Справедливий та відважний: на Полтавщині попрощалися із загиблим бійцем УДА Олександром Зубченком

13 грудня, 19:41   0
Фото Ольги Матвієнко

Олександр Зубченко, 27-річний миргородець, загинув 10 грудня під Мар’їнкою. У бліндаж, де «Запал» був разом зі своїм другом та побратимом 25-річним Віктором Зельмановичем, влетів снаряд. На жаль, шансів вижити у хлопців просто не було.
Прощалися з Олександром 13 грудня біля батьківського дому в Миргороді. Вшанувати героя пришли близькі, друзі, сусіди, ветерани АТО та його побратими з Української добровольчої армії, де служив воїн.


Олександр Зубченко входив до окремої тактичної групи «Волинь» УДА. На війну пішов добровольцем у березні 2017 року.
– Сьогодні Україна втратила двох відважних синів. В одному бліндажі загинули два побратими. Їх називали нерозлийвода. Коли приїхали їх забирати, то побачили, що й загинули хлопці, намагаючись прикрити один одного, – розповів Роман Коваль, боєць окремої тактичної групи «Волинь».
«Запал» був відважним воїном. Там, у Мар’їнці, завжди заступав на чергування на найбільш складній та небезпечній позиції. До окупантів – рукою подати, усього сотня метрів.
– Хлопцем він був справедливим, трохи сором’язливим, скромним. Завжди говорив так: «Я люблю цю землю, люблю Україну», – розповідає про загиблого «Кум», парамедик батальйону «Госпітальєри». – Загинули хлопці під час артобстрілу. По локалізації поранень можна сказати, що шансів не було. Олександр та його друг з Миколаївщини, «Зеля», загинули на місці, – зазначив «госпітальєр».
Біля будинку поволі зібралися кілька сотень людей. Серед них Олексій, однокласник Олександра Зубченка. Три роки у школі сиділи за сусідніми партами. Про загибель товариша Олексій дізнався з телефонного дзвінка пізно ввечері напередодні поховання.
– Ми всі в шоці. Бачив його восени, коли він у відпустку приходив. Він енергійний такий був, весь час бадьорий, – говорить Олексій. – Був справжнім чоловіком, працьовитим. Козак є козак, ось таким і Саша був.
Після школи Олександр Зубченко навчався у Миргородському професійно-технічному училищі, яке закінчив за спеціальністю електромонтер.
– Сашко був хорошим хлопцем, добре навчався. Але із простого хлопця він став героєм України. Герої не вмирають!, – сказав Віктор Цибулько, заступник директора ПТУ №44.
Невтішні у своєму горі залишилися батьки героя та його молодша сестра.
Сергій Бакало, голова відокремленого підрозділу Всеукраїнської спілки учасників АТО, запевнив, що за будь-якої потреби нададуть родині Олександра підтримку та допомогу:
– У відпустці Олександр приходив у спілку, аби дізнатися, чим може допомогти батькам, поки сам на війні. Ніколи не думав про себе, лише про батьків. Але сталася така трагедія. Наші найщиріші співчуття родині. На жаль, нас познайомило горе. Але знайте, що завжди можете звернутися до нас по допомогу.
За 4 роки війни Миргород втратив шістьох патріотів.
– Ці хлопці – сталь, бо вони стали на захист Батьківщини, були мужніми та сильними. Вони віддали життя за те, щоб Україна була вільна та заможна. Наше спільне завдання допомогти їм у цій боротьбі, не зрадити їхній подвиг, – Зазначив Роман Коваль.
Втрата захисників – наше спільне горе. Ціною свого життя хлопці дають мільйонам українців шанс на мирне небо і безпеку.
Світла пам’ять та вічна слава героям України.

Автор: Ольга Матвієнко

Суспільство 13 грудня, 19:41

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції