Вчора
Заслужена артистка України розповіла, як гастролі у США перетворилися на життя в «клоповнику»
28 травня 2017, 11:00 0
Ярослава Руденко, заслужена артистка України, солістка Ансамблю Збройних Сил та Національної філармонії днями наважилась розказати на загал, як насправді артистів з Полтавщини «кинули» в США.
Нагадаємо, нещодавно 6 осіб із України – Ярослава Руденко, її чоловік та артисти Полтавського обласного театру імені М.В. Гоголя побували з концертами в Чикаго. Перші розповіді про виступи були сповнені захоплення та позитиву. Але коли артисти вже повернулись на рідну землю, Ярослава написала пост у «Фейсбуці», де повідомила, як за власний кошт артисти побували у Чикаго та як організатори, котрі запрошували українців, не дотримали домовленостей. Як гроші, витрачені на квитки, довелось буквально випрошувати, «Колу» артистка додала більше подробиць, сказавши що такі випадки, як із нашими земляками, непоодинокі і пов’язані саме з цією організаторкою – Любою Яковенко.
Розповідь Ярослави Руденко:
Колись казала моя прабабуся: «Злодій на злодію їде і злодієм поганяє».
Пропозицію заспівати для української громади в Америці нам зробила землячка із Полтави Тетяна Чернишова. Вона ж надала координати своєї знайомої, яка за її словами дуже порядна та професійна людина – Люба Яковенко. Таким чином, ми були впевнені, що нас щиро цінують і чекають в Америці, бо обіцяли повернути гроші за переліт, візовий збір, забезпечити повністю проживанням, харчуванням, транспортом і звичайно гарними концертними залами. Не довго думаючи, ми вирушили в Америку із найзаповітнішою мрією – показати, що Україна є і буде! Та не все сталося, як гадалося!
Нас поселили не в той готель, який обіцяли. Замість 3 запланованих концертів – відбули 7. Ми зіштовхнулися із хамством, непрофесійністю, неповагою, абсолютне жахіття! Ці дві жінки – пані Люба та пані Тетяна одна одну обливали страшним брудом! Кожен раз обіцяли, що гроші повернуть то в понеділок, то у вівторок, то після концерту... Час ішов. Гроші ніхто і не думав компенсовувати. Весь час якісь відмовки, або просто: «На концерт прийшло мало людей...» – то професійно організовувати треба, шановні пані!
Найманий водій – Андрій, весь час за собою возив якусь неадекватну дівчину, що всілася спереду у автобусі як «головна» особа з концерту і навіть народному артисту України, людині, яка поважного віку – Василю Григоровичу Голубу не поступалася місцем допоки я і Лариса Михайлівна не присоромили її. Після чого водій Андрій поводив себе неадекватно. То кому це треба?
Але це ще не все... Відбувався наш крайній концерт і ми поставили вимогу, щоб пані Люба Яковенко нам повернула перед концертом гроші хоч за квитки. Що далі було? Читайте! Ніхто не віддав! Сказали, що зранку повинні привезти нам кошти. Тобто, в день вильоту. А значить, ми не маємо грошей, своїх грошей навіть на презенти. Просто ці «пані» взяли і поїхали додому. На наші дзвінки не відповідали. Я і всі артисти лишились в чужій країні, без речей, без грошей на вулиці! То це так приймають земляків, пані Тетяно Чернишова?! Йшов час... Ніч. Паніка... Ми взяли чужий телефон і зателефонували знову до пані Люби. Вона відповіла і замовила кімнату у готелі. Протягом ночі і ранку ми підняли високодостойне духовенство міста Чикаго та всю діаспору! Завдяки небайдужості та їх доброті – нам о 12:00 ці дві жінки Люба та Тетяна – привезли гроші за квитки.
Я розумію, всім важко! Я розумію, хочеться заробити. Але не таким чином! Нам теж не легко. У нас війна! А саме болючіше, що ми, артисти, старались по повній програмі...А нас так кинули.
Бог все бачить.
А коли ми були в аеропорту – то ці дві пані завітали до нас із подарунками:. Напевно, злякались! Бо Америка – це та країна, де кожен відповідає за свій вчинок. Де українська громада не пробачає брехні і махінацій!
Та недарма в народі кажуть: «Що не робиться – все веде до перемоги, до кращого». Саме через цю неприємну ситуацію я познайомилася із надзвичайними людьми! Людьми, які ніколи не залишать у біді. Дякую усім і кожному! Дякую, що підтримали нас у такій неприємній ситуації! Ви справжні! Ви українці!
А внизу фото наших «апартаментів». Шкода, запах не можна передати!
«Колу» Ярослава розповіла, що документи готувала Лариса Шрам, заступник ішлося про повний пансіон артистів (чоловік Ярослави Руденко їздив за власний кошт). Натомість усі витрати за переліт та візу лягли на плечі артистів, до останнього дня їх не віддавали, лише під тиском місцевих повернули кошти.
– Тисячу доларів Тетяна Чернишова при всіх вручила директору театру в номері перед вильотом, – додала Ярослава Руденко.
Реклами концертів не було, лише за день до виступів розклеювались афіші, а по національному радіо теж був ефір, але так само за день до концертів.
– До нас підходили люди і казала, як шкодують, що мало хто знав про наш візит, – каже Ярослава Руденко. – Підходили люди і мені особисто давали гроші. Я їх віддавала пані Любі Яковенко, у скриньку ж, будуть для бійців АТО на лікування та реабілітацію. Тож і тих коштів не побачила, не знаю, де вони.
Перші дні Ярослава чекала, що, може, щось налагодиться, тому й викладала щасливі світлини та позитивні пости. Але оскільки аби інші артисти не потрапили на гачок, як нині полтавці, то вже в Україні таки зважилась написати, як було насправді.
Артистка не приховує, що її просили прибрати публікацію (і американці, і деякі українські колеги). Але завдяки цій публікації в «Фейсбуці», люди дізнались, що з пані Любою Яковенко та благодійним фондом «Лелеки» не вперше стаються такі прикрощі. Представники української діаспори в США теж розповіли Ярославі вже згодом, що мали скарги на Яковенко, а ще додали, що та винна громаді гроші.
За словами Ярослави, українська діаспора дуже допомагає бійцям АТО та їхнім родинам. Особливо підтримують тих, хто втратив батька. Також кілька бійців проходять лікування в Америці, тож діаспора їх теж підтримує.
Артистка каже, що звикла до різних умов, виступає нерідко в зоні АТО, для неї спати в машині чи виступати в мороз – звично. Але в США повний пансіон очікувала зовсім інакший, не вимагала надзвичайних зручностей, але ж на людські умови хоча б розраховувала. Натомість постіль у плямах крові та ще невідомо чого. Зім’яті вінки, які навряд чи вдасться відновити, пошкоджені чемодани із сукнями, бо їх десь зберігали організатори, артистам наказали взяти лише необхідне, бо, мовляв, змоги возити весь час за українцями чемодани немає.
– Якби знала про всі ці моменти, я б не їхала. Не ради гонорарів ми їхали, але якщо обіцяли повне забезпечення і відшкодування витрат на дорогу та оформлення документів, то дотримуватись цього варто, – каже співачка.
Ярослава Руденко також зазначила, що вона не могла зрозуміти, здавалось, що жінки, пані Люба Яковенко та пані Тетяна Чернишова, які представились організаторками, затіяли якусь гру між собою: вони кивали одна на одну, хто за що відповідає і має компенсувати. Лариса Шрам, заступниця директора театру, яка також була в Чикаго, у «Фейсбуці» теж долучилась до обговорення інциденту та вказала Чернишовій, що та називалась перед громадою організаторкою концертів, то чому ж нині відхрещується.
Нині Тетяна Чернишова виклала власну версію як реакцію на пост Ярослави Руденко. Жінка каже, що за свою доброту отримала таку неславу, і цитує, що робила для земляків та які витрати понесла з власної кишені.
– Харчування було неякісне й одноманітне. Крім ковбаси, масла, огірків та помідорів, які нам привозила пані Люба нічого не було. Один раз вона нам у монастирі зварила суп і один раз пані Тетяна зварила борщ. Але, дякуючи представникам української громади, ми на їхнє запрошення вечеряли кілька разів у ресторані, – додала артистка.
Ярослава ж зберігає все листування і те, де її просять прибрати пост, і те, де вказують, що через цих пані артисти та діаспора вже мали прикрощі. Адже Ярослава каже, що усе те, що вона оприлюднила, правда, а пані Люба та пані Тетяна звинувачують її у брехні.
Ми чекаємо коментарі від представників театру імені М.В. Гоголя, але вже з’явилась похвала організаторам за прийом українців у США, таке написала на власній сторінці Валентина Вождаєнко, заступник начальника управління, начальник відділу охорони культурної спадщини та культурної політики управління культури ОДА, нібито з вражень Василя Голуба, народного артиста України, котрий виступав разом із Ярославою.
Фото: www.uapost.us
Напередодні вильоту Ярослава мала кілька знаків, але не зважала. Тепер вона каже, що то були свого роду попередження.
Та Ярослава все ж полетіла на гастролі, чим все завершилось, тепер знає багато людей на різних континентах.
Заслужена артистка України сподівається, що її відвертість таки убереже когось із артистів від співпраці з такими організаторами.
– Незважаючи на негативні обставини, пов’язані з організацією, впливові представники української громади міста Чикаго підтримали нас та висловили своє захоплення нами, як високопрофесійними артистам. Щиро вибачалися за те, що сталося. Та запрошують приїхати іще в цьому році. Ми вдячні активним членам громади за тепло та підтримку, – сказала Ярослава Руденко.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь