Будинок, зведений СМНК в історичному центрі Полтави, визнали найкращою новобудовою кількох років

1. >
2. Суспільство >
3. Будинок, зведений СМНК в історичному центрі Полтави, визнали найкращою новобудовою кількох років

Поява багатоповерхового будинку в Полтаві на Стрітенській, 22 стала прогресивним проривом у сфері місцевого житлового будівництва. Так вважає авторитетна експертна рада, до якої ввійшли провідні архітектори, висококваліфіковані фахівці-практики обласного центру та громадськість.

«Монолітного житла в обласному центрі не будували раніше ніколи»

Монолітного житла в Полтаві раніше не будували, хоча Київ, наприклад, практикує таке не перший рік поспіль, і саме ця технологія виграє на тлі іншого фонду, що зводять забудовники для помешкань людям.

Це відзначив голова Спілки архітекторів Полтавщини Едуард Зубашич.

«Цей будинок не можна навіть поки порівнювати з іншим житловим фондом Полтави. Із всього, що будують в обласному центрі, це перший житловий будинок, який відповідає критеріям сьогодення. По-перше – це вільне планування. По-друге, як би не було дивно, але монолітне житлове будівництво сьогодні для Полтави вважається  прогресивним. Вибачте, але, коли у нас будують деякі фірми з цегли 10-поверхівки і вважають прогресивним – це нонсенс. Цегла може ще використовуватися для малоповерхового будівництва, оскільки потребує додаткового утеплення, що часто й роблять. Коли вже йдуть висотні  цегляні багатоповерхівки, ми далі бачимо, як вони потім починають яскравіти латковим утепленням. А це  руйнує конструкції загалом і псує архітектуру. Будинок на Стрітенській, 22 – монолітний, з ефективними зовнішніми стінами. Він енергозберігаючий і не потребує жодних дій з удосконалення у цьому напрямку, як панельні бюджетні  будинки, що будує, наприклад, Домобудівельний комбінат. А енергоносії нині дорогі і дешевшими не будуть. Стосовно оздоблення такий будинок теж перший. Зовнішній вигляд його дійсно вписався в історичну частину міста і не порушує архітектурну та естетичну складову. Близький будинок, який би відповідав, розташований на вулиці Соборності, 52-54. Хороший будинок біля пам’ятника Келіну на Першотравневому проспекті. Але нині справді немає з чим порівнювати. Наприклад, у будинку на Стрітенській відведені спеціальні місця для кондиціонерів тощо. Гарно виконаний благоустрій, коли здається у місті будинок, а поряд асфальт в ямах від комунікацій – це не добре. У цьому випадку все добре виконано. Важливо також, хто замовник, оскільки переважно зараз потреби побільше й подешевше, а тут цього сказати не можна – все красиво і правильно», – зазначив Зубашич.

«Будинок на Стрітенській, 22 «народився» у Карпатських горах»

Проектував об’єкт на Стрітенській,22 відомий полтавський архітектор Микола Карюк. Фахівець про свою роботу говорити не поспішає – відзначає заслуги підрядника: «Цей будинок побудований якісно, бо зводив серйозний підрядник. Проект реалізований на 100%. Так буває не часто. Зазвичай замовник починає економити гроші, і нічого доброго з цього не виходить».

Водночас Микола Карюк стверджує, на етапі «зародження» будинок дався непросто – була низка проектів, суперечки, розбіжності думок – навіть наміри призупинити співпрацю взагалі.

«Ми робили ескізи – було декілька варіантів. Врешті-решт замовнику не сподобалися фасади, і ми навіть дійшли до того, щоб це все призупинити. А потім я поїхав відпочивати до санаторію у Карпати, і мені там було нудно – робити нічого. Купив дитячий альбом для малювання і, сидячи на ліжку в санаторії, почав креслити. Як приїхав, показав це замовнику. Він каже: «А це мені подобається!».

Карюк відзначає, що монолітний каркас – це свобода дій – можливості для вільного планування. Адже в квартирах є фіксовані лиш санвузли і кухня – все інше може змінюватися за бажанням мешканців.

«Місце на Стрітенській, 22 – територія, де люди завжди товклися. Ділянка без помітних геопатогенних зон»

Археолог, історіограф, музейник Олександр Супруненко добре знає територію Полтави з її історією на поверхні, бо більшу частину життя бачить, що є під тією поверхнею – зробив низку археологічних досліджень і відкриттів. Говорить, місце розташування будинку на Стрітенській, 22 – це досить давно обжита людиною територія. У часовому просторі може охоплювати останні 2700 років.

«Тобто люди там завжди товклися. Це місце без помітних геопатогенних зон. Сама вулиця є історичною. Вона сформувалася наприкінці 17-го століття у передмісті Полтавської фортеці після завершення численних перебудов. У 18-му столітті вона обживалася. Там близько 70 будинків з’явилося (спочатку було 38). Поряд були торгові ряди (кілька десятків лавок). Далі вже були вільні площі – аж до сучасного «Сонячного парку», де проходили вал і рів сучасної Полтавської фортеці. На кутку цієї вулиці і колишньої Прорізної (нині Соборності) розташована Стрітенська церква, яка була однією з найкрасивіших дерев’яних церков на той час. Навкруги храму був невеличкий міський цвинтар (нині це між сучасними будинком суду і будинком банку). Коли зводилася багатоповерхівка на Стрітенській, 22, ми дуже боялися, що на ту сторону теж продовжуватиметься це кладовище 18 століття. Але його там не було. Дослідили там кілька унікальних скіфських поховань», – розповів Олександр Супруненко.

За його інформацією, не виявлено на цій території й жодних залишків якоїсь шкідливої промисловості чи то чогось іншого, некорисного для здоров’я.

«Досить чисте затишне місце. Це не край плато, а середина мису Старополтавської гори – навіть основа її плато. Там немає явищ, пов’язаних із просіданням ґрунтів і не може бути теоретично, бо це вже масив плато. Там трохи нижчим є рівень ґрунтових вод. Стосовно самого будинку, він гарний, досить сонячний, сучасний, слугуватиме ще багатьом поколінням. Планування будинку дуже пристойне, я бачив як він зводився, це дійсно якісно», – розповів Олександр Супруненко.