Cьогодні
Політичний прогноз на 2017 рік
31 грудня 2016, 11:25 0
Останнім часом при прогнозуванні подій на наступний рік, намагаються орієнтуватися на один із 12 його символів за китайським календарем. Наводяться певні паралелі за 12-річним циклом. Але в своїй спробі передбачити події на 2017 рік я не буду орієнтуватися на такий підхід. По-перше, я не його прихильником, а по-друге, прогнозування має здійснюватися на основі аналізу попередніх подій, шляхом логічного продовження нинішніх тенденцій, визначених у попередній публікації. Тому буду дотримуватися такого принципу.
До теми: Політичні підсумки 2016 року в Україні
Наскільки ймовірні дострокові вибори
Нові парламентські вибори є цілком ймовірними, оскільки ситуація в суспільстві залишається нестабільною. Вони можуть відбутися, коли декілька процесів «зійдуться» в одній точці. Насамперед суспільні настрої невдоволення ситуацією і відповідно владою мають досягти такої критичної маси, що вже готові перейти у практичну площину. Далі ці настрої мають бути представленими конкретними політичними силами. Ну і третій момент, має бути визначений алгоритм дій та його кінцеві результати. Хочеться застерегти тих політиків, які впевнені, що суспільство в нинішньому його стані не спрямоване на протестні дії. Серед української влади (будь якої) за весь попередній 25-літній період склався стереотип, якщо протестних акцій не відбувається, то суспільство на них не налаштоване. Досить помилковий підхід. Протестні настрої накопичуються і за наявності певного серйозного каталізатора вони можуть проявитися у практичному вигляді. Крім того, протест може проявлятися в ігноруванні і навіть бойкотуванні рішень влади. Як то кажуть, від поганих законів нас рятує їх погане виконання.
Відтак, ймовірність політичних змін у 2017 році залежатиме від соціально-економічної ситуації. Дострокові вибори можливі за умов суттєвого погіршення життєвого рівня, відсутності помітних позитивних зрушень та відповідних рішень президента і правлячої коаліції. Не виключена домовленість владними і невладними партіями про такі вибори як своєрідне «випускання пару» і наступний поділ посад. Якщо Верховна Рада не буде переобиратися, то й уряд залишиться той самий. Хоча, на суб’єктивну думку автора, він максимально прагнутиме довести свою ефективність, принаймні зовнішньо. Тому що для них, можливо іншого шансу себе проявити вже не буде.
Чого очікувати від міжнародних подій
Міжнародні події розвиватимуться у контексті продовження тенденцій 2016 року. Президентські вибори у США, референдум у Великобританії (Brexit) відобразили інтеграційні розчарування їх громадян і прагнення зосередитися на внутрішніх проблемах. У 2017 році на виборах у Німеччині (парламентських) та Франції (президентських) слід очікувати зміни, якщо не влади, то принаймні її пріоритетів. Останні терористичні акти, численні міграційні проблеми, громадська думка, занепокоєна цими загрозами, змусять нове керівництво цих країн акцентувати більшу увагу на внутрішньополітичних завданнях. Також нинішня фактична криза у Європейському союзі посилюватиме цю тенденцію. Тому відносини з Україною чи Росією найвпливовіші країни світу розглядатимуться виключно крізь призму своїх внутрішніх інтересів. Нашій владі потрібно чітко усвідомити цю ситуацію і припинити прив’язувати свою державну політику виключно до ніби то сприятливої зовнішньої кон’юнктури. Ніколи ми не були провідним партнером ні для США, ні для ЄС, ні для Росії, а тільки інструментом. Може хоч вище вказана ситуація змусить наш політикум раціоналізувати як зовнішню, так і внутрішню політику. Принаймні збереження нинішньою владою своїх позицій зумовлюватиметься реалізацією цих завдань. Потенційні зовнішні виклики дадуть можливість вітчизняним політикам чітко визначитися, наскільки державний суверенітет і безпека є для них непорушними цінностями.
Націоналізація ПриватБанку: політичні наслідки
Націоналізація найбільшої банківської структури в країні в кінці року стала дійсно резонансною подією, але не викликала широкого ажіотажу, який очікувався. Її економічні наслідки оцінюються з абсолютно протилежних позицій. Серед економістів та й всього суспільства немає єдиної точки зору стосовно цього. І це зрозуміло, передача у державну власність найпотужнішого банку відбулася вперше. Для влади в цій ситуації важливо продемонструвати переваги такого заходу. Але один висновок можна зробити точно, певна втрата економічних позицій І. Коломойським не зменшить його політичних можливостей та амбіцій, а швидше навпаки. Вже зараз можна відзначити, що він є сформованим, впливовим політиком з достатньо помітною політичною силою опозиційного спрямування. Певні локальні успіхи партії Укроп на місцевих виборах у 2015 р. підтверджують її потенціал. А у світлі ймовірного падіння рейтингів провладних політичних сил зростання її позицій виглядає цілком реально. Тобто, колишній власник ПриватБанку і нинішній фактичний керівник Укропу свого останнього політичного слова ще не сказав. А відтак Укроп та інші невладні партії у разі дострокових парламентських виборів отримують шанс покращити свій політичний статус.
Місцеві проблеми
У цій сфері суспільного життя слід очікувати найменших змін. Тут також є кілька пояснень. Процес децентралізації, хоч і повільно, але рухається вперед. Територіальні громади отримують більше фінансових можливостей для задоволення своїх потреб. І це вже є достатньо помітним. Проблеми комунального господарства вирішуються, щоправда, не в тому обсязі, якому б нам усім хотілося, але певні якісні зміни відбуваються. Тому можна констатувати факт, що органи місцевого самоврядування, (в тому числі і в нашому регіоні), працюватимуть в чинному складі до кінця терміну своїх повноважень. Оскільки у відносинах територіальних громад з місцевою владою фактично немає принципових розходжень. Між ними склався своєрідний консенсус: влада виконує мінімально достатній обсяг своїх повноважень, а громадськість особливо сильно не втручається в їх діяльність. І до того ж наші громадяни чомусь не висловлюють особливого інтересу до місцевих виборів.
Можливо, у 2017 році буде продовжено практику формування бюджету участі, яка знайшла певний відгук у наших громадян.
Також слід очікувати створення нових об’єднаних територіальних громад та обрання їх представницьких органів.
Ну і насамкінець трохи історичних паралелей
Окремою визначальною характеристикою 2017 року буде 100-ліття початку національної революції в Україні і здійснення цілого ряду спроб створити різні моделі держави в Україні. За суттєвих відмінностей сучасного та тодішнього періодів вітчизняної історії все таки можна навести певні аналогії. Тоді і зараз Україна зіткнулася з численними зовнішніми викликами і загрозами і, на жаль виявилася неготовою відповісти на них достойним чином. В основному поразку національного руху пояснювали відсутністю державотворчого досвіду тогочасних українських політиків, їхніми поглядами на навколишній світ з позиції якихось наївних провінціалів, мовляв, якщо ми такі порядні, то і всі такі. І також аж занадто велика орієнтованість то на Антанту, то – Німеччину, то – червону Росію. В підсумку ці змагання завершилися поразкою. Але досвід нам був переданий значний. Як писав з цього приводу В’ячеслав Липинський: «Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо». Сучасним українським політикам слід пам’ятати це послання.
Автор: Сергій Приходько, кандидат політичних наук
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь