шуму. Або переносити виробництво за межі міста, як, до речі, роблять скрізь в Європі, де не побачиш в історичних і туристично привабливих містах і містечках шумних або забруднюючих виробництв. Ну, забруднюючих, взагалі не побачиш, бо екологічні штрафи набагато перевищили б навіть найкарколомніший прибуток! А ось у нас поки що все не так…

- Постійний шум і вібрація нестерпні, - розказав Володимир Калашников, - не можна відпочити чи зосередитися в квартирах, будинках, чи на подвір’ї, адже подеколи навколо комбікормового заводу все здригається, вочевидь від роботи його застарілих агрегатів радянських часів, гуркіт подекуди нагадує зліт літака. Шумно завжди, коли працює підприємство, особливо це посилюється у вечірній і нічний час. Гірше стало, як старий завод увійшов до компанії ІМК, і призначеному директору байдуже до всіх наших проблем. Вважаємо, що на виробництві відсутні елементарні звукоізоляційні конструкції, і це двигтіння діє на нас вже довгі роки. Ви не уявляєте, які це тортури – постійно не мати змоги нормально відпочити. Серед наших сусідів багато хто останнім часом скаржиться на погіршення здоров’я, але ми не маємо куди виїхати – тут наш дім.

Попередньо юристи зазначають, що порушено цілу низку Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Дивлячись у розпачливі очі втомлених людей, відверто їм співчуваєш. Мешканці мальовничої, гостинної Полтави, але проживаючи на вулицях поблизу виробничих площ ТОВ «БУРАТ» в пилу й гуркоті з дня в день, вони навряд можуть вважати наше місто рекреаційним і квітучим.

І вже надто цинічно в ситуації, що склалася, промовляє брендове гасло ІМК при вході на підприємство «З повагою до людей та землі»!

Світлана Іваненко