У Полтаві показали документальний фільм про паралелі війни і миру

17 жовтня, 13:56   0
На прем’єоу стрічки завітали пересічні полтавці та бійці АТО

Близько 200 глядачів зібрала прем’єра документального фільму про війну і мир «Паралелі». Безкоштовний перегляд стрічки відбувся 12 жовтня у полтавському палаці дозвілля «Листопад». Фільм створений на основі реальних подій з використанням архівного  відеоматеріалу з Пісок  2014 року – «Бундес». Він розповідає про життя в Україні, де переплітаються війна і мир, героїзм та безтурботність, патріотизм і цинічність.
Між головними героями, які мешкають в одній країні – прірва, але в той самий час їх розділяє тонка стіна, яка може впасти за хвилину, і війна постукає і в твій дім. У головній ролі Іван – боєць полку «Дніпро-1», учасник АТО, позивний «Лютий». 29-річний воїн розповідає, що у кожної людини своє покликання: хтось гарно малює, хтось співає, а хтось захищає Батьківщину.   Також у фільмі знімалися бійці АТО : Сергій «Ваха», Андрій «Щур», Євген «Синок»; Ніна Матягіна – мати загиблого бійця. Режисер фільму  і автор сценарію Катерина Стрельченко (Дніпро), сценарист Олена Аулова (Дніпро), оператор та режисер монтажу Дмитро Панков (Полтава), музика – Єгор H.A.R.D (Полтава). Фільм зняли завдяки підтримці фонду Народний Проект та студії «12-й кадр». А макет афіші створила дружина «Вахи».

Режисер Катерина Стрельченко

Катерина Стрельченко розповіла, що над проектом творча група працювала кілька місяців. Половина членів групи – це полтавці, тож справедливо, що прем’єра стрічки відбулася саме в духовній столиці.
– Можна провести паралелі між тим, що відбувається в країні, і сьогоднішнім глядацьким залом. Можна зробити висновок, що коли всі відірвуться від  екрану телевізора і щось почнуть робити, тоді війна закінчиться. Частина людей щось роблять, а інша – просто спостерігає і живе своїм життям. Я не кажу, що потрібно постійно жити війною. Це не можливо, бо не витримає психіка. Але взагалі нічого не відчувати до країни, в якій виросли твої батьки і ти – у мене це не вкладається у голові, – розповіла режисер.

Читайте також: У Полтаві презентували роман «Зазирни у мої сни» Макса Кідрука
Після фільму сценарист Олена Аулова повідомила, що наступні презентації планують провести у Дніпрі, Києві та інших містах України. Також сценарист поділилася своїми думками з полтавськими глядачами:
– Чого нам не вистачає для перемоги – єдності. Коли дві паралелі зіллються в одну лінію, тоді перемога стане реальністю.
  Оператор Дмитро Панков розповів, що фільм не має конкретної цільової аудиторії:
– Він розрахований на тих, хто вміє думати, аналізувати, робити висновки. І для тих, хто любить Україну. А в наших ворогів нехай у роті пір’я поросте!

На показ фільму завітав заступник полтавського міського голови Віталій Нікіпелов

Єгор H.A.R.D – полтавський музикант, композитор, гітарист. Більше 10 років співпрацює з музичними групами України. Створив десятки аудіоальбомів. Пише музику для європейських короткометражних фільмів. Музику для фільму підібрав зі своїх альбомів, не задумуючись над гонорарами чи іншою винагородою.  Організацією показу кінострічки у Полтаві займався Дмитро Чікуров, головний редактор сайту «Полтавський Ліхтар».

– Почав ходити в міську раду. Перший, другий, третій раз аж  доки потрапив на прийом до потрібної людини. Написав  заяву, дали добро, виділили нам зал. Ми зробили оголошення про прем’єру на нашому сайті. Допомагала у організаційних питаннях Марія Боняківська, мати загиблого бійця «Кабула», один наш підприємець допоміг безкоштовно роздрукувати афіші. В недалекому майбутньому плануємо прем’єру ще одного фільму «Піски. Лицарі неба», – розповів Чікуров.

Дмитро Чікуров з матір'ю загиблого бійця Марією Боняківською

Полтавець Олександр Тимошенко перед початком фільму заспівав авторську пісню про дівчину, яка відрізала свою косу, щоб купити бронежилет воїну. Він поділився своїми враженнями про «Паралелі»:
– Хороший фільм, де показували одночасно тих, хто вважає, що України як країни немає і в той же час живуть приспівуючи в приватних будинках, десь під Києвом та в інших містах. І одночасно хлопців, які на фронті. Вигляд сіл, бойові ситуації. Це дійсно паралельні світи. Я завжди знав і знаю, завдяки кому можу пити каву в Полтаві. Завдяки тим хлопцям, хто на фронті не дивлячись на контрабанду, на незручності. Коли в тилу прокурори беруть хабарі, а їх відпускають. А там беруть в полон по дорослому. Піймався – терпи. А тут піймався – тікай, доки ми подумаємо. Задумайтеся. Фільм зачепив. Дякую Дмитру Чікурову, що організував цей показ.

Читайте також: Незламна «козацька матір» Оксана Мешко все життя боролась з імперською системою

Алла Силка

Автор: Ольга Правденко

Суспільство 17 жовтня, 13:56

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції