Колапс у ЖКГ: чим небезпечні нові закони

08 червня, 08:00   0
Фото – slavinfo.dn.ua

З 10 червня 2018 року вступає в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги», який вносить суттєві зміни у систему та принципи надання житлово-комунальних послуг. Для реалізації норм цього закону необхідно розробити та прийняти 34 нормативно правових акти, зокрема: 19 постанов Уряду, 11 наказів Мінрегіону, 2 накази Міненерговугілля, 2 постанови НКРЕКП.

На виконання цих підзаконних актів органи місцевого самоврядування та надавачі послуг мають реалізувати організаційно-технічні заходи з метою запровадження вимог нового законодавства, що також займе певний період часу, інформують на сайті Асоціації міст України.

Нині такі акти не прийняті, тож з 10 червня виникне вкрай проблемна ситуація – підприємства не зможуть надавати житлово-комунальні послуги за нормами вже не чинного закону, а для надання послуг за новим законом немає необхідної нормативної бази.

Асоціація міст України, до складу якої входять десятки міст, сіл і селищ Полтавської області, вважає, що єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є відтермінування введення в дію Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на строк, достатній для розробки і прийняття необхідних актів.

Також потребує відтермінування введення в дію окремих положень Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Однією із основних вимог цього закону є стовідсоткове оснащення будівель, приєднаних до зовнішніх інженерних мереж, вузлами комерційного обліку у такі строки:
– теплової енергії – до 02.08.2018
– гарячої та питної води для нежитлових будівель – до 02.08.2018
– гарячої та питної води для житлових будівель – до 02.08.2019

Обов’язок забезпечити таке оснащення покладений на операторів зовнішніх інженерних мереж, якими переважно є комунальні підприємства, а за недотримання термінів передбачені фінансові санкції.

За даними Мінрегіону на початок 2018 року фактичний рівень оснащення будівель приладами обліку є доволі низьким. Так, лічильниками теплової енергії оснащено 79,9% будівель, холодної води – 26,7%, гарячої води – 14,8%.

За попередніми підрахунками Мінрегіону, на забезпечення стовідсоткового встановлення приладів комерційного обліку потрібно ще близько 4,6 млрд грн.

Ці витрати раніше передбачалися у складі тарифів на комунальні послуги, а наразі – їх виключено зі структури тарифів. Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачає, що заходи з забезпечення комерційного обліку мають бути здійснені за рахунок внесків за встановлення обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Але, враховуючи відсутність підзаконної нормативно-правої бази до цього закону, таке джерело на сьогодні відсутнє. Отже, підприємства можуть забезпечувати встановлення лічильників виключно за власний рахунок або за рахунок коштів місцевих бюджетів. Та станом на 1 січня 2018 року збитки підприємств тепло- та водопостачання за 2017 рік склали 5,3 млрд грн (3,3 млрд грн по підприємствах комунальної теплоенергетики, 2,0 млрд грн по підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства); дебіторська заборгованість –19,4 млрд грн, кредиторська заборгованість – 36,7 млрд грн.

Зрозуміло, що за такого стану підприємства не мають можливості виконати покладені на них законом зобов’язання за рахунок власних коштів (місцеві бюджети передбачили надання фінансової підтримки підприємствам на здійснення відповідних заходів у розмірі 8% від потреби, але це не забезпечує вирішення проблеми в цілому) і підпадають під покарання.

– Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачає установлення лічильників на кожен багатоквартирний будинок. З устанволеного лічильника повинні зніматися показники, яке підприємство потім передає не кожному індивідуально, а об’єднанню співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), управителю чи товариству, яке утримує будинок, а ті вже виставляють рахунок жителям. Але якщо орган самоорганізації не створений, то немає кому давати цей рахунок. Вузол обліку поставити можна, але що робити з ним далі? – коментує ситуацію Олександр Артюшенко, заступник голови Глобинської об’єднаної територіальної громади. – Наприклад, у Глобиному є багато будинків, які зняті з балансу міської ради і ми їх не обслуговуємо, але ОСББ в них не створено.

У структурі житлово-комунальних послуг видатки на установку лічильників не закладаються, отже, ці кошти потрібно закладати в місцевому бюджеті та оснащувати житловий фонд цими лічильниками.

– Знову ж таки, виникає питання: з ким укладати договір, кому виставляти рахунок, якщо, наприклад, не створено ОСББ чи будь-який інший орган самоорганізації? Тому виконати положення закону пов’язані з комерційним обліком водопостачання, в місті Глобино досить складно, – говорить Олександр Артюшенко. – У попередній редакції закону «Про житлово-комунальні послуги», яка діяла на сьогодні, передбачалося, що органи місцевого самоврядування зобов’язані приймати тарифи на житлово-комунальні послуги на рівні собівартості витрат на їхнє надання. А якщо не приймають такі тарифи, то повинні надавати дотацію на ЖКГ. У новому законі про дотації взагалі не йдеться і люди повинні сплачувати повну вартість за послуги. Для населення нашої громади, це буде доволі серйозний стрес, так би мовити. Наприклад, ми почали процедуру перегляду нових тарифів на житлово-комунальні послуги в рамках нових законів і виходить, що тариф виросте майже удвічі. Лише таким чином він буде економічно обґрунтованим.

Вирішити проблему можна, якщо законодавчо відтермінувати строки оснащення будівель приладами комерційного обліку. Відомо, що в Парламенті вже підготували та зареєтрували два законопроекти, якими відтерміновується дія вищеназваних законів.

До слова, проти цього закону виступили й деякі громадські організації, назвавши його таким, що може лишити українців без житла.

Автор: Ольга Правденко

Влада 08 червня, 08:00

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції