13:25
Впровадження медичної реформи на Полтавщині: 72% населення уклали декларації з сімейними лікарями
19 січня 2019, 10:00 0
Сьогодні, 18 січня, у Департаменті охорони здоров’я Полтавської ОДА підбили підсумки впровадження медичної реформи 2018 року та розповіли про плани на 2019-й.
За першу хвилю реформи, яка стартувала з квітня 2018 року, договори уклали 15 закладів, які надають медико-санітарну допомогу. Для того щоб працювати з Національною службою здоров’я України, бюджетні установи мали оформити нову ліцензію, стати комунальними неприбутковими підприємствами й забезпечити заклад відповідним комп’ютерним оснащенням.
Лише за першу хвилю реформи на Полтавщині 15 комунальних закладів вже розпочати співпрацю з Національною службою здоров’я.
За новими правилами, медичні установи мають оформити колективну угоду, переробити статут та набрати достатню кількість пацієнтів, щоб розпочати роботу за деклараціями.
Кардинально змінюється оплата праці в первинній медицині. Якщо раніше лікарі отримували ставку, то зараз Національна служба здоров’я як замовник послуг впроваджує коефіцієнт, залежно від кількості пацієнтів, яких обслуговує медичний спеціаліст.
– Від 17 тисяч і більше може отримувати сімейний лікар. Колективна угода дала можливість змінити оплату праці фельдшерів амбулаторій та центрів первинної медичної допомоги, – розповідає директор Департаменту охорони здоров’я Віктор Лисак.
Фінансові надходження до центрів медичної допомоги збільшилися на 40%.
На сьогодні вже близько 72% населення Полтавщини уклали декларації з сімейними лікарями. У середньому в області на одного сімейного лікаря 1152 пацієнти.
Керівництво Департаменту охорони здоров’я радить усе-таки не зволікати з укладанням декларації та обрати собі сімейного лікаря. Адже якщо 2018-го держава виділяла 240 гривень на людину, то вже до 1 липня цього року 120 гривень, а потім кошти надходитимуть лише від Національної служби здоров’я на лікування пацієнтів, які уклали декларації.
Декларацію можна укласти в приватному медичному закладі
Серед важливих змін начальник департаменту називає те, що приватний сектор став на рівні важелі з комунальними установами.
Приватні медичні заклади нині теж можуть укладати декларації з пацієнтами. Вони працюватимуть за такою самою схемою, як і державні лікарні.
Приватні установи намагатимуться контролювати.
– Ті, хто уклав угоду, мають її виконувати. Угода електронна, вестимемо моніторинг, – зазначає Віктор Петрович.
Важливо, щоб приватні медичні заклади вчасно оформляли ліцензію, адже без неї фінансування припинять, наголошує керівник Департаменту охорони здоров’я.
Що зміниться в медичній галузі 2019 року
Серед основних нововведень називають:
• Впровадження електронних карток пацієнтів.
Систему планують повністю комп’ютеризувати й дані пацієнта мають обов’язково бути в базі.
• Впровадження електронних рецептів.
У Департаменті охорони здоров’я зазначають, що кошти на програму «Доступні ліки» у державному бюджеті передбачені у вигляді медичної субвенції лише до 1 квітня. Після цього гроші надходитимуть через Національну службу здоров’я.
Тож важливо, щоб людина уклала декларацію з сімейним лікарем. Адже саме він виписує електронний рецепт, який потрапляє в електронну мережу аптек і дає можливість отримати безкоштовні медичні препарати за програмою.
Нині триває роз’яснювальна робота з фармацевтичним сектором, до програми долучаються нові аптеки.
– Пацієнт, незалежно від того, де він перебуває й де зареєстрований, може отримати ліки в аптеці, яка працює з Національною службою здоров’я, – підкреслює Віктор Лисак.
• Впровадження програми SPS2.
Наступного року в Україні, і на Полтавщині зокрема, має запрацювати система, за якою скарги пацієнта заносять в електронну базу.
• Електронне направлення.
– З липня в державному бюджеті передбачено 2 мільярди гривень на проведення безкоштовних додаткових досліджень, але лише за електронним направленням сімейних лікарів, – розповідає керівник Департаменту охорони здоров’я.
Планують, що з липня цього року безкоштовно можна буде зробити:
– 12 нових аналізів;
– мамографію;
– рентген грудної клітки, суглобів, хребта, кісток, і приносових пазух;
– ехокардіографію, моніторинг ЕКГ, і два види тесту для визначення патологій серцево-судинної системи;
– УЗД шлунково-кишкового тракту, нирок, сечового міхура, артерій ніг, щитоподібної та молочної залоз;
– біопсію під контролем УЗД щитоподібної залози, лімфатичних вузлів, молочних та передміхурової залоз;
– видалення новоутворень: м’яких тканин та шкіри в носі, гортані, вухах.
– ендоскопічні дослідження стравоходу, шлунка, дванадцятипалої й товстої кишки, сечового міхура, трахеї та бронхів.
• Впровадження проекту «Сільська телемедицина»
– Завдяки Світовому банку та уряду Канади розробили рекомендаційний посібник щодо впровадження цієї ініціативи, – каже Віктор Лисак.
Нині за цією програмою вже закупили автомобілі «швидкої допомоги» та будують амбулаторії, зведення яких планують завершити за перший квартал 2019 року.
Змінюється система фінансування госпітального сектору – з 1 квітня вони отримуватимуть кошти від Національної служби здоров’я.
– Перейти з бюджетних установ у комунальні мають центральні районні, міські лікарні, частина закладів третинного рівня, окрім тих, що надають вузькопрофільну допомогу, – зазначає Віктор Лисак.
Прозвітувався директор департаменту й щодо програми «Доступні ліки».
– Минулоріч ми освоїли 40 мільйонів гривень. Якщо решта областей не використала всі кошти, то ми просили додаткових 5 мільйонів гривень, з яких у грудні минулого року засвоїли 4. Близько 350 тисяч осіб скористалися програмою в області, – розповідає Віктор Петрович.
Завдяки програмі «Доступні ліки» рівень госпіталізації хворих з гіпертонічним кризом зменшився вдвічі, кажуть у Департаменті охорони здоров’я.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь