В Україні готують зміни до виборчого законодавства

14 листопада, 14:10   0
Фото – zt.20minut.ua

У вівторок, 7 листопада, Верховна Рада проголосувала за нове виборче законодавство. Проте це було лише перше читання. За зміни, які скасовують мажоритарні вибори, проголосували 226 депутатів. Залишається чекати, що ж буде в другому читанні.

Дискусія про зміни у виборчому законодавстві України триває з початку 2000-х років. Обрати оптимальну модель виборів завжди заважали певні політичні обставини: одні політичні еліти намагалися за допомогою змін до Конституції вберегти свій вплив, решта хотіла переписати Основний закон собі на догоду, проте жодна влада так і не дійшла до обговорення з самими громадянами.

Уже цієї осені питання щодо змін у виборчому законодавстві знову актуалізувалося. Зокрема це одна з вимог акції, яка від 17 жовтня відбувається під стінами Верховної Ради. Прихильники колишнього одеського губернатора Михайла Саакашвілі та низка інших опозиційних політичних сил висувають три вимоги: скасувати депутатську недоторканність; змінити виборче законодавство, зробивши партійні списки відкритими; створити антикорупційний суд.

Власне ці тези були в переліку основних обіцянок, які мали би бути реалізованими відразу після подій Революції гідності. Минуло вже три роки, а питання й досі «не на часі». У вирі реформ зміни до виборчого законодавства перейшли до розряду другорядних проблем.

Своїх обіцянок не виконала жодна з політичних сил нинішнього Парламенту, представники яких у грудні 2014-го поставили свої підписи під коаліційною угодою. У пункті першому розділу «Реформа виборчого законодавства» ідеться про неминучість зміни виборчої системи зі змішаної на пропорційну з відкритими списками. Виконати цю вимогу нардепи 8-го скликання мали б ще в першому кварталі 2015-го.

Не виконав своєї передвиборчої обіцянки й Президент Петро Порошенко. Зокрема, у своїй програмі він обіцяв, що дострокові вибори Парламенту 2014-го вже мають відбутися на пропорційній основі за відкритими списками. Втім, у попередньому скликанні Верховної Ради, попри зміни в країні та обрання нового Глави держави, так і не наважилися на докорінну реформу виборчого законодавства, залишивши нам у спадок стару змішану систему виборів.

Нарешті цього року Верховна Рада на своєму засіданні в першому читанні ухвалила один із двох варіантів оновленого виборчого законодавства, де депутатів обиратимуть виключно за пропорційною системою та відкритими списками.

Нагадаємо, за пропорційною системою, депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно до кількості поданих за них голосів виборців у багатомандатному окрузі. Тобто чим більший відсоток голосів отримала партія на виборах, тим більший відсоток депутатів вона матиме в Парламенті.

У законопроекті, співавтором якого зазначений і Голова Верховної Ради Андрій Парубій, Україну поділять на 27 виборчих регіонів. В округах може бути по 16-17 мандатів від кожної політичної сили, яка братиме участь у передвиборчих перегонах. Партіям полегшили потрапляння до Парламенту, змінивши прохідний бар’єр до 4% замість нинішнього п’ятивідсоткового. У регіонах висуватимуться політичні партії, і виборець має обов’язково віддати свій голос за одну з них і, якщо захоче, за кандидата з партійного списку. Таким чином керівник політичної сили не зможе просунути «свого» кандидата, як це було досі, а потрапляння обранця до Парламенту залежатиме лише від волі виборців. Тобто мажоритарники, які мають довіру свого округу, повинні отримати найбільшу підтримку електорату.

Відтак найбільші зміни чекають саме на вибори депутатів Верховної Ради, тобто на вибори найвищої законодавчої влади в країні.

Отже, має бути скасована мажоритарна система, тобто вибори окремих депутатів від конкретних виборчих округів.

Загальнонаціональний список кандидатів партія висуває й ухвалює на своєму з’їзді, а потім формує регіональні списки (не менше п’яти кандидатів у кожному). Таким чином до регіональних списків потрапляють люди, яких знають виборці. Та й кандидатам простіше працювати в одному окрузі.

Законопроект пропонує голосувати за партію (це одна графа в бюлетені) і за певного кандидата з регіонального партійного списку (це друга графа). Якщо ж окремого кандидата в депутати виборець так і не назве, то зарахують тільки голос за партію.

Що ж стосується кількості місць у Верховній Раді, що цю кількість має назвати ЦВК після непростих розрахунків. Розбиратися зі складною системою невикористаних голосів зараз просто немає сенсу – друге читання почнеться з обговорення правок, і, здається, саме занадто складна система невикористаних голосів, їх складання докупи, а потім іще й ділення може стати однією з правок.

Активісти та партійні функціонери позапарламентських політичних сил вказують на низку потрібних змін. Це вже всім набридла тема оновлення складу Центральної виборчої комісії. Ідеться про регламентований доступ до політичної реклами під час виборчої кампанії. Ще одна складова – реальні розслідування фактів підкупу виборців з оприлюдненням і тих, хто дає, і тих, хто не відмовляється від хабара.

Аналітики вважають, що такий крок Парламенту до змін Основного закону відповідає як очікуванням міжнародних організацій, так і національних експертів.Але в Раді припускають, що «деструктивні сили» можуть вплинути на Виборчий кодекс. Передбачені проектом зміни можуть нівелювати під час підготовки до другого читання завдяки великій кількості поправок. Тож остаточний варіант законопроекту залежатиме від дій профільного комітету.Нарешті саме нові виборчі правила можуть дати поштовх до налагодження ефективної комунікації виборців із депутатами. Це дозволило б посилити також політичну відповідальність за ухвалене рішення на виборах, а також поступово викорінити таке явище як партії «вождистського» типу.

Довідка «Кола»
Мажоритарна система (фр. majorite – «більшість») – виборча система, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) отримують тільки ті кандидати, які здобули встановлену законом більшість голосів, а решту вважають необраними. Мажоритарні системи можуть бути: а) відносної більшості (обраним вважається депутат, який отримав найбільшу кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, а в разі однакової кількості голосів питання вирішується шляхом жеребкування або проведенням повторних виборів (більшість країн світу); б) абсолютної більшості (обраним вважається депутат, за якого проголосувало більше половини виборців, які прийшли на вибори, тобто 50 % + 1 голос. У разі, якщо жоден кандидат не набрав потрібної кількості голосів, організовують повторні вибори, у яких беруть участь два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів.

Читайте також: На Полтавщині в ОТГ, де пройшли вибори, найбільше депутатів від Батьківщини

Автор: Наталка Сіробаб

Влада 14 листопада, 14:10

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції