У Полтаві дитина травмувала хребет на дитячому майданчику

1. >
2. Суспільство >
3. У Полтаві дитина травмувала хребет на дитячому майданчику

Мама Лесі вважає, що неправильно встановлена гірка поклала її дитину на лікарняне ліжко. Фото Ніни Король

Скоро два тижні, як маленька Леся живе у Полтавській міській дитячій лікарні. На півтора місяця лікарняна палата стала її постійною домівкою. Після лікування ще місяців 8 – реабілітація. А причина – травма хребта на дитячому майданчику, дівчинка з’їхала з гірки і тепер має два пошкоджені хребці.

Мама дитини вважає, що Леся травмувалась через неправильно встановлену гірку.

Про травму в родині дізнались не одразу, дитина стала дратівлива, а коли почали розпитувати (зазвичай на біль Леся реагує дратівливо, стає агресивною, але не одразу каже, що болить), то вказала, що болить спинка. Про це розповіла її мама Олена Запорожан.

– Майданчик у дворі по Небесної сотні, 91 (колишня Леніна) відкритий восени 2012 року Андрієм Матковським (екс-мер Полтави),– згадує Олена. – У нашому дворі три майданчики, батьки періодично лампічать їх, Лев Жиденко фарбує ті дошки, отак воно і є. Старі гірки встановлені ще, очевидно, за якимись стандартами, котрі були в радянські часи. Там діти не травмувались, принаймні мені про це не відомо, і Лесі ж більше 4 років, ми гуляємо, весь час дитина гралась на всіх майданчиках, каталась на гірках, ми вже все це вивчили. Більше того, ми поблизу в районі знаємо всі майданчики, бували на різних. Лише на оцій новій гірці, що у дворі, весь час доводилось казати, щоб виставила ноги, бо там спуск такий, що легко вдаритись спиною чи сідницями.

Мама дитини каже, що нові майданчики нерідко встановлені так, що малеча з’їжджає з гірки і може потрапити під гойдалку, де катається хтось інший – відстані між атракціями малі. Тому весь час треба бути біля малих.

– А гірки закінчуються такою ніби сходинкою, щоб дитина доїхала і зупинилась. Старі радянські гірки більш пологі в кінці,там дитина з’їжджає безпечно. А нова має виступ, не знаю, чому вона так встановлена, ми, батьки не розуміємось на тонкощах, але різницю видно. Є такі ж нові гірки,там дитина доїжджає, зупинилась і все – встає і йде, така біля зупинки Богдана Хмельницького. А наша гірка інакша – якщо не скомандуєш дитині: «Ноги!», то доводиться ловити, бо може вдаритись добряче. І багато дітей у дворі саме так і падають, може, теж травмувались, але нерідко, кажуть лікарі, батьки не одразу помічають проблеми. Леся упала, коли я не встигла їй нагадати про ноги. Дихання збилось, вона трохи покректала і побігла гратись далі.

Уже вдома, каже Олена, дочка стала жалітись, що болить спинка, коли підіймає руки, надягаючи майку.

– Вона боялась скаржитись, бо не любить лікуватись, як і багато дітей, терпіла й не казала, але видно було, що Леся почувалась не зовсім добре, – пригадує Олена Запорожан. – Одягали ту майку і дитина аж заплакала.

Коли звернулись таки до лікарів у травмпункт наступного дня, ті констатували компресійний перелом двох хребців.

Тож нині дитина лежить, вставати їй не можна. А після лікарні ще з півроку не дозволено буде сидіти, лише стояти і лежати, так сказали Лесиній мамі лікарі.

Жінка нікуди не зверталась, не скаржилась, сама екс-журналіст і знає, що дитячі майданчики часто встановлюються під вибори чи перед наступними, а от опікуватись ними нікому, їх не перевіряють, або ж перевіряють вряди-годи, нерідко вони нічийні, а значить – спитати ні з кого.

Олена ділиться тим, як почувається малеча та як переносить лікарню у соціальній мережі «Фейсбук».

– Емоційний голод, чи як правильно це назвати. Їй хочеться обійняти кожного, хто підходить або хоча доторкнутися чи понюхати. Ну хоч до вікна переклали, а то один умивальник перед очима. Але вона все ще весела, з нею приходять знайомитися з інших палат, біля ліжка дитяча тусня, медперсонал її цитує. А сьогодні ми чекаємо увечері на равликів. Справжніх, – пише на своїй сторінці в соцмережі Олена.

На лікарів не скаржиться, каже, перші дні дуже переживала, поки їй бракувало інформації, що ж з дитиною та як бути далі, поки вдруге знімки не підтвердили діагноз і лікар Григорій Боскін не пояснив усе. Загалом персонал уважний, є психолог, вона допомагає дітям упоратись зі стресом, бо ж непросто непосидькам лежати цілодобово і лікуватись. Мама Лесі додала, що годують, на диво, тут теж непогано, малеча теж їсть лікарняні страви.

Перебувати у стінах травматології морально важче, ніж фізично, щодня доводиться придумувати розваги, бо ж набридають і мультики, і книжки, і розмальовки.

– Цьогоріч літа в нас не буде, вважай, половину проведемо в лікарні, далі дитя заново буде вчитись ходити (таке сказали мами дітей, котрі тут давно вже лікуються). Потім реабілітація, заняття, аби укріпити м’язи хребта. Недавно, буквально перед лікарнею, купили велосипед, красивий, рожевий, доведеться продати, бо Лесі на ньому не можна їздити, а на той рік вже буде малий, – ділиться Олена.

Фахівці дитячої лікарні, коли чують, що йдеться про травмування дитини на дитмайданчику, усіляко уникають коментарів. Справа в тому, що вони бояться відверто казати, як часто діти травмуються саме на майданчиках, аби не потрапити в опалу до місцевої влади. Лікарям заборонили говорити із журналістами з будь-яких питань без погодження з головним лікарем та прес-службою міської ради.

У згаданому випадку за кілька разів нам так і не вдалось побачитись із травматологом Боскіним Григорієм Леонідовичем, бо він на операціях, а телефоном коментарів не дає.

Не на камеру травматологи говорять, що діти травмуються щодня і де завгодно, бо вони діти.

У Полтаві рахують майданчики і та вивчають їхній стан

Тиждень ми намагались дізнатись, хто ж опікується майданчиками у дворі по Небесної сотні, 91 та як часто перевіряють їх. Юлія Палієнко, очільниця прес-служби Полтавської міської ради, повідомила «Колу», що нині питання дитмайданчиків вивчається у місті. Частину вже облікували та поремонтували, але загалом інформацію надасть пізніше, коли матиме її на руках.

– Раніше ті майданчики, що у дворах, були на балансі УЖКГ, а ті, що в парках – КП «Декоративні культури», – каже Юлія Палієнко. – Та чи взяли на баланс нові, ті, які встановлювали благодійники під вибори чи до інших подій, мені не відомо, – сказала Палієнко.

У селищі Червоний Шлях є два дитячі майданчики, обоє подаровані нинішнім мером Олександром Мамаєм. За їхнім станом стежать хіба що самі батьки, прикручуючи дошки, які відпадають та роблячи нескладний ремонт гойдалок. Але оцінити, наскільки придатні для катання та безпечні гойдалки й гірки, вони не можуть.

У Кременчуці депутати змусили порахувати та взяти на баланс дитячі майданчики

Олександр Кальченко, депутат Кременчуцької міської ради (УКРОП), минулого року був ініціатором програми, за якою в Кременчуці порахували та взяли на облік усі дитячі та спортивні майданчики міста. Депутати разом із активістами показали, у якому стані майданчики, що за ними не стежать і вони нікому не належать (чимало з них), а між тим на них калічаться діти. Минулоріч якраз із дитмайданчика травмовану дівчинку забрала швидка, це і спричинило обурення та ініціативу привести до ладу питання з майданчиками.

На ремонт міська влада сусіднього міста виділила майже 200 тисяч гривень, однак минулоріч їх не встигли освоїти. Цьогоріч знову виділили таку ж суму. Наразі триває процес приймання на баланс майданчиків Кременчука комунальним підприємством – ЖЕДом Автозаводського району.

Друзі Олени у соцмережах запропонували родині допомогу, знаючи, що на реабілітацію потрібні будуть кошти, до того ж немалі.
Тож жінка опублікувала картки для охочих допомогти:

Карти Приватбанку 4149497805614452 (гривня)
І 4149497805614460 (євро,) Запорожан Олена Григорівна.

– Додаю валютну, бо теж запитують. А я забула, що вона є у мене. І дуже вдячна вам, – пише Олена на сторінці у «Фейсбуці».

В Україні відомі випадки, коли органи правопорядку порушували кримінальні справи за фактами травмування дітей на дитячих майданчиках, гойдалках, бо дитячі атракціони були в неналежному стані та давно не проводились перевірки.

До теми: у центральному парку Полтави вирвали гойдалку.

І рік тому майданчик в центрі міста був у занедбаному стані, там можна зламати ноги.

Автор: Ніна Король