Точка відліку. Рішення, прийняті Полтавською міськрадою на першій сесії після «Кривавої арки»

1. >
2. Влада >
3. Точка відліку. Рішення, прийняті Полтавською міськрадою на першій сесії після «Кривавої арки»

16 червня на засіданні 11-ї сесії Полтавська міська рада проголосувала 89 питань. Окрім низки технічних моментів, депутати розбиралися в багатьох резонансних проблемах. Підбиваємо підсумки.

Бюджет

Назва проекту: Про внесення змін до показників міського бюджету на 2017 рік.
Шляхом перерозподілу та з джерел перевиконання загалом направлено понад 160 млн грн.

Управління освіти отримало гроші на поточні та капітальні ремонти харчоблоків, різні ремонтні роботи, закупівлю оснащення (у тому числі – за рахунок субвенції) тощо.

Управління в справах сім’ї, молоді та спорту спрямує кошти на літнє оздоровлення, потреби дитячих шкіл дозвілля.

Міські заклади охорони здоров’я закуплять медобладнання, інсуліни, продукти харчування, а також здійснять ремонти приміщень і техніки. За рахунок субвенції людям з особливими групами захворювань відшкодують вартість ліків.

Управлінню соціального розвитку спрямовані додаткові кошти на виконання заходів програми «Турбота» (допомога родинам загибли ветеранів війни, дітям-інвалідам тощо). Новосанжарський районний бюджет направив 35 тисяч гривень на утримання Полтавського міського центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів.

Фінансування галузі культури збільшилося задля капремонтів шкіл дозвілля та міського Будинку культури, часткового ремонту ПД «Листопад», а також закупівлі баянів для «Малої академії мистецтв» і поточного ремонту її актової зали.

Найбільше традиційно дісталося Управлінню житлово-комунального господарства.

Близько 600 тисяч спрямовано управлінню адміністративних послуг на придбання робочої станції для оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон з електронним носієм або у формі картки.
Проект змін до бюджету підтримали 33 депутати: тобто всі присутні, окрім фракцій ВО «Свобода» (6) і «Самопоміч» (3), які вирішили утриматися.
Назва проекту: Про затвердження Положення про партиципаторне бюджетування (бюджет участі) у м. Полтаві у новій редакції.
Зміни полягають у більшому фінансуванні проектів-переможців: малого – до 300 тис. грн, великого – до 1 млн (у минулому році – до 100 тис. і до 300 тис. відповідно). У такий спосіб бюджет «Бюджету участі» у 2018 році сягне 5 мільйонів гривень.
37 депутатів підтримали зміни. «Проти» проголосував Сергій Луценко із «СДП», а його колега Юрій Синяк утримався.

Крапка в питанні Арки?

Назва проекту: Про скасування рішень сесії міської ради.
Ініціативу проявив Дмитро Сенчакович («Самопоміч»). Проект полягав у скасуванні рішення, яким ФОП Віктору Степаненку міська рада дала дозвіл на встановлення тимчасової споруди в арці. Текст рішення піддав критиці міський голова. Олександр Мамай зазначив, що міська рада не в компетенції скасовувати свої рішення без вироку суду, тому підприємець матиме всі шанси в судовому порядку довести свою правоту. Проект Сенчаковича підтримало лише 16 депутатів («СДП» без Ярослава Мартинюка, «Самопоміч», «Свобода», троє депутатів «Рідного міста» Дмитро Батигін, Оксана Деркач, Іван Діденко). Натомість очільник фракції «БПП» зареєстрував свій проект.
Назва проекту: Про припинення розміщення тимчасових споруд по вул. Соборності, 27.
Андрій Матковський зазначив, що текст правильно оформлений і стосується як дозволу на розміщення, так і земельних питань. «За» проголосував 31 депутат, і рішення прийняли. Серед усіх фракцій не підтримала проект лише «Совість України», і міський голова пояснив це тим, що термін дозволу для Степаненка спливає вже 22 липня.

Прийняття цього рішення є важливим кроком влади назустріч вимогам мешканців згаданого будинку після кровопролиття біля арки «Газетний ряд» 5 квітня. Можна вважати, що в найближчий час в історії боротьби за право на арку стоятиме крапка.

Як щодо МАФів?

Назва проекту: Про введення мораторію на розміщення нових стаціонарних споруд.
Рішення, яке забороняє на рік встановлювати ТС у місті, було однією з вимог «Штабу спротиву» (опозиційного до влади руху, сформованого після подій біля арки «Газетний ряд»). Проте в порядку денному, оприлюдненому 7 червня, цього питання не було. Міський голова пояснив це тим, що за його бажанням питання вносяться і знімаються. І на самій сесії його повернули в перелік. У старому проекті рішення про мораторій (від 8 квітня) мова йшла про термін до 1 січня 2018 року. Проте в прес-підході після сесії Олександр Мамай запевнив, що мораторій триватиме рівно рік із дати прийняття рішення.
Мораторій прийнято 36-ма голосами, окрім уже відсутніх під кінець сесії Світлани Бондарєвої (без фракції), Владислава Киви, Ірини Климко, Володимира Левченка («Совість України»), Олександра Кудацького («Рідне місто») і Ярослава Мартинюка («СДП»). Не голосував це питання й лідер «Самопомочі» Ігор Окіпнюк.
Назва проекту: Про затвердження та погодження документації із землеустрою на розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

Незважаючи на намір заборонити встановлення ТС, багатьом підприємцям продовжили їхні договори. Проблема тут – у терміні: дозвіл продовжують не лише на рік, а й на п'ять років. Зменшити цей строк пропонував Вадим Ямщиков, проте його зауваги не прийняла профільна комісія та сесія. Пропозиція отримала традиційні 14 голосів від трьох опозиційних фракцій («Свобода», «СДП», «Самопоміч»); інші депутати голосували «проти» (11) або утримувалися (17).

Крім того, депутат зауважував щодо погодження документації землеустрою для павільйона на перехресті Пилипа Орлика та Європейської, де досі розташований скандальний літній майданчик. У порушеннях його встановлення розбирається поліція, оскільки через тимчасову споруду видимість дороги зменшується, провокуючи аварійні ситуації.

Затвердили та погодили документацію із землеустрою на розміщення ТС 28 депутатів (фракції «БПП», «Батьківщина», «Совість України», «Рідне місто» без відсутнього на засіданні Олександра Кудацького). Проти – восьмеро (фракція ВО «Свобода», Юрій Бойко й Ігор Окіпнюк із «Самопомочі»). Дмитро Сенчакович і депутати «СДП» утрималися від голосування.
У рішенні щодо продовження розміщення тимчасових споруд аналогічна схема голосування, однак менше на три голоси «за»: за рахунок батьківщинівців Олега Бєлоножка та Дмитра Петрова, які заявили про конфлікт інтересів, а також Григорія Сахна.
Питання доцільності розміщення ТС та введення мораторію лишаються спірними. Із одного боку, підприємці створюють робочі місця, сплачують податки. Однак не дотримуючись естетичних стандартів, вони викликають обурення полтавців, які виступають проти захаращення міста кіосками та літніми майданчиками. В Україні проблему МАФів часто вирішують шляхом розподілу міста на зони. У деяких із них (наприклад, історичному центрі) встановлення ТС заборонено, а в інших право встановити кіоск визначається на конкурсних засадах. Зонування існує і в Полтаві, але дотримання норм часто ігнорується як підприємствами, так і контролюючими органами. У таких умовах встановлення мораторію є ефективним проміжним рішенням, у ході якого реально розробити та втілити систему ефективного та відповідального контролю.

Страждальний Кадетський

Назва проекту: Про надання згоди на розміщення багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом та дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Соборності, 42в.
Будівля майже впритул до Кадетського корпусу викликала чималий резонанс серед ЗМІ та стала причиною дискусій між депутатами. Адже 4-поверхівку з мансардою та підземним паркінгом планували збудувати на відстані 30-ти метрів від пам'ятки архітектури національного значення.

Глибина проблеми полягає в тому, що заявлений попередній проект, у якому дотримані всі норми, у перспективі може становити загрозу для Кадетського корпусу: потужні будівельні роботи вплинуть на цілісність фундаменту, і пам'ятка зруйнується. Крім того, очевидним фактом є перенасиченість кварталу багатоповерхівками, зведеними впродовж останніх років. Місцеві архітектори наголошують на ймовірності збільшення висотності будинку в процесі зведення; тоді під загрозою естетика ансамблю Круглої площі та загалом вигляд центральної частини міста – візитівки Полтави.
Попри принципові різні погляди депутатів, рішення не рекомендували на жодній із комісій. Кількість тих, хто проти та утримався, не дозволила пропустити питання далі. Із розгляду сесії проект зняли. Проте не факт, що він не з'явиться вже на наступному засіданні.
Натомість очільник фракції ВО «Свобода» запропонував свій проект із консервації Кадетського корпусу. Олександр Мамай повідомив, що профільне управління вже займається підготовкою необхідних документів і пошуком коштів (наразі знайдено 9 мільйонів, за словами мера). Міський голова вмовив Юліана Матвійчука зняти це питання з порядку денного нинішньої сесії, щоби підготувати справді дієвий проект до наступного засідання.

Рішення консервації пам'ятки наразі стане підґрунтям для подальшого її збереження. Увага полтавців до цієї проблеми може зіграти важливу роль у його прийнятті владою, адже в місті останнім часом історичні будівлі піддаються спробам знищення або спотворення (забудова кінотеатру імені Котляревського, пожежі в будинку з мінаретом і архіві тощо). Зручна геолокація та відсутність власників приваблює бізнесменів, які готові нехтувати культурною спадщиною задля прибутку. Тому принциповою політичною волею чи її відсутністю в процесі консервації та реставрації Кадетського полтавська влада покаже свої пріоритети в напрямі розвитку Полтави.

ОСББ vs ЖЕО №2

Назва проекту: Про внесення змін до рішення десятої сесії сьомого скликання від 24 березня 2017 року «Про списання з балансу багатоквартирних будинків.
Нагадаємо, минулої сесії голови ОСББ домоглися рішення депутатського корпусу про списання з балансу КП «ЖЕО №2» більше 30-ти будинків. Однак, як виявилося на засіданні профільної комісії з питань містобудування, сам процес не відбувся. Цим був здивований навіть відповідальний за контроль за виконання рішення – голова комісії Олег Бєлоножко.
Зміни, запропоновані Дмитром Сенчаковичем, полягали в тому, щоби виключити з попереднього рішення додаток із переліком будинків. У такий спосіб, на думку депутата, механізм виходу з-під крила КП «ЖЕО №2» став би доступним для кожного ОСББ. Після нетривалої дискусії з мером міста, який наполягав, що цим обов'язково скористаються шахраї, депутати не підтримали проект заступника голови фракції «Самопоміч». «За» проект проголосували вісімнадцятеро: «Самопоміч» (3), «Свобода» (6), «СДП» (3; відсутній – Ярослав Мартинюк, утримався – Сергій Луценко), «Рідне місто» (6; відсутній – Олександр Кудацький).
Однак не раз депутати висловлювали бажання швидше розібратися в цьому питанні та знову доручили підготовку проекту юридичному управлінню.
Непорозуміння виникає через колізію термінів: «списання» та «передача». Постанова Кабміну говорить про порядок списання; за таким сценарієм діють усі міста України. Юристи ПМР же вважають, що «списують» тільки майно, що несе за собою податкове навантаження в 22 млн грн. «Передача» з балансу на баланс, за словами Дмитра Сенчаковича, є ризикованою, оскільки жодним законодавчим актом цей механізм не закріплений.
Глибше проблема «перебалансування» будинків, імовірно, полягає у втраті комунальниками «ЖЕО №2» стабільного прибутку. Розуміючи необхідність своєї часткової або повної ліквідації, підприємство затягуванням передачі будинків може продовжувати забезпечення своїх робочих місць і організації мільйонних тендерів, а міськвиконком (управління ЖКГ) як розпорядник і керівник усіляко сприяє цьому.

Атака Прирічкового парку з кількох фронтів

Небезпека забудови зеленої зони близ Ворскли – одна з найобговорюваніших тем після минулої сесії. Поки фахівці розробляють детальний план території, полтавці дискутують про актуальність Льодового палацу на березі річки (і в місті взагалі). На цю сесію підтримати створення арени прийшли прибічники хокею; за трибуною виступив Олександр Ярмоленко. На думку хокеїста-любителя, полтавські діти заслуговують на можливість займатися «льодовими» видами спорту, але розміщення палацу в Прирічковому парку – не принципове.

Відволікаючись на Льодову арену, полтавці отримали новий проект – автостоянку біля кортів уздовж проспекту Миру.
Назва проекту: Про надання згоди на розміщення тимчасової споруди – майданчика для тимчасового зберігання транспортних засобів вздовж просп. Миру.
Корені конфлікту назріли ще навесні, коли обуреним автовласникам міська влада пообіцяла знайти нове місце для паркування замість двох заморожених стоянок на просп. Миру, 18. За свідченнями автовласників і кількох депутатів, ці стоянки свідомо розбираються задля спорудження нового житлового будинку.

Чому під паркомісця віддавати ділянку біля Прирічкового парку – головне питання до розробників проекту. Адже за збереження та впорядкування набережної Ворскли наразі бореться чимало активістів. До аргументів про важливість збереження зеленої зони та необхідність змусити забудовників завершити облаштування паркування додалося твердження очільника управління земельних ресурсів Юрія Трегубова. Він зазначив, що на вказаному місці розташована електроопора, і йому не зрозуміло, як людина в здоровому глузді згодиться поставити автівку під ЛЕП-опорою.
Для рекомендації на сесію не вистачило голосів на обох профільних комісіях. Деякі депутати прямо заявляли, що утримуються зараз, бо ще не прийняли ані персонального, ані фракційного рішення. Однак до висвітлення позицій справа не дійшла – питання зняли з порядку денного. Наразі у влади лишаються два варіанти, прийнятні для всіх сторін конфлікту: виділення іншої ділянки під паркінґ або ж досягнення шляхом перемовин дій від забудовника, який «заморозив» будівництво минулих стоянок.

Суцільний конфлікт інтересів

Розгляд і голосування низки проектів не обійшовся без конфлікту інтересів депутатів.

Цієї сесії голосів вистачило на всі пункти проектів:
• Про продовження права користування земельними ділянками. Питання з конфліктами інтересів виносилися окремо, і депутати погоджували їх 30-33 голосами (утримувалися свободівці та фракція «Самопоміч»).
• Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Володимира Козака, 8/1: «за» традиційно голосують усі присутні, крім фракцій ВО «Свобода» і «Сапомоміч» (проти), а також команди «СДП», яка утримується.
• Про затвердження розпоряджень міського голови. 31 голос «за» – це фракції «БПП», «СДП», «Батьківщина» (крім Олега Бєлоножка та Андрія Соколова з конфліктом інтересів), «Совість України» (крім Григорія Сахна), «Рідне місто» (без відсутнього Кудацького), а також Юрій Бойко із «Самопомочі» і безфракційна Світлана Бондарєва). В опозиції (6 проти і 2 утрималися) – «Свобода» і більшість «Самопомочі».
В останньому лишається цікавим момент надання в оренду більше десятка приміщень на підставі «відсутності кандидатур під час конкурсу». Про умови такого аукціону дізнатися з відкритих джерел не вдалося. Наразі існують декілька систем електронних аукціонів на право оренди або купівлі комунального майна, які водночас дають змогу обрати найвигіднішого для міста орендаря та оприлюднюють інформацію про приміщення, які здаються. Чи має насправді міська влада залучати людей до конкурсу, буде зрозуміло після втілення або відмови від впровадження таких систем.

Постійні заяви депутатів більшості про конфлікт інтересів саме в рамках бюджетних, майнових, дозвільних і земельних питаннях свідчать про систематичне вирішення своїх бізнес-інтересів за допомогою депутатського мандату. У дискусійному питанні «чи повинен представник громади бути бізнесменом» полтавцям варто визначитися вже до наступних виборів. А поки що тимчасові споруди погоджуються на засіданнях, про які не повідомляють на офіційному сайті міської ради, приміщення віддають в оренду на ніким не пояснюваних умовах конкурсу.

Формальність чи навмисна недбалість?

Під час обговорення на профільних комісіях і сесіях доповідачі часто використовують фразу «це технічне питання». Здебільшого так і є: постійні зміни законодавчої бази вимагають оновлень документації. Проте серед деяких формальностей можуть критися суттєві акценти.
Назва проекту: Про затвердження Правил благоустрою міста Полтава.
Правила, оприлюднені, ще в листопаді 2016 року, покликані змінити застарілий документ 2007-го року. У новій редакції дописані 10 розділів, а також допрацьовані старі (дублюючи законодавство України). Однак деякі статті втратили важливі пункти. Наприклад, суттєво постраждала тема «Порядок утримання пам’ятників культурної та історичної спадщини».
Серед шести вилучених пунктів і такі:
• У разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).
• На фізичну або юридичну особу, діяльність якої негативно позначається на стані пам'ятки (створює загрозу знищення, руйнування, пошкодження, спотворення пам'ятки), покладається обов'язок вжити заходи, погоджені з відповідним органом охорони культурної спадщини, для запобігання такій загрозі та підтримання пам’ятки в належному стані за власні кошти.
• Забороняється будь-яка діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам’ятнику культурної та історичної спадщини, пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.
• Будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.
Заступник міського голови з питань ЖКГ пояснив, що документ вичитаний і приведений до норм законодавства київськими фахівцями. Однак уже цими пунктами знімається відповідальність на рівні управління містом як інспекції з благоустрою, так і забудовників, із якими останнім часом пов'язані кілька соціальних конфліктів, уже згаданих у цьому матеріалі.
Нові Правила прийняли більшістю в 35 голосів. Не голосував Ігор Окіпнюк («Самопоміч»); утрималися шестеро свободівців, а «проти» не голосував жоден депутат.
Назва проекту: Про затвердження у новій редакції статутів комунальних підприємств Полтавської міської ради.
Згідно з проектом, для дев'ятьох комунальних підприємств («ЖЕО№2», «КАТП 1628», «Міськсвітло», «Ремліфт», «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування», «Декоративні культури», «Полтавське підрядне шляхове ремонтно-будівельне управління», «Центральна диспетчерська служба міських пасажирських перевезень», «Електроавтотранс») змінюють редакцію статутів. При цьому внесена зміна – єдина: начальника підприємства призначає не міський голова чи міська рада, а очільник управління ЖКГ. Крім того, статут КП «Електроавтотранс», якому визначили статутний капітал у 16 млн 601 тис. 699 грн 46 коп., узагалі не оприлюднили в додатках до проекту рішення.
«За» проголосували 33 депутати; утрималася фракція ВО «Свобода», не голосували Ігор Окіпнюк і Дмитро Сенчакович із «Самопомочі», а також керманич команди «БПП» Андрій Матковський.
За процедурою, яка діяла до прийняття даного проекту, керівника КП призначав міський голова, але всі його розпорядження затверджувалися на сесії. У такий спосіб депутати мали певний вплив. Тепер керівників підприємств, засновником яких є Полтавська міська рада, призначати буде начальник управління ЖКГ одноосібно, за власним бажанням. Крім того, практику публічних конкурсів міська рада не застосовує взагалі.
Назва проекту: Про внесення змін до рішення позачергової другої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 25.02.2016 «Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у місті Полтаві ради».
Щоб не виникло юридичної колізії, це питання в процесі розгляду на профільних комісіях вирішили відкласти. В Україні йде тенденція до скорочення повноваження рад районів, але рішення треба приймати й на міському рівні. Через неспівпадіння в датах сесійних засідань райради ще не встигли проголосувати за аналогічний проект на місцях.

Депутат без комісії

Назва проекту: Про внесення змін до складу постійних комісій Полтавської міської ради сьомого скликання.
Свободівець Сергій Литвиненко, який очолював постійну комісію з соціальних питань, поки її не об'єднали з освітньою, подав заяву на перехід до регламентної. Нагадаємо, більше ніж півроку (з 28 вересня) депутат не відвідував засідання під головуванням Олександра Кудацького, вважаючи комісію незаконною. Аргументи – його автоматично включили до складу новоствореної комісії без особистої згоди та погодження фракції; крім того, «об'єднання» комісій не передбачене Регламентом ради цього скликання. Проблему довелося вирішувати в судовому порядку: суд першої інстанції затвердив легітимність новотвору, однак розгляд апеляційної скарги триває досі.
Щоби виконувати свої депутатські обов'язки, Сергій Литвиненко написав заяву про перехід до складу регламентної комісії. Нагадаємо, у там уже є представник «Свободи» Артем Чубенко. Саме цей факт став основним аргументом проти переходу депутата під час обговорення на профільній комісії. Сесія намір і бажання Литвиненка теж не підтримала: 22 депутати утрималися; «проти» проголосували Максим Голдиш і Володимир Левченко («Совість України»). 14 депутатів були не проти переходу Литвиненка – це колеги по фракції (5 із самим кандидатом, крім Анатолія Костенка, який не проголосував) та опозиції («СДП», крім Ярослава Мартинюка, який не голосував, і «Самопоміч»), а також депутатки Ліліана Бєлашова («Совість України») і Оксана Деркач («Рідне місто»).
До слова, в Полтавській облраді новоприбулого ще 28 жовтня депутата Віталія Бабака досі не зарахували до складу жодної з комісій. Проблема – знову пропорційність: свободівець бажає опинитися в лавах бюджетної комісії, у той час як Юлія Костенко, чиє місце в раді він зайняв, входила до складу комісії з питань соцзахисту.
Згідно з законодавством, така поведінка ради порушує право депутата на вибір постійної комісії, у якій він бажає працювати. Фактично, питання, яке варто розглядати як технічне, переходить у політичну площину. Тобто якщо провладна більшість не бажає бачити певного депутата в складі тієї чи тієї комісії, вона голосуватиме проти, і законодавчих важелів вирішення ситуації немає. Крім того, згідно з п.5 ст.20 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» прогул більше половини засідань комісії стає підставою для відкликання мандата.

Сплеск недовіри

Назва проекту: Про висловлення недовіри першому заступникові міського голови.
Під час доповнення порядку денного лідер фракції «СДП» уніс проект рішення про висловлення недовіри Михайлові Шевченку, першому заступнику мера. Імовірно, через відсутність конкретних аргументів і висунутих кандидатур проект підтримала меншість. Нагадаємо, відставка Шевченка була однією з вимог «Штабу спротиву» наряду з відставкою міського голови Олександра Мамая. Прикметно, що Сергій Луценко не підтримав проект рішення голови своєї ж фракції. Днями Олександр Шамота повідомив про виключення голови регламентної комісії з лав фракції «СДП».

Підвищена «Турбота»

Назва проекту: Про внесення змін та доповнень до Програми соціального забезпечення та соціального захисту населення м. Полтава «Турбота» на 2017 рік.
Серед змін до програми «Турбота» депутати проголосували за виділення трьох мільйонів для «Всеукраїнської спілки учасників АТО, бойових дій та миротворчих місій». На бюджетній комісії докладно розповісти про діяльність організації не зміг ніхто.
На засіданні сесії очільник ГО Володимир Голованюк зазначив, що їхній спілці понад 15 років. Мета отримання коштів – підтримка військових і їхніх родин, але насамперед – організація патрульних загонів для забезпечення порядку на вулицях Полтави. Рішення підтримала більшість депутатського корпусу. Багатьох змусив утриматися негативний досвід Кременчука, коли фінансовані мерією добровольчі загони перетворювалися на особисту охорону посадовців, а не мешканців.
«За» виділення трьох мільйонів проголосували 32 депутати. Утрималися представники «Самопомочі» (3), виступили проти свободівці (6).
Уже не першу сесію та комісію поспіль відповідальні за соціальні фонди особи пояснюють порядок розподілу грошей принципом «хто звернувся, тому й дали». При цьому організації не зазнають перевірки, що викликає сумніви щодо чистоти намірів заявників. На сесії міський голова заявив про створення так званої «муніципальної» поліції. У деяких містах, зокрема в Кривому Розі, муніципальна поліція стала негативною практикою. Влада використовувала її для побиття активістів, перешкоджання журналістської діяльності та порушення права на вільний доступ до адміністративних будівель. Така собі особиста охорона міського голови за бюджетний кошт. Як буде в Полтаві – отримаємо розуміння на наступних сесіях.
Інші ініціативи
Кілька пунктів, на які варто звернути увагу:
• Депутати підтримали ініціативу розробки служби містобудівного кадастру, що значно спростить процедуру дотримання містобудівних норм і підвищить рівень контролю та обізнаності громадськості про містобудівні оновлення Полтави;
• Подано два звернення до вищої державної влади. Перше стосується вирішення проблеми встановлення загальнобудинкових вузлів обліку природного газу. У другому йдеться про порядок нарахування абонплати за газ;
• Недобудований готель (Соборності, 35б) мають перепланувати в житловий будинок;
• Місто виставило на продаж комунальне приміщення площею 305 м. кв. за адресою Пилипа Орлика, 26;
• 40 депутатів і мер підтримали реалізацію петиції про запуск великих автобусів у напрямку Розсошенців;
• Директор та засновник «Полтаватрансбуд» Олексій Ландар отримав звання Почесного мешканця Полтави.

Затишшя перед бурею

Попри гучні промови представників громадськості, показові акції та штовханину, 11-та сесія міськради пройшла напрочуд спокійно. Цьому сприяли виключені резонансні питання, а також злагоджені рішення з приводу давніх конфліктів. Однак взаємна лояльність фракцій більшості («БПП», «Батьківщина», «Совість України») і депутатів «Рідного міста», які перед минулою сесією офіційно заявили про вихід із так званої «широкої коаліції», дає підстави припустити, що команда Олександра Удовіченка повернеться до лав більшості, хоча наразі перебуває в конфлікті з пропрезидентською фракцією. Наслідком таких домовленостей може стати повернення питань, які були зняті із порядку денного, на розгляд найближчої сесії.

Анна Єгорова, ГО «Полтавська Платформа»

• #Полтавська міська рада