Чому полтавські липи з нальотом та чи безпечний із них цвіт і мед

Чому полтавські липи з нальотом та чи безпечний із них цвіт і мед
19 червня 2017, 18:00   0
Під полтавськими липами небезпечно паркувати авто та стояти самим: ризикуєте скупатись в липкому дощі. Фото Ніни Король

Липи у Полтаві останнім часом стали непривабливі: замість пахощів та краси, до якої ми звикли, з-під дерев крапає рідина, листя все  липке і блищить, а потім стає брудним, у пилюці. А під деревами навіть асфальт та авто, лавки – усе неприємно липне.

«Коло» дізналось, чому так відбувається та чи безпечно людям збирати цвіт на чай з таких лип, а ще споживати липовий мед.

– Це падь на деревах, а одна з причин її появи – попелиця. Комахи п’ють солодкий сік дерева і випорожняються. На нижній частині листків можна бачити личинок (черв’ячків) і саму попелицю. Це все скрапує, у краплинах трапляються мертві комахи, до солодкого і липкого приєднуються грибки – чорні плями згодом. Запах буває неприємний, – розповідає Надія Макаренко,  викладачка біології школи №9.

У спеку, посуху дерево само себе захищає, виділяючи сік – процес називається гутація. А попелиця лише цього й чекає, швидко розвивається і збільшує колонії.

– Деревам бракує вологи, пил забиває продихи на листі, тому листки починають виділяти слиз. Оці липкі виділення призводять до інвазії – нападу комах. До того ж у лип більш слабкі і ніжні покривні тканини, ніж в інших дерев. Ще одна з причин – надто сухе повітря. Особливо у місті, де порушена його циркуляція, підвищена температура і багато асфальту. Липа виділяє сік, щоб захистити листя від висихання. Тому іноді достатньо полити дерева, і цього вже не буде, – говорить фахівчиня. 
 

У народі явище, коли з лип (чи інших) скрапує рідина, називають «дерево плаче».


– У Рибцях липа не плакала до вчора, але тут прохолодніше на кілька градусів. Вже люди питали про липу, тож явище поширене, – додала біолог.

Одна з причин атаки тлі і плачу лип – асфальт. Часто дерева просто вмуровані в тверде покриття.

– Де деревам брати вологу? Там же коренева система глибока, а вологу поглинають дрібні волоски на глибині, а не міцні великі корені, – каже Надія Макаренко.

Як зазначила біолог, попелиці більше там, де листя вивозять. Бо сонечка зимують у листі, а вони ж і поїдають попелицю. Без цих жуків дерева беззахисні.

За кордоном дерева обробляють спеціальними розчинами (з інсектицидами), адже попелиця виснажує дерева і через це вони можуть не квітувати наступного року.

Галина Поспєлова, викладачка Полтавської аграрної академії, зазначила, що від попелиці страждають й інші дерева, такі як клени, дуби. А масове розмноження попелиці спричинене погодніми умовами – нестачею вологи. Падь, багата на цукри, приваблює комах.

– Ті опади, які були в Полтаві, то не дощі, вони дуже незначні, непродуктивні. Якщо підуть дощі, то уповільниться розвиток попелиць. А в спеку їй достатньо трьох днів, щоб відбувся весь цикл розвитку, – додала Галина Поспєлова, доцент кафедри екології, охорони навколишнього середовища, та збалансованого природокористування ПДАА.

– Зазвичай падь на деревах з’являлась у посушливому серпні чи наприкінці липня. А нині, як бачимо, ситуація змінилась, – говорить Галина Дмитрівна.

Удома господарі обробляють дерева та кущі інсектицидами, а у промислових масштабах на виноградники нерідко ( Одеська область та Крим) випускають жуків сонечок, вирощених у штучних умовах.

Одне сонечко за день з’їдає 40 попелиць.

Фото: dovidkam.com

Падь шкодить бджолам, а для людей мед з нею корисний



Надія Макаренко зазначила, що бджоли роблять медову падь (нектар +падь), вона смачна і корисна, але комахам на зиму лишати не можна: мед із паддю важкий для травлення бджіл, цілі бджолосім’ї можуть загинути.

Людям же і липовий мед, і цвіт споживати можна, незважаючи на падь на деревах.
– Липовий мед – цілющий, і навіть зібраний бджолами із дерев з паддю він корисний, у ньому багато біологічно-активних речовин, – додала Галина Поспєлова. 

Читайте також на сайті: чи будемо із врожаєм кісточкових: прогноз.

Автор: Ніна Король

Суспільство 19 червня 2017, 18:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції