Молока другого сорту в Україні не буде – що очікує полтавських селян. ІНФОГРАФІКА

02 лютого, 10:45   0
Фото Ольги Матвієнко

Молоко від населення переробники більше не купуватимуть. Ця новина на початку року облетіла всю Україну. Проте згодом влада заспокоїла: купуватимуть, але так буде не довго.
Катерина Павлівна із села Матвіївка Котелевського району тримає 3 корови і телицю тільки заради того, щоб якось жити, адже з пенсією 1400 гривень далеко, як кажуть, не заїдеш. Тож доводиться тяжко працювати зранку до ночі в будь-яку пору року. Зараз молоко її родина здає закупівельникам через день по 5.50 грн за літру. Приймачі знизили ціни, хоча ще на початку року приймали по 11 грн за літру. Одна корова, за словами Катерини Павлівни, дає 20 літрів молока на день.

– Чула, що наше молоко другого сорту, що воно не охолоджене, що доять його руками. Хоча у мене, наприклад, є доїльний апарат, ми купили вже давно його. Але зараз переживаю вже не за себе, в мене хоч 1400 пенсія, а в селі є такі люди, що не пенсійного віку і тримають корів, щоб хоч якось вижити. Корова – це дуже важка праця: і заготовка сіна, і буряк треба садити, і дерть купувати, щоб корова більше молочка дала, – розмірковує Катерина Павлівна. – Цей закон для мене величезний удар. Якщо його уведуть, то що робити з худобою? Корів ніхто не купить для тримання, а на забій – для мене це рівноцінно, що людину вбити.

Олександр з Великих Будищ тримає одну корову, але теж здає молоко закупівельникам. Скаржиться, що молоко доводиться віддавати за безцінь: по 5 грн за літру. Розмірковує, якщо молоко таки не купуватимуть у селян, то люди виріжуть корів, бо куди ж його подіти?

Чому власники корів схвильовані


Стурбованість серед селян викликало впровадження нового Державного стандарту України 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови». Згідно із цим документом Україна стає на шлях впровадження європейських санітарно-гігієнічних стандартів в процесі переробки молока. Відповідно до стандарту на українських полицях магазинів має з’явитися молочна продукція лише трьох ґатунків: екстра-класу, вищого та першого. Від корів, які тримають в домогосподарствах переважно отримують молоко 2 ґатунку.
Спочатку від молока «від населення» Україна мала відмовитися з 1 січня 2018. Проте нововведення відтермінували до 1 липня цього року. Саме з цього часу наша країна повинна розпочати виконувати прописані в Угоді про асоціацію з ЄС положення про санітарно-гігієнічні норми, які стосуються молочної сировини. Проте цей наказ має перехідний період і передбачає поступове впровадження до 2022 року.

– Кінцева мета – поступове приведення вимог якості молока-сировини до більш високих норм, в кінцевому підсумку – до так званого стандарту 100/400 (100 бактерій та 400 тисяч соматичних клітин), який відповідає європейським положенням. Проектом наказу Мінагрополітики передбачається, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, проте дозволено у виробництві нехарчових продуктів, наприклад, кормів для тварин або казеїну. Таким чином, закупівля молока у господарств населення буде продовжуватися, – цитують на сайті департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА Олену Ковальову, заступника Міністра аграрної політики та продовольства України.


От тільки, за якою ціною купуватимуть таке молоко і як багато в нас підприємств, які виготовляють казеїн та корм для тварин?
Про те, що уряд не планує і не впроваджуватиме заборону на купівлю молока другого сорту у населення, заявив днями і перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк. Молоко у населення можна купувати до 2022 року. Саме такий перехідний період для впровадження нової норми передбачений.

Чим відрізняється молоко екстра-класу від інших сортів


Екстра сорт має мати загальну бактеріальну забрудненість до 100 тис./см3 , вищий сорт – до 300 тис./см3, перший сорт – до 500 тис./см3, другий сорт – до 3000 тис./см3. Кількість соматичних клітин молока екстра та вищого сорту – ≤ 400 тис./см3, першого сорту – ≤ 600 тис./см3, другого сорту – ≤ 800 тис./см3. Кислотність молока екстра і вищого сорту – 16-17ºТ, першого сорту – 19ºТ, другого сорту – 20ºТ. Вміст жиру для всіх сортів молока в діапазоні від 3 до 3,4 %. В ЄС, приміром, згідно спеціальних гігієнічних правил, норма жирності молока екстра сорту на кілька пунктів вища і становить 3,8-4 % ( Дані взяті із сайту Асоціації виробників молока України).
Проте у кінцевому результаті в Україні має залишитися лише три сорти молока-сировини – екстра, вищий і перший.
Не секрет, що на селі немає роботи і корова – єдиний дохід за рахунок якого виживають цілими сім’ями. Тепер же селянам кажуть, що молоко від корів, які тримають в домогосподарствах другосортне і, по суті, не придатне для вживання.

Якщо взяти якість молока, яке надходить на переробку від населення, за даними Держстату, які нам надала Яна Музиченко, аналітик Асоціації виробників молока, за три квартали 2017 року на переробні підприємства надійшло: 1,2 тис. т. молока вищого ґатунку (0,1% у структурі), 90,3 тис. т. молока першого ґатунку (9%), 876 тис. т. молока другого ґатунку (87,2%). Як бачимо, левову частину тут становить саме молоко другого ґатунку ( більше див. у інфографіці).

Інфографіка Ольги Матвієнко

Отримати молоко першого ґатунку в індивідуальних господарствах можна, але для цього потрібно створити необхідні умови. Перш за все – потрібен доїльний апарат, по-друге, корова повинна знаходитися в приміщенні, де нормальний санітарний стан.
Нині Полтавська область займає 7 місце за виробництвом молока від населення – 367,8 тис. тонн.
– Полтавщина серед лідерів за надоями і валовому виробництві молока в Україні, – запевняє Олег Палій заступник директора – начальник управління розвитку агропромислового виробництва та технічної політики департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА.

– Який вихід із ситуації, що склалася для селян? – запитала журналістка в обласного чиновника.

– Створювати молочні кооперативи на селі. Такі в нас є й успішно діють у дев’яти районах області: Глобинському, Козельщинському, Решетилівському, Оржицькому, Кременчуцькому, Новосанжарському, Пирятинському, Семенівському та Чорнухинському. Цього року планується створення ще близько 10 таких кооперативів. Крім того, ніхто не забороняє селянам продавати молоко на ринку, – відповів Олег Палій.

Кажучи про торгівлю молочною продукцією на ринку, чиновник не враховує того, що далеко не всі селяни мають змогу торгувати на базарі. Наприклад, Матвіївка, де мешкає Катерина Павлівна, – віддалене село. До траси людям 10 кілометрів. А звідти ще близько 10 кілометрів до сусідніх Опішні й Диканьки. Тож поїхати двічі на тиждень на базар (у Диканьці він у суботу, в Опішні – в неділю) можуть далеко не всі селяни, щоб продати молочну продукцію. По-перше, не у всіх є автомобіль, по-друге, бензин – теж недешеве задоволення.

Що таке молочний кооператив?


Молочний кооператив – це об’єднання власників корів для спільної заготівлі та збуту молока. Молочний кооператив – це не просто об’єднання декількох сільських господарств, в яких є корови. Перш за все, для нього необхідно знайти або побудувати приміщення. Його потрібно зареєструвати, а ще сплатити членські внески та регулярно платити податки й за комунальні послуги. Для кооперативу селяни спільно купляють необхідне обладнання, а це й установка для охолодження молока, лабораторне устаткування, необхідно облаштувати молокоприймальний пункт та мати транспортні засоби. Все це – чимала сума грошей. Чи не тому в області лише 9 кооперативів?

Фото Ольги Матвієнко

Найвигідніше в кооперативи об’єднуватися невеликим фермерським господарствам. Тож з одного боку – це, дійсно, можливість постійної реалізації молока за достойною ціною. З іншого – чи вигідно його створювати в невеликому селі?

– Розумієте, створення кооперативів – це не для нашого села, де корів тримають п’ять сімей. Кооператив – це таке, як раніше колгосп: всі повинні доїти доїльними апаратами, кожен день повинен робитися аналіз молока на жирність, мастит та інші показники, а не так, як зараз раз його проводять раз на місяць. Я знаю про що говорю, бо багато років пропрацювала завфермою у колгоспі. Повинна бути лабораторія, охолоджуюча установка. Зараз ми й самі його охолоджуємо: розливаємо по пляшках, ставимо в холодильник, бетони в охолоджену воду, – говорить Катерина Павлівна.

Для того, щоб кооператив приносив дохід його членам, потрібно об’єднати власників кількох десятків, а не десятка корів, знайти переробників, які будуть його купувати, підтримувати якість на належному рівні. Тому й виходить, що найчастіше кооперативи створюють у селах, де є велика череда за підтримки переробника молока.
Тим часом, у департаменті агропромислового розвитку Полтавщини, селянам радять не хвилюватися. Зазначають, що в області діє обласна програма розвитку агропромислового комплексу, в якій передбачена підтримка кооперативів. Оптимістично заявляють, що 2018 рік в Україні оголошено роком тваринництва, й уряд виділив на підтримку тваринництва понад 4 мільярди гривень. Такі гроші для цієї галузі виділяють вперше.
Залишається сподіватися, що держава не кине селян напризволяще і коли в Україні таки запрацюють європейські норми для молочної сировини, їм не доведеться вести корів на забій.


Автор: Ольга Правденко

Суспільство 02 лютого, 10:45

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції