Органіка: що це, скільки виробляють і чи є майбутнє в Україні

01 листопада, 18:16   0
Фото Ольги Матвієнко, колаж Юлії Деркач


Останніми роками все частіше чутно про моду на здоровий спосіб життя – спорт, відмову від шкідливих звичок, корисну та здорову їжу. Серед цього звучать словосполучення «органічні продукти», «органічне землеробство», «органічне виробництво». Що ж таке органіка насправді, хто її виробляє в Україні, які перспективи розвитку та досягнення цього сектору агропромислового комплексу, переваги споживання справжньої екологічно чистої продукції спробувала з’ясувати журналіст «Кола».

Ми – це те, що ми їмо


Технології інтенсивного землеробства, здобутки харчової промисловості призвели не тільки до збільшення обсягів виробництва при меншій його вартості, але й до насичення продуктового кошика неприємними складниками – залишками пестицидів, хімічних добрив, використаних на полях, гормональних препаратів та антибіотиків, які застосовують у тваринництві, синтетичними домішками, які кладуть у продукти для покращення смакових показників та терміну зберігання.
Професорка Галина Траверсе, докторка медичних наук, директорка полтавського осередку Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86», говорить про негативні тенденції у стані здоров’я населення, зокрема у дітей, які спостерігають щонайменше останні десять років. Із-поміж усього вона пов’язує це з появою нових «покращувачів» смаку.
– Ми – це те, що їмо. Організм не сприймає нічого стороннього. Те, чого немає у природі, називають ксенобіотиками або токсикантами. Вони порушують поділ клітин, і, як наслідок, знижуються або порушуються функції ендокринних залоз, імунної системи. Таку токсичну дію мають пестициди, хімічні добрива, харчові добавки, – зазначає Галина Михайлівна.
На противагу продукції, яка більше нагадує суміш синтетичних речовин, виробники органіки пропонують цілком вільний від будь-яких сторонніх елементів продукт.

Галина Траверсе


За визначенням Міжнародної федерації органічного сільськогосподарського руху (IFOAM), органічне сільське господарство – система виробництва, що підтримує здоров’я ґрунтів, екосистем і людей. Воно перебуває у взаємозв’язку з екологічними процесами, біологічною різноманітністю та природними циклами, характерними для місцевих умов, при цьому припиняється використання шкідливих ресурсів, які викликають несприятливі наслідки.


Інфографіка Юлії Деркач


Але покупцеві потрібно чітко розуміти – напис «екологічно чистий» не значить «органічний».
Відрізнити таку продукцію на полицях магазинів допомагає спеціальне маркування, яке свідчить – виробник пройшов спеціальну сертифікацію у компетентному органі. Зараз на території України діють 15 іноземних та один вітчизняний («Органік Стандарт») сертифікаційних органів, акредитованих на міжнародному рівні.
По суті, позначка «органічний», проставлена внаслідок спеціальної сертифікації, є гарантією якості й відсутності будь-якої хімії у продукті.
Варто знати, що сертифікат підтверджують кожного року. Сюди входить і забір проб із землі, на якій вирощують сировину, і кормів, якими відгодовують тварин, і навіть приміщень, де зберігають чи переробляють продукцію.
Фахівці говорять, що випадків грубого порушення умов маркування товарів на полицях магазинів, коли позначка «органічний продукт» не мала документального підтвердження, не було.
Крім того, покупець у магазині може ще й перестрахуватися, вимагаючи копію сертифіката відповідності.

Інфографіка Юлії Деркач

Інфографіка Юлії Деркач



Зареєстровані понад 400 найменувань пестицидів, які використовують у сільському господарстві. Їх неможливо змити, їхні залишки, накопичені в продуктах, потрапляють в організм і здатні накопичуватися, викликаючи захворювання.

Скільки органіки в Україні


Що ж являє собою на сьогодні ринок органічної продукції в Україні? За даними, які отримали від органів сертифікації, зараз маємо 239 операторів (виробників та переробників) органічної продукції, у тому числі 162 сільгоспвиробники й 48 виробників допоміжних речовин, які можна використовувати в органічному сільському господарстві та переробці.
При цьому на ринку України близько 300 найменувань органічних продуктів, тож кошик споживача достатньо забезпечений.
У Полтавській області є 10 сертифікованих операторів, які вирощують або виготовляють продукцію зернової групи – пшениця, пшоно, гречка, жито, овес, ячмінь, соя, нут, соняшник, кукурудза, відповідно – крупи, макарони та борошно, а також м’ясо, молоко, олія, мед. Незабаром на ринку повинні з’явитися сертифіковані продукти ягідництва.
Щоб краще зрозуміти обсяги виробництва, можна порівняти площу сертифікованих екологічно чистих сільгоспугідь у нашій державі та інших країнах світу. Лише близько 0,7% українських родючих чорноземів обробляють за технологіями органічного землеробства. Тоді як в Австралії, наприклад, цей показник становить 25%, а в Аргентині – 15%. Тим не менше Україна посідає 22-ге місце у світі серед країн-виробників органіки за цим показником, обробляючи 410 тисяч гектарів.

Україна виробляє сировину для Європи, але майже не споживає власної органіки


Незважаючи на те, що Україна є сировинною базою для виробників органіки в багатьох європейських країнах, внутрішнє споживання поки не сягає і 1%. Для порівняння – на полицях європейських магазинів близько 10% продуктів органічні.
Певні зрушення в розрізі останнього десятиліття спостерігаються. Незважаючи на те, що 95% органічної сировини іде на експорт, із 2007 року помітне зростання товарообігу в середині країни. За даними Федерації органічного руху України, із 2007 року попит на продукцію органічного походження збільшився в 34 рази. І якщо 2007-го українські виробники заробили 500 тисяч євро, то 2015-го прибуток сягнув 17 млн євро.
На думку Павла Писаренка, доктора сільськогосподарських наук, першого проректора Полтавської державної аграрної академії, ці зрушення в масштабах світового ринку не значні.


Павло Писаренко

Перша причина в тому, що незважаючи на збільшення кількості органічних операторів, їх ще досить мало, аби скласти конкуренцію агрохолдингам. Навіть ті, хто веде господарство з мінімальним використанням хімії, не поспішають від неї відмовлятися зовсім.
– Органіка – це філософія. Людина, яка приходить в аграрний сектор заробити гроші, в органіку не піде, – зазначає Павло Писаренко. – Головна відмінність між органічним та інтенсивним методами землеробства у тому, що в органіці потрібно думати. І не про те, який препарат закупити, а як вирішити проблему, не використовуючи хімію. А це й знання елементарної біології шкідників, бур’яну. Не говоримо, що можливо знищити шкідника на полі повністю, але є методи його контролювати, не використовуючи пестицидів. Так само й бур’яни – це не вороги, просто треба знати, як їх контролювати й отримувати від них користь. Технологія органічного землеробства не дорожча, ніж інтенсивна.
Ще одна причина – вартість сертифіката. Як зазначено вище, сертифікат необхідно підтверджувати раз на рік. А це близько 5-7 тисяч євро. Тут потрібні послідовна державна політика та підтримка органічного виробника, у тому числі фінансова.
– Говорячи про Європу, то там фермера, який не використовує гербіцидів, держава заохочує, надаючи йому дотації. Саме за рахунок цього перекривається вартість щорічної сертифікації. У нас же ці витрати ніхто не компенсує, тому вони враховуються у собівартість товару, – пояснив Павло Писаренко.
Якщо в Європі націнка становить 10-15%, то у нас сягає 40%, або й більше. Звідси маємо ще один фактор, який впливає на низький попит органіки серед українських покупців.
Прихильники органічного виробництва зазначають, що висока вартість товару, тим не менше, себе виправдовує.
– Не всі купують органічний продукт, обирають його на полиці магазину через начебто вищу вартість. Але порахуємо: ви купуєте літр органічного молока приблизно за 20 гривень, тоді як за пакет звичайного заплатите хай на 5 гривень менше, при цьому потрібно врахувати біологічну цінність продукту. На органічному форумі в Києві цього року представили результати досліджень, згідно з якими довели, що в органічно виробленому молоці підвищений вміст лінолевої кислоти, більший вміст кислот Омега-3, – розповів Руслан Білик, координатор молочного напрямку проекту «Розвиток органічного ринку в Україні».
Зараз в Україні роблять кроки в підтримку органічного виробника. Принаймні на законодавчому рівні визнане існування такого поняття – прийнятий Закон «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції». Наступні кроки – це можливість дотацій за рахунок державного бюджету. Щоправда, виробники говорять, малоймовірно, що ці кошти дійдуть до малого та середнього фермера, яким вони найбільше потрібні.

Область заохочує регіональних виробників органіки


Поки на рівні держави справи в розвитку органічного сектору АПК та харчової промисловості просуваються повільно, справу в свої руки беруть на рівні області. Цього року Полтавська область слідом за Житомирською, Львівською, затвердила обласну програму.
– Департамент агропромислового розвитку цього року розробив, а обласна рада затвердила Програму підтримки та розвитку агросектору Полтавської області до 2020 року. Один із пріоритетних напрямків – розвиток органічного виробництва, – розповів Роман Прокопенко, заступник директора Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОДА, начальник управління розвитку сільських територій.  – Наша мета – збільшити частку органічної продукції у валовому виробництві Полтавської області, зараз вона складає менше 1%. Плануємо стовідсоткове відшкодування коштів, внесених у зв’язку з проведенням сертифікації та отриманням сертифікатів відповідності органічного виробництва. Вартість таких сертифікатів сягає десятків тисяч гривень. До участі в програмі, яку фінансуватимуть за рахунок обласного бюджету, допускатимуться полтавські підприємства.

Роман Прокопенко

Друга важлива складова програми підтримки – відшкодування 20% вартості органічної продукції, поставленої в школи, садочки, медичні та соціальні заклади області на умовах держзакупівлі.
– На сьогодні в програмі на це передбачено 6,5 млн грн і вже маємо перші заявки від місцевих виробників, – додав Прокопенко.
Перша заявка, до речі, надійшла від миргородського підприємства ТОВ «Кварк», який випускає сертифіковану продукцію вже кілька років.
– Уже сім років ми постачаємо нашу продукцію у дитячий садочок, школу та геріатричний будинок у селі, де розміщене наше виробництво, – зазначив директор підприємства Василь Лобан.

Європейці допомагають розвивати органічний рух в Україні


Чимала заслуга в розвитку органічного виробництва в Україні належить країнам Євросоюзу, які спільно з учасниками руху – урядовими та громадськими організаціями, виробниками, науковими інститутами – реалізують на наших теренах численні проекти.
Один із них – українсько-швейцарський проект «Розвиток органічного ринку в Україні», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) за фінансової підтримки Швейцарської Конфедерації.
Перша фаза проекту тривала з 2005 року. Саме з цього часу спостерігається стрімкий розвиток цього сектору АПК. До 2012 року вдалося не тільки збільшити кількість операторів органічного виробництва з 72 до 190, а й відкрити нові можливості на експортному та внутрішньому ринках. До речі, саме в рамках реалізації цього проекту й створили єдиний національний сертифікаційний орган «Органік Стандарт». Зараз триває друга фаза проекту (2012-2017 роки). Зокрема, ставку роблять саме на внутрішнє виробництво.
Органічне виробництво вимагає більших затрат трудових ресурсів, а отже, перспективне для створення нових робочих місць, зокрема для сільського населення. Іноземні проекти, які працюють в Україні, – це не тільки консультативна підтримка, а й фінансування інформаційних кампаній, спрямованих на популяризацію марок органічної продукції українського виробництва, обізнаність внутрішнього споживача.
Оцінити роль іноземців у розвитку органіки зміг полтавський виробник – ТОВ «Фірма Діамант ЛТД», яка випускає пластівці під торговельною маркою «Козуб Продукт».
– Минулого року ми проводили рекламну кампанію «Органічний сніданок – найкращий ранок», ми змогли оплатити два місяці кампанії, отримавши фінансування на ще один місяць завдяки проекту FiBL, – розповів Микола Сафонов, директор ТОВ «Фірма Діамант ЛТД».
До речі, цікавий досвід цього полтавського підприємства у просуванні органічної продукції на внутрішньому ринку.
– Ми дійшли висновку, що ставити наші пластівці на окрему полицю, акцентуючи, що органіка – це щось окреме, продукт для обраних, який потрібно йти і десь шукати, – не правильний підхід. Ми запозичили цю думку у власника одного з супермаркетів у Польщі. Він розповів: поки органіка на полицях стояла окремо від інших товарів, то користувалася невеликими попитом серед покупців, але коли її поставили в ряду зі звичайними продуктами, то продаж збільшився, – поділився Микола Сафонов.

Автор: Ольга Матвієнко

Суспільство 01 листопада, 18:16

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції