У Полтаві відзначили 80-річчя В’ячеслава Чорновола

У Полтаві відзначили 80-річчя В’ячеслава Чорновола
25 грудня 2017, 10:55   0
Микола Кульчинський із портретом В’ячеслава Чорновола

«В’ячеславу Чорноволу-80» – так називався вечір-спогад, який організували Полтавське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» та відділ соціокультурної діяльності обласної універсальної бібліотеки імені Котляревського. Захід просвітяни присвятили 80 річниці від дня народження В’ячеслава Чорновола – видатного провідника українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х – 90-х років, Героя України (2000, посмертно), журналіста, ініціатора проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності 24 серпня 1991 року
Організатори продемонстрували присутнім відеоматеріали Українського інституту національної пам’яті.
Потім вечір продовжився виступом голови «Просвіти» на Полтавщині Миколи Кульчинського.
– В’ячеслав Чорновіл був людиною динамічною, сучасною, абсолютно шляхетною. У нього і близько не було ніякого егоїзму, егоцентризму, як у багатьох політиків – як тодішніх і нинішніх. Чорновіл жив Україною, це романтик Української національної ідеї. Для мене він був соратником і товаришем. В’ячеслав Максимович видавав протягом кількох років підпільний журнал. Можете собі уявити: в умовах російсько-тоталітарної більшовицької окупації тривалий час кадебісти не змогли з’ясувати хто ж його видавав. У цьому журналі була опублікована стаття про мій процес (авт.: за звинуваченням у «наклепі на рад. Дійсність» Кульчинський був засуджений на два з половиною роки), а вирізки моєму брату вдалось пронести мені в ув’язнення і це мені дуже допомогло, – поділився думками і спогадами колишній політв’язень, дисидент-шістдесятник Микола Кульчинський.
Він наголосив, що Чорновіл – це особистість масштабу Вацвала Гавела, Махатми Ганді, Лєха Валенси.
Пролунали патріотичні пісні у виконанні лідера етно-рок-гурту «Дель Тора» Євгена Янкевича. Особливо захоплено була сприйнята актуальна нині, в час російсько-української війни пісня «Прийшов москаль». А ще присутні переглянули відеоверсію пісні гурту «Немо» «Мій лицарський хрест», яка стала музичною заставкою документального фільму про В’ячеслава Чорновола «Той, що пробудив кам’яну державу».




Свої вірші, присвячені видатному Українцю читала активіст «Просвіти», заслужений журналіст України, поетеса і публіцист Ганна Антипович (Дениско). Також вона пригадала зустріч із В’ячеславом Максимовичем у Полтаві:
– У лютому 1998 року зал був переповнений, полтавці дуже щиро зустрічали Чорновола, а коли уже починав від’їжджати, його оточили щільним колом. Кожен хотів перемовитися бодай словечком з цією людиною. Тоді в Полтаві він сказав такі слова – «Вірю, що серце України буде битися в унісон із серцем Руху».
Насамкінець ведуча вечора Юлія Крамарєва прочитала поезії Атени Пашко – поетеси, громадської діячки, коханої жінки, дружини, щирого друга, натхненниці діяча.
У заході взяли участь громадські діячі, студенти-історики, старшокласники ліцею №1 Полтави, журналісти, бібліотекарі. Вони перед заходом та по його завершенню мали нагоду переглянути книжкову виставку. Це перлина «самвидаву» «шістдесятників» книга «Лихо з розуму», що була написана 1967 року ще до ув’язнення. Також збірник статей Чорновола з дисидентського підпільного журналу «Український вісник». Це і видання про альтернативне міліцейському громадське розслідування вбивства засновника і лідера Руху, замасковане під автокатастрофу. Але родзинкою виставки стала демонстрація томів праць В’ячеслава Чорновола. Цей унікальний проект видавництво «Смолоскип» спільно із сестрою Чорновола Валентиною започаткували ще 2002 року. У десяти томах опубліковано не лише праці В’ячеслава Чорновола як політичного і громадського діяча, будівничого сучасної української державності, ініціатора створення Народного Руху, але й його журналістський і публіцистичний творчий набуток.

Прес-центр Полтавського обласного товариства «Просвіта»

Суспільство 25 грудня 2017, 10:55

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції