У Полтаві ставки і все довкола заливають мазутом – влада не може знайти крайнього. ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. У Полтаві ставки і все довкола заливають мазутом – влада не може знайти крайнього. ФОТО

Залиті відпрацьованими нафтопродуктами дерева. Потім ці мастила разом із дощем стікають у ставки

До редакції «Кола» звернулася полтавка, жителька вулиці Європейської, Валентина Щетньова. Жінка розповіла про те, що підприємство, яке знаходиться на вулиці Комарова, 12 здійснює, на її думку, діяльність з порушенням екологічного законодавства та спричиняє забруднення і псування навколишніх земель та водойм. Ідеться про зливання відпрацьованих мастил із великовагових автомобілів прямо на землю, а далі ті стікають з пагорба через перелісок у ставки, які знаходяться біля Горбанівського геріатричного пансіонату. Це призводить до появи на воді олійних плям, а риба, яку запускали в ставок мешканці довколишніх садиб, має запах нафти. «Коло» з’ясовувало ситуацію на місці.

Разом із Валентиною Щетньовою та її чоловіком Віктором ідемо на вулицю Комарова, 12. На цій території знаходиться чимало підприємств. Проте на вході, біля воріт, з-за кущів видніється давно нефарбована вивіска: «ТОВ «Полтаватранс» – міжнародні автоперевезення». В одному з кутків – чимало вантажівок. В око зразу впадає дощоприймач (ливнівка), вщерть заповнений рідиною чорного кольору. Навіть тим, хто не в темі, ясно, що то відпрацьовані мастила.

– Зараз я вам покажу, куди вони зливають все це, – говорить Валентина Щетньова і веде мене через кущі до паркану, під яким облаштований зацементований рів. Саме через нього мастила стікають на інший бік паркану.
– Після того, як сюди навідалася поліція, яку я викликала, вони присипали його землею з глиною, але ж це не рятує ситуації,– коментує жінка.
І справді, довкола – чорні калюжі з мастила. Те саме і по той бік: між деревами і кущами такі ж калюжі. Усе стікає з пагорба вниз, а далі через невеликий перелісок потрапляє у ставки, що розташовані внизу.

Люди кілька років відстоювали право користуватися ставками

– Під час дощу в цей рів стікає вода з усього підприємства, і саме під час дощу виливають з ємностей відпрацьовані мастила із сотень великовагових автомобілів. Усе це з дощовою водою потрапляє у каскад ставків, забруднюючи ще й землю у лісі, – розповідає Валентина Володимирівна. – Більше того, щоб підняти із землі величезну діжку, в якій зберігаються нафтопродукти, не додумалися ні до чого кращого, ніж відкачати їх з діжі прямо на відкритий ґрунт.
Жінка розповідає, що з жахом очікує великих дощів, коли все це поллється у водойми, за право користуватися якими люди боролися всім миром.

– Річ у тім, що нам, мешканцям, які живуть біля геріатричного пансіонату, свого часу довелося відстоювати своє право рибалити тут та зарибнювати водойму, – продовжує розповідати Валентина Щетньова. – Ставки у 2005 році були надані в оренду геріатричному пансіонату. Тодішнє керівництво закладу пускало сюди рибалити лише за гроші. Колишній директор розповідав, що виловлена риба йде на харчування його мешканцям. Але ж ми бачили, що сюди заїжджали орендатори, які запускали рибу навесні, а восени виймали сітками.
Така ситуація не влаштовувала мешканців довколишніх біля ставків садиб. Тому люди почали шукати правду і добиватися дозволу рибалити на водоймах та відпочивати біля них безкоштовно. Пройшовши сім кіл пекла по всіх інстанціях, озброївшись Водним кодексом України, апелювали до статті 11, п.5, яка, зокрема, дозволяє здійснювати громадський контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, полтавці добилися права безперешкодно користуватися водоймами.

– Які тільки перешкоди нам не чинило тодішнє керівництво пансіонату: і не дозволяло зарибнювати ставки, і засипало територію довкола перегноєм. Я писала листи і в державну екологічну інспекцію Полтавської області, і в міську раду, і в обласну державну адміністрацію, і викликали рятувальників. Зрештою, узбережжя у лютому 2015 року розчистили, – говорить пані Валентина.
Люди почали вільно відпочивати на ставку, самі приглядають за ним, щоб сюди не приходили рибалити браконьєри, регулярно скидаються грошима на зарибнення водойм. До слова, рибалять тут не лише місцеві, а й приїжджі з усієї Полтави.

Читайте також: Повінь у засуху: під Полтавою прорвало ставок і затопило господарства людей

Хто винен?

У травні минулого року на ставках з’явилися олійні плями, а риба почала віддавати нафтопродуктами (мазутом).
– Ми пішли по сліду: всі кущі довкола були в мазуті, цей слід нас привів на територію підприємств, що на узвишші. Але нічого з’ясувати не вдалося, всі кивали один на одного: мовляв, естакада тут загальна, більшість орендує навіть не приміщення, а місце під авто. Діжки з-під солярки не маються жодного пізнавального знаку, – коментує Щетньова. – 31 травня, побачивши, що все довкола в мазуті, я викликала поліцію. Поліція все задокументувала, сфотографувала калюжі мазутні. Зафіксоване передала в міський відділ поліції. Справу веде дільничний Євген Глазков. Проте він так і не оглянув місця події. Аргументує це тим, що поки не буде відповіді і висновку з державної екологічної інспекції, куди я також написала заяву, він нічого робити не буде.

Проте в екоінспекції теж розводять руками: нічого вдіяти не можемо. Адже доки невідомий власник цього підприємства, перевірку провести неможливо.
– Звернення Валентини Щетньової, а також мешканців Полтави та сіл Розсошенці та Горбанівки щодо забруднення, псування земель та забруднення поверхневих і підземних вод відходами підприємств, розташованих на вулиці Комарова, 12, знаходиться на розгляді в Державній екологічній інспекції. Але у зверненні відсутня повна назва суб’єкта господарювання, зазначено лише «Полтаватрансбуд». Тож, таким чином, ми не можемо здійснити перевірки, – розповідає Олександр Старіков, начальник відділу екології та контролю за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами, старший державний інспектор з охорони навколишнього середовища Полтавської області. – Тож для того, щоб дізнатися юридичну та фактичну адресу, код ЄДРПОУ, прізвище та контакти керівника суб’єкта господарювання на цій території, ми направили запити полтавському міському голові та в Шевченківську районну в місті Полтава раду.
У районній раді відповіли, що їм нічого невідомо. А от Мамай переадресував запит на Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міськвиконкому. Там Старікову повідомили, що юридичної особи «Полтаватрансбуд» не має і порадили зайти в базу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
– Але, щоб отримати там інформацію, мені потрібен відповідний код, – аргументував Олександр Старіков.

До слова, у запиті Державної екологічної інспекції на ім’я полтавського міського голови підприємство чомусь назване «Полтаватрансбуд», хоча на вивісці та у зверненні Щетньової чітко вказано «Полтаватранс». А «Полтаватрансбуд» – це будівельна компанія. Тому залишається незрозумілим, чому в Управлінні держреєстрації юридичних осіб та ФОП відповіли, що такої юридичної особи немає.

За словами державного інспектора, це вже не вперше, коли Полтавський міськвиконком не дає повної і належної відповіді на запити, на відміну від Кременчуцького. Він сподівається ще на відповідь від інших управлінь виконкому.
– Адже нині невідомо навіть те, кому належить земля, на якій знаходиться підприємство, місту чи ні. Без належної відповіді ми не можемо зайти на цю територію з перевіркою, бо, по суті, не знаємо, до кого йти, – каже Старіков.
Журналістка «Кола» все ж вирішила з’ясувати, кому належить територія на вулиці Комарова, 12 та які підприємства там знаходяться.
У тій частині території, де знаходяться діжки з відпрацьованими нафтопродуктами, біля вагончика, курять двоє чоловіків. Підходжу до них, запитую прямо, що це за діжі та кому належать. Ті знизують плечима:
– Нам ці діжки не належать, ми з іншої організації. Ідіть у ворота, що поряд, там в конторі старші, Саша керує, а ми просто роботяги, сьогодні тут, а завтра – немає.
В офісі натрапляю на чоловіка, який представляється Геннадієм Терновським, директором ТОВ «Авто Моторна Компанія». Він погоджується відповісти на мої запитання.

– Я знаю про проблему. Раніше тут було автопідприємство молочного об’єднання, яке перевозило молоко і молочні продукти. Це автопідприємство років 15 тому збанкрутувало. Під час банкрутства різні організації і ФОП розкупили окремі приміщення. «Авто Моторна Компанія» , яку я представляю, викупила одне з приміщень і частину ангару. А ось ця атвозаправна станція, де знаходяться ємності для зберігання паливно-мастильних матеріалів, була куплена іншим підприємцем. Ми до діжок ніякого відношення не маємо, – підкреслює Терновський. – Автозаправку разом із ємностями свого часу купило ТОВ «Полтаватранс» . Директор там Олександр Танько. Але вже кілька років поспіль тут господарює ФОП Пишняк. Ємності використовуються для зберігання нафтопродуктів. Крім того, цю територію орендує ТОВ «Молтранс», яке має більшу частину автомобілів та гаражів. У тому числі воно здає в оренду частину території ТОВ «Полтаватранс».

Тож, таким чином, з’ясовується, що є ще третє підприємство ТОВ «Молтранс», яке, як орендодавець, повинне контролювати, що відбувається на його території. На завершення розмови радить зайти ще в треті ворота, де, власне, знаходиться офіс «Молтрансу».

Та двері в цьому офісі зачинені. Чоловіки, які працюють поряд, у гаражі, кажуть, що власник з’являється рідко, вони ж самі – ще одні орендарі. З’ясовується, що в них є номер мобільного керівника «Молтрансу», проте мені його, звісно, не дають. Натомість один з них телефонує йому сам і повідомляє про прихід журналіста. Передає відповідь:
– Керівник зараз у відпустці.
На сайті Міністерства юстиції в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю «Молтранс». Місце знаходження юридичної особи – місто Полтава, вулиця Комарова, будинок 12. Засновник та кінцевий бенефеціарний власник Юрій Стокоз, керівник і підписант – Олександр Бугаєць. Вказані всі необхідні дані та номер телефону підприємства. Телефоную за ним, аби з’ясувати, чи справді ця організація надає в оренду частину територію загадковому «Полтаватрансу». Проте слухавку знімає приватна особа, яка повідомляє, що це вже давно не номер підприємства, але їй періодично телефонують і запитують, «то про машини, то про ремонти». Більше того, у телефонній довідці повідомляють, що не мають номера телефону цього підприємства, зареєстрованого на Комарова, 12.
Тим часом Валентина Щетньова не збирається кидати розпочату справу на півдорозі. Жінка написала запит на ім’я міського голови Олександра Мамая. «Коло» також направить запит у міську раду. Тож слідкуйте за розвитком ситуації в наступних номерах.

Нагадаємо, ще один Ставок розбрату в Полтаві на психлікарні: боротьба триває.Тоді на журналістку, яка працювала над матеріалом, навіть чинили тиск.

Автор: Ольга Правденко