Полтавські депутати просять державу зберегти інститут сім’ї: що це означає

Полтавські депутати просять державу зберегти інститут сім’ї: що це означає
09 серпня 2017, 12:55   0
Фото – Надії Труш

Майже тихо і непомітно на останній сесії Полтавської облради депутати проголосували за звернення до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України щодо захисту інституту сім’ї в України.

Чого хочуть депутати у своєму зверненні

«За» проголосували 45 депутатів, решта – не голосували. Результати голосування по прізвищах депутатів – дивіться тут. Зауважимо, «за» проголосував голова Полтавської облради Олександр Біленький. Його перший заступник Євгеній Холод не голосував, а заступник Анатолій Ханко проголосував «за». Рішення приймали, сміючись (відео можна переглянути з 6 години 8 хвилини)

Тест звернення містить 7 пунктів.

– Зберегти чинну редакцію статті 51 Конституції України, у якій
декларується, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка;

– вилучити словосполучення «сексуальна орієнтація» і «гендерна
ідентичність» з Кодексу законів про працю України та з інших законів,
законопроектів і урядових документів, як такі, що несуть виключно
ідеологічне та антинаукове навантаження, та не допустити включення цих
словосполучень у нові закони та нормативно-правові акти;

– не допустити ухвалення закону України «Про цивільне
партнерство», що передбачено пунктом 6 статті 105 Плану дій з реалізації
Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року;

– виключити з регулятивних правових актів у освітній сфері та з
текстів підручників норми і положення про статеве виховання,
що ставлять за мету «подолання гендерних стереотипів»;

– заборонити пропаганду різних видів девіантної статевої поведінки, у
тому числі у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів»,
«фестивалів квір-культури» тощо. Ухвалити Закон України «Про заборону
пропаганди гомосексуалізму»;

– створити Міністерство у справах сім'ї або запровадити інститут
Урядового уповноваженого з питань сім'ї. На відповідні посади призначити
людей, які відомі своєю відданістю справі захисту інтересів сім'ї та
моральності в українському суспільстві;

– зупинити процес внесення змін до Конституції України та інших
нормативно-правових актів в частині викривлення дефініцій сім'ї, шлюбу,
батьківства, материнства і дитинства.

Хто ініціатор

Заступниця керівника апарату - керуюча справами виконавчого апарату Полтавської обласної ради Оксана Черкас повідомила, що ініціатор подання звернення депутат Петро Ворона. Він виніс це звернення на розгляд комісії з питань освіти, науки, культури Полтавської облради. До неї входять такі депутати: Петро Ворона, Сергій Шевчук, Валерій Прядко, Валентина Крутько, Олександр Путря.

Коментувати, чим керувалися депутати-члени комісії, голова комісії з питань освіти, науки, культури Сергій Шевчук відмовився, посилаючись на те, що немає можливості говорити про це по телефону, і дасть відповідь лише при особистій зустрічі. Утім, варто нагадати депутатам, що журналіст має право на усний запит, на вибір (стаття 19 Закону «Про доступ до публічної інформації» передбачає різні форми запиту в контексті фізичних носіїв інформації (усна й письмова) та різні форми надсилання запиту розпорядникові, на вибір запитувача (звичайною поштою, електронкою, телефоном, факсом).

– Подання на комісію було внесено депутатом обласної ради Петром Вороною, комісія розглянула і погодила, і внесла на розгляд сесії обласної ради.

На запитання журналістки, чому комісія погодила, чим керувалася у таких діях, почула від пана Шевчука таке:

– Моя особиста думка – підтримати те, що було написано у зверненні. Ви хочете, щоб я послався на нормативні документи? Я не хочу давати вам коментаря по телефону, – так повів розмову Сергій Шевчук після наполягання журналістки пояснити позицію комісії, а не посилатися на нормативні акти, хоча на початку розмови погодився приділити час та відповісти на запитання. – Прийдіть до мене і я вам дам коментар. Я не маю можливості зараз з вами спілкуватися.

З ініціатором звернення, Петром Вороною, поки що поговорити не вдалося, на телефонні дзвінки він не відповідає, тому оновлення матеріалу буде пізніше.

Фахові думки

Заступниця начальника Управління — начальниця відділу у справах сім’ї та молоді Полтавської ОДА Наталія Шкоденко ситуацію коментує так:

– Для мене це було новиною, з нами цього ніхто не погоджував. Звернення депутати і не мають з нами погоджувати. Ми це побачили на сайті (Полтавської облради – прим.авт) і отримали безпосередньо це рішення уже після сесії. До прийняття цього рішення депутатами ми не маємо ніякого відношення, це депутатське рішення.

Соціологиня і гендерна дослідниця Олена Стрельник переконана, що сім’я змінюється разом з суспільством, а ідея про те, що суспільство змінюється, а сім’я може залишатися незмінною – це утопія. Як зазначає пані Стрельник, соціологічні опитування свідчать, що цінність сім’ї в оцінках українського суспільства не знизилася за період незалежності. Інше питання, що міняються форми, практики сімейних відносин.

– Інститут сім’ї буде змінюватися і надалі, жодна програма на це навряд чи вплине. Люди будуть і надалі будувати свої життя на власний розсуд: народжувати чи не народжувати, народжувати тоді, коли їм це зручно та стільки дітей, скільки вони хочуть, одружуватися чи розлучатися, реєструвати шлюби чи не реєструвати їх, жити у різних формах партнерств. Щонайменше тому, що все це є можливим. Втім наявність такого депутатського звернення свідчить про розкол між державними, часто поверхневими, уявленнями про «ідеальну сім’ю» та реальним життям. Твердження, що сучасна сім’я перебуває у стані кризи є досить поверхневим. Що є мірилом цієї кризи? Низька народжуваність та розлучення? Історичні розвідки свідчать, що навряд чи багатодітні сім’ї, засновані на моногамному довічному шлюбі у традиційному (домодерному) українському суспільстві були щасливішими за сучасні, – говорить фахівчиня.

Щодо пропозиції депутатів вилучити з підручників будь-які згадування боротьби з гендерними стереотипами, говорить Олена Стрельник, по-перше, це положення суперечить низці вже прийнятих законів в Україні, зокрема «Закону Україні про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків» (2006).

– По-друге, очікувати від сучасних жінок повернення до «традиційних жіночих ролей» безглуздо. Ці норм виникли та підтримувалися у суспільстві за тих часів, коли становище жінок було геть іншим порівняно з сучасним: закритий для жінок доступ до професій, освіти, відсутність контрацепції та неможливість уникнути шереги вагітностей та пологів, заборона розлучень тощо. Мене відверто дивує, що депутат(к)и не розуміють, що ми ніколи вже не повернемося до цих норм, які підкріплюються гендерними стереотипами. Жінки отримують освіту, працюють, реалізуються в різних сферах. А нам пропонують на тлі цього зберігати уявлення про «традиційну» жіночність на кшталт (припускаю) кіндер, кюхе, кірхе. Та ще й попри те, що в області (тими самими депутатами) прийнято програму із реалізації гендерної політики.
У зверненні пропонується, щоб Міністерство у справах сім’ї очолили люди, «які відомі відданістю справі захисту інтересів інституту сім’ї». Мені не хочеться переходити на особистості, але чи готові ініціатори такого звернення самі жити у відповідності до норм скажімо багатодітності чи довічного моногамного шлюбу тощо перш ніж приписувати іншим ці та подібні ним норми, – каже соціологиня.

Твердження про антинауковість та виключну ідеологізованість понять «сексуальної орієнтації» та «гендерної ідентичності», додала Олена Стрельник, нагадує щось на зразок «в СРСР не було сексу».

– Депутати пропонують ігнорувати наявність цих явищ, лицемірно вдавати, що їх не існує, та навіть заборонити використовувати ці поняття у державних текстах, але при цьому залишити за державою функцію контролю за приватним життям та визначення «норми» та «девіації» гендерної ідентичності, – говорить Олена Стрельник.

До теми: Гендерна нерівність сьогодні та в минулому: в Полтаві історики та соціологи зібралися за круглим столом

Автор: Надія Кучер

Суспільство 09 серпня 2017, 12:55

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції