Із суперечками: місце масових розстрілів біля артскладів у Полтаві хочуть зробити пам’яткою культурної спадщини ФОТО, ВІДЕО

1. >
2. Суспільство >
3. Із суперечками: місце масових розстрілів біля артскладів у Полтаві хочуть зробити пам’яткою культурної спадщини ФОТО, ВІДЕО

Фото Надії Труш

У Полтаві обговорювали можливість надання Пушкарівському Яру статусу «нововиявленого об’єкта культурної спадщини». Не обійшлося без суперечок.

14 січня Полтавська обласна комісія у справах увічнення пам’яті учасників АТО, жертв воєн та політичних репресій розглянула питання «про результати розвідок, розкопок та інших пошукових робіт, що відбулися у 2019 році на території «ПушкарІвського Яру» колишніх арт складів і одноголосно вирішила дати рекомендацію призначити «Пушкарівському Яру» статус «нововиявленого об’єкта культурної спадщини». Надання цього статусу та виготовлення облікової документації на об'єкт історичної культурної спадщини – місце масових розстрілів євреїв та поховань військовополонених «Пушкарівський яр» обговорювали 15 січня на засіданні Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Полтавської ОДА.

Чому Пушкарівському Яру хочуть надати статус об’єкта культурної спадщини

Кілька років тому у Полтаві на території басейну міської каналізації знайшли людські останки, імовірно,  похованих полтавців, розстріляних у часи Другої світової війни. Місце з рештками розташоване поблизу парку, де споруджено пам’ятник «Скорботна мати». На цій території у 1941 році масово розстрілювали місцевих жителів, зокрема, євреїв. Працівники «Полтававодоканалу» під час ремонтних робіт і раніше виривали людські кістки на місці, де й досі лежать останки. Минулого 2019 року питання землі на території колишніх артскладів набуло особливого розголосу. Міська влада з аукціону хотіла віддати під майбутню забудову лоти земельних ділянок на вулиці Пушкарівській, Остапа Вишні – на території артскладів. Це стало початком бурхливих протестів та стартом пошукових робіт щодо збору доказів про масові захоронення. Оскільки Юрій Трегубов, начальник управління земельних ресурсів та земельного кадастру Полтавської міськради, твердив, що конкретних документів, які свідчили б про точне місце захоронення – немає, а отже і землю можна спустити з аукціону. Після протестів представників низки громадських організацій, серед яких є Олександра Супряженко, чию бабусю, як розповіла, розстріляли, вдалося переконати владу зняти з аукціону спірні ділянки.

Тоді виключили спірні пункти з проекту рішення – 8 ділянок, що на вулицях Пушкарівській та Остапа Вишні. Це такі ділянки:

Пушкарівська, 28 (0,6881 га);
Пушкарівська, 30 (0,6121 га);
Пушкарівська, 32 (1,2529 га);

Остапа Вишні, 7 (0,4354 га);

Остапа Вишні, 9 (1,7244 га);
Остапа Вишні, 11 (1,0970 га);
Остапа Вишні, 32 (2,2785 га).

Натомість організували і провели, залучивши спеціалістів-істориків, пошукові роботи. Бо влада переконувала, що масові розстріли відбувалися на території теперішнього заводу. Щоб довести протилежне, полтавці самі залучили фахівців та провели пошукові роботи, зібравши докази не лише на місці розстрілів, а й зібрали доказову базу з різних міжнародних джерел, архівів.

Про результати робіт активістка, яка вважає забудову на місцях розстрілів нівелюванням пам’яті тих, кого убили на тих місцях, розповіла під час засідання Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини Полтавської ОДА:

– За архівними даними тільки цивільного населення було розстріляно 10 тисяч, скільки військовополонених, достеменно не відомо. Але є архівні дані, що тільки за зиму 1942 року загинула на цьому місці 15 тисяч військовополонених. У Пушкарівському Яру також розстріляна моя бабуся Трутовська Ганна, – розповіла Олександра Супряженко і продемонструвала останнє фото, на якому її мама та вона дитиною разом із бабусею.

Окрім цього, продемонструвала архівні документи, які свідчать про місця розстрілів.

На засіданні був присутнім чоловік, який назвався Віталієм Вдовенком, місцевим мешканцем, який виступив проти рішення називати офіційно місце Пушкарівським Яром, назвав таку назву неправдивою.

– Якби дослідники ретельніше пройшлися б по території, вони б зрозуміли, що це не місце поховань, а те, що уже викопали, – наполягав Віталій Вдовенко, демонструючи на карті, де бачив, коли територію розривали.

Виникла суперечка.

Що робитимуть далі

Комісія схвалила зібрану доказову базу щодо надання Пушкарівському Яру статусу «нововиявленого об’єкта культурної спадщини». Але документи ще будуть доопрацьовувати.

– Матеріалу достатньо, результати пошукових робіт є, – резюмувала Валентина Вождаєнко, керівниця департаменту культури і туризму Полтавської ОДА.

Валентина Вождаєнко пояснила,  як надалі відбуватиметься алгоритм дій щодо Пушкарівського Яру. Виготовлять облікову документацію.

– Направили документи на доопрацювання, департамент включиться у виготовлення облікової документації. Коли ми проведемо наступне засідання і розглянемо уже повноцінну облікову документацію, наказом буде внесено як визначене місце культурної спадщини. Далі це визначає експертна рада Міністерства культури України, і затверджується наказом Міністерства культури. Ми визначаємо як об’єкт культурної спадщини і визначне місце, а Міністерство культури України це все узагальнює як пам’ятку культурної спадщини, – сказала Валентина Вождаєнко.

До теми: Міністр культури пообіцяв взяти на контроль ситуацію з «забудовою на кістках» у Полтаві

Автор: Надія Кучер

• #новини Полтави
• #новини Полтавщини